Постанова

від 27.04.2007 по справі 6/171ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/171ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.04.07                                                                                 Справа № 6/171ад.

Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Свердловська Луганської області  інтересах держави в особі

Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження, м. Київ в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по луганській області

до Комунального підприємства з ремонту та експлуатації житла №2 УЖКГ Свердловської міської ради, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення  7 892 грн. 64коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Шоха С.Є., дов. № 12/139-636 від 02.04.07.;    

від відповідача –Яровий С.М. - директор;

за участю прокурора відділу прокуратури Луганської області Гришиной Т.А.;

                                                            в с т а н о в и в:

Суть спору: про стягнення 7 892 грн. 64 коп. підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву від 26.04.2007., за яким  позовні вимоги визнав, але зазначив, що сплатити вказану суму не має можливості у зв'язку із тяжким фінансовим станом підприємства.

Сторони не досягли примирення.

Дослідивши обставини справи, додатково надані документи, господарський суд дійшов до наступного.

У відповідності до ст. 9 Закону України ” Про енергозбереження” від 01.07.94 № 74/94 (далі –Закон № 74/94) основою для здійснення управління у сфері енергозбереження, є зокрема, здіснення функцій по контролю у відповідній сфері.

Державна інспекція з енергозбереження, тобто позивач у даній справі, є органом державного управління у цій сфері, що закріплено у п.1 Положення  про Державну інспекцію з енергозбереження, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.00 № 1039.

Розділом V Закону № 74/94, який має назву "Контроль у сфері енергозбереження та відповідальність за порушення цього закону", передбачено, що державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державному контролю підлягає енергетичне господарство, що включає всі підприємства і установи по отриманню, переробці, перетворенню, транспортуванню, зберіганню, обліку та використанню паливно-енергетичних ресурсів, розміщених на території України /стаття  26/.

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях встановлений відповідним Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженим наказом Державного комітету України з енергозбереження  від 04.08.00 № 64, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.00 за № 653/4874 /далі –Порядок проведення перевірок/.

Так, на виконання покладених на нього зазначених вище функцій контролю, позивачем в особі структурної одиниці –Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області /позивач/  було проведено комплексну перевірку використання паливно-енергетичних ресурсів в Комунальному підприємстві з ремонту та експлуатації житла №2 УЖКГ Свердловської міської ради /відповідач/.

За результатами перевірки позивачем було складено акт від 17.11.06. № 18-12/207-1, зі змісту якого вбачається, що з боку відповідача мають місце факти безгосподарного використання паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушення інших вимог раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів:

- відносно теплової енергії  факти її неекономного та неефективного використання полягають у часткової відсутності теплоізоляції тепломереж, втрати якої складають 26,1  Гкал/рік на суму 3 946 грн. 32 коп. (на рік);

На підставі вказаного акту № 12/207-1 комплексної перевірки стану використання паливно-енергетичних ресурсів теплопостачальними підприємствами від 17.11.06. позивачем застосовано підвищену плату.   

Відповідно до п. "е"  ст.11 Закону № 74/94 економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів (п. "є" ч. 2 ст. 27 Закону № 74/94).

Відповідно до абзацу 2 р. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.93  № 699 "Про заходи щодо ефективного використання газу на інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві", якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними та технологічними картками, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата  вноситься одразу після обстеження підприємства Державного інспекцією з енергозбереження.

Таким чином, на виконання зазначених вище нормативних актів та результатів перевірки позивачем винесено постанову від 28.02.05 № 18-12/207-1/1 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших паливно-енергетичних ресурсів, якою до відповідача застосовано подвійну плату за перевитрати у розмірі 7 892 грн. 64 коп., які розраховані наступним чином –(3 946 грн.  32 коп. х2  = 7 892 грн. 64 коп.).

При цьому слід зазначити, що п. п. 16. 17, 18 Порядку проведення перевірок передбачено, що підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування; у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку; рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржене в установленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи, на підставі вказаного вище акту перевірки, 17.11.2006. винесена постанова №18-12/207-1/1, яка відповідачем не оскаржена.

Окрім цього, відповідачем позов визнаний.

Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 51 КАС України відповідач має право визнати адміністративний позов. Суд не приймає визнання адміністративного позову відповідачем, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї –небудь права, свободи чи інтереси.

Під час судового розгляду справи, суд встановив, що дії відповідача по визнанню позову не суперечать закону та не порушують права та свободи інших осіб.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем, позов слід задовольнити повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач

звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.     

      Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому

засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98,  158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

п о с т а н о в и в:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства з ремонту та експлуатації житла №2 УЖКГ Свердловської міської ради, м. Свердловськ луганської області, кв. Пролетаріату Донбасу, 64, р/р 260013014640 Ощадбанк 5450 м. Свердловськ, код 33459231, МФО 364241, на користь:

- Урядового органу державного управління –Державної інспекції з енергозбереження,  м. Київ, вул. Краківська, 17,  код ЄДРПОУ 21655283, п/рахунок  35221002000194 в банку УДК в м. Києві, МФО 820019 до Державного бюджету м. Свердловськ Луганської області, 23030300, рахунок 31119106600072, код ЗКПО 24045556, МФО 804013 банк УДК в Луганській області (призначення платежу «Адміністративні штрафи та інші санкції») –7 892 грн.64 коп. підвищеної плати за нераціональне використання паливно –енергетичних ресурсів, видати виконавчий лист позивачу.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

          Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Постанову складено у повному обсязі та підписано 27.04.2007.  у відповідності до

вимог ст. 167 КАС України.

Суддя                                                                                          Т.А.Василенко