Постанова

від 27.04.2007 по справі 8/173н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/173н-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27.04.07                                                                                 Справа № 8/173н-ад.

Суддя  господарського суду Луганської області  Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського територіального управління Державної комісії з цінниих паперів та фондового ринку, місто Луганськ,

до  Державної виконавчої служби у Слов»яносербському районі  Луганської області, -

про скасування постанови, -

при секретарі судових засідань  Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Тітова В.О. –головний спеціаліст, - довіреність №2-П/07 від 09.01.07 року;

від  відповідача –Помаза О.В. –старший державний виконавець, - довіреність №5 від 09.01.07 року, -                                                                                                                                                                          

                                                                в с т а н о в и в :

суть справи: позивачем   заявлено вимогу про:

скасування постанови Державної виконавчої служби у Слов»яносербському районі  Луганської області (далі –ДВС, - відповідач) –про відмову у  відкритті виконавчого провадження  від 18.10.06 року;

покладення на відповідача обов»язку  прийняти до провадження постанову ЛТУ ДКЦПРФ №38-ЛУ від 10.08.06 року –про накладення адміністративного стягнення.

          Представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст. 41 та п. 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення»КАСУ, а тому його задоволено судом.

          Представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

          Представник відповідача позов не визнав; про це також зазначено у відзиві відповідача на позов (вих. №73 від 12.04.07 року, з посиланням на те, що дії позивача при винесенні та документальному оформленні постанови  №38-ЛУ від 10.08.06 року не відповідають вимогам:

          статтей 283, 284, 285 та 300 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП);

          статтей 5, 19 Закону України «Про виконавче провадження»;

          статті 181 КАСУ.

          Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та документи, суд дійшов наступного.

          І.1.  15.06.06 року Відкрите акціонерне товариство «Пересувна механізована колона №246»(далі –ПМК-246), ідентифікаційний код 05401465, у відповідності до вимог Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами-емітентами облігацій, затверджного рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України від 09.06.98 року №72 (далі –Положення №72), надало до Луганського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України (далі –Управління, - позивач) річний звіт за підсумками 2005 року (вх. №304).

          Оскільки звіт містив недоліки, то його на підставі листа ПМК-246 (вх. №1628 від 22.06.06 року) було повернуто на адресу останнього для доопрацювання.

          06.07.06 року (вх. №386) звіт повторно надійшов до Управління, але знову містив недоліки.

          В належній формі, яка відповідає вимогам Положення №72, вказаний звіт до Управління надано лише 08.08.06 року, а  прийнято ним –09.08.06 року, в той час, як його належало надати до Управління не пізніше 30.06.06 року (підпункти 1.4 та 1.6 п. 1 Положення №72; рішення ДКЦПРФ від 11.04.06 року №235 «Про продовження строку подання щоквартальної інформації за перший квартал 2006 року акціонерними товариствами та холдинговими компаніями зі значною державною часткою в статутному капіталі та строку подання регулярної інформації за 2005 рік відкритими акціонерними товариствамии  та підприємствами-емітентами облігацій»).

          2.У зв»язку з цим порушенням Управлінням 27.07.06 року складено протокол №38-ЛУ про адміністративне правопорушення, згідно якому встановлено, що голова правління  ВАТ «ПМК-246»Заєць Сергій Михайлович припустився порушення вимог частини 3 статті 13 Закону України від 30.10.96 рроку №448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі –ЗУ №448/96-ВР), в якій сказано, що неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку, якщо подання цих відомостей передбачено чинним законодавством, тягне за собою накладення на громадян чи посадових осіб штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

          Право на складення таких протоколів Управлінню надано вищезгаданим Законом №948/96-ВР, у частині 5 статті 13 якого сказано, що протоколи про вчинення правопорушення складаються посадовими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в разі виявлення ними відповідних правопорушень.

Після складення  протоколу Управлінням винесено постанову №38-ЛУ –про накладення адміністративного стягнення, при цьому дата її винесення у тексті постанови –відсутня, - лише у вступній частині постанови йдеться про те, що вищезгаданий протокол №38-ЛУ від 27.07.06 року уповноваженою особою Управління розглянуто 10.08.06 року.

Згідно цій постанові, щодо голови правління ПМК-246 Зайця С.М. застосовано штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною сьомою статті 13 ЗУ №448/96-ВР встановлено, що  провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою —четвертою цієї статті, здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З урахуванням цієї вимоги КУпАП, Управлінню при винесенні та зверненні до примусового виконання постанови належало керуватися вимогами Кодексу України про адміністративні правопорушення, а  саме:

частиною 2 статті 283 КУпАП, в якій ПРЯМО ВКАЗАНРО на  необхідність відображення у тексті постанови ДАТИ розгляду справи, - яка і повинна будти вказана у тексті постанови в якості дати її винесення;

частиною 1 статті 300 КУпАП, у якій  передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення  приводиться до виконання уповноваженим на те органом у порядку, встановлному цим Кодексом та іншими законами України;

під іншими законами Україїни законодавець мав на увазі, перш за все, Закон України від 21.04.1999 року  №606-ХІУ «Про виконавче провадження»(далі –ЗУ №606-ХІУ), згідно  пункту 1 частини 1 статті 19 якого визначено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ, і т.д.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач не дотримався вищевикладених вимог.

          3.Оскільки посадова особа-правопорушник добровільно не виконала спірну постанову Управління, то останнє правомірно скористалося правилами  частини 1 статті 307 КУпАП, згідно якій штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше п»ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а також статтею 308 КУпАП, якою встановлено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений  частиною першою статті 307  цього Кодексу, постанова про накледння штрафу спрямовується для примусового виконання до державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або місцезнаходження його майна у порядку, встановленому законом.

          Суд вважає, що Управління, звернувшись до Державної виконавчої служби Слов»яносербського району Луганської області з приводу примусового виконання постанови №38-ЛУ, - діяло у відповідності до вимог, викладених у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».  

          4.Однак суд не вбачає порушень з боку відповідача, який, керуючись статтею 19 ЗУ №606-ХІУ, відмовив у відкритті виконавчого провадження на підставі постанови №38-ЛУ.

          В той же час Управління, оскаржуючи до господарського суду Луганської області відмову у відкритті виконавчого провадження, припустилося порушень чинного законодавства України, а саме:

          а)як вбачається з матеріалів справи, Управління про відмову у відкритті виконавчого провадження  дізналося  16.11.06 року, вх. №3162 (а.с. 7).

Будучи незгодним з таким рішенням ДВС, воно звернулося зі скаргою на адресу начальника ДВС у Слов»яносербському районі Луганської області (вих. №6018-1 від 24.11.06 року) (а.с. 8-9).

ДВС своєю постановою №1 від 30.11.06 року відмовила у задоволенні скарги (а.с. 10), про що Управлінню стало відомо 07.12.06 року (вх. №5358 від 07.12.06 року) (а.с. 9-11).

11.12.06 року  Управління звернулося зі скаргою на дії ДВС до начальника Державної виконавчої служби Луганської області (вих. №6325-1 від 11.12.06 року) (а.с.12-13).

ДВС Луганської області своїм листом від 26.01.07 року за вих. №5-22-3377 також відхилила скаргу.

Цей лист Управління отримало 20.02.07 року, вх. №585 (а.с. 15);

б)отримавши цей лист про відмову у задоволенні скарги, Управлінню треба було керуватися вимогами наступних законів:

- частини 4 статті 85 ЗУ №606-ХІУ,  якою встановлено, що скарга, подана у виконавчому провадженні до начальника органу виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований,  розглядається у 10-денний строк. За наслідками розгляду скарги начальник органу  державної виконавчої служби виносить постанову про задоволення чи відмову у задоволенні скарги, яка у 10-денний термін може бути оскаржена  до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду;

          - частиною 2 статті 181 КАСУ,  згідно якій позовну заяву учасником виконавчого провадження може бути подано до адміністративного суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

           Наявними у справі доказами доведено, що позивач звернувся до суду з позовом з порушенням вимог обох вищецитованих законів, оскільки про порушення своїх прав він дізнався 20 лютого 2007 року, а з позовом до суду звернувся 29.03.07 року (позовна заява від 22.03.07 року, вих. №1157-1; до суду надійшла 29.03.07 року), - тобто через 37 днів, замість встановлених законом 10-ти днів.

          Будь-які докази поважності причин порушення вимог законів позивач до суду не надав; з клопотанням про його продовження  до суду не звернувся.

          За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, позов у частині скасування спірної постанови ДВС  задоволенню не підлягає.

          Що стосується вимоги позивача про покладення на відповідача зобов»язання прийняти постанову ЛТУ ДКЦПРФ №38-ЛУ від 10.08.06 року до свого провадження, то вона також не підлягає задоволенню як з огляду на те, що її зміст не відповідає вимогам  частини 2 ст.283 КУпАП та ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження», так і з огляду на те, що у суду немає підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки:

          ДВС відмовила у відктритті виконавчого провадженнят ПІСЛЯ ПРИЙНЯТТЯ постанови ЛТУ ДКЦПРФ до провадження;

          суд відмовив у скасуванні спірної постанови про відкриття виконавчого провадження.

          За таких обставин позовНЕ підлягає задоволенню в цілому.

            Керуючись частиною 2 ст. 94 КАСУ, суд не стягує з Державного бюджету України на користь відповідача судові витрати.

          З урахуванням викладеного, керуючись частиною 4 ст. 85 Закону України від 21.04.1999 року №606-ІУ «Про виконавче провадження»та ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

                                                       П О С Т А Н О В И В :

          у задоволенні позову відмовити.

          Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України  за згодою представника позивача у судовому засіданні 27.04.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення  постанови у повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу - з  дня  складення  в  повному обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанову складено у повному обсязі та підписано  03.05.2007 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа

          Помічник судді                                                                                    В.О. Маркєлова          

Надрук. 6 прим.

1-до справи

2-позивачу

3,4-відповідачам

5-третій особі

6-ДВС у Артемівському районі м. Луганська