Рішення

від 14.01.2019 по справі 906/667/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2019 р. Справа № 906/667/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

секретар судового засідання: Зоренко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Белгріінвест"

про стягнення 20179,90 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 20179,90грн., з яких: 17599,84грн. боргу за поставлений товар по договору №0602-1 від 06.02.15; 2274,85грн. пені; 199,62грн. 3% річних; 105,59грн. інфляційних.

Спір грунтується на тому, що відповідач отримав товар за договором №0602-1 від 06.02.15 по накладній № 6598 від 02.10.17 на суму 24706,52грн. Товар сплачено частково 18.10.17 на суму 7106,68грн.

Ухвалою від 10.08.18 суд відкрив провадження у справі №906/667/18 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

10.09.18 до суду надійшов відзив на позовну заяву , в якому відповідач позов не визнає посилаючись на те , що поставка відбулася лише по видатковій накладній №6816 від 02.10.17 на суму 7106,68грн., яка оплачена відповідачем 18.10.17. Боргу перед позивачем не існує. Накладну №6598 від 02.10.17, яку долучено до матеріалів справи відповідач не підписував та не скріплював печаткою, товар за вказаною накладною відповідач не отримував, у зв'язку з його відсутністю на складі позивача. У відзиві відповідач клопоче про розгляд даної справи із залученням представників сторін.

Ухвалою від 14.09.18 суд задовольнив клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Белгріінвест" та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19.09.18 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач повідомив, що у зв'язку з відсутністю листа рифленого, була оформлена видаткова накладна на швеллер 10 на суму 7106,68грн., однак після прибуття необхідного товару на склад, відповідачу було видано увесь замовлений ним товар (швеллер 10 та лист рефлений), у зв'язку з чим була виписана нова видаткова накладна №6598 від 02.10.17 на загальну суму 24706,52грн.

Ухвалою суду від 04.10.18. по справі призначено судову криміналістичну почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено Житомирському науково-дослідному експертно- криміналістичному центру МВС України, для встановлення дійсних обставин справи щодо дійсності отримання відповідачем товару по видатковій накладній №6598 від 02.10.17.

Згідно висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України №1/3-373 від 22.12.18 (а.с.81), підписи на видаткових накладних №6816 від 02.10.17, №6598 від 02.10.17 та довіреності №57 від 02.10.17 виконані однією особою.

03.01.19 суд поновив провадження у справі та призначив судове засідання на 14.01.19.

Сторони своїх представників в судове засідання не направили, про причину неявки суд не повідомили, про день розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення кореспонденції.

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, господарський суд вважає, що неявка представників сторін, повідомлених належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (продавець/ позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Белгріінвест" (покупець/відповідач) укладено договір купівлі-продажу №15.02.17/19, за умовами якого продавець зобов'язався продати , а покупець прийняти і оплатити вироби з металу , дріт металевий та металопрокат (далі-товар)(а.с.8).

За п.2.1 договору, загальна сума договору складає 150000,00грн.

21.09.17 позивач виставив відповідачу рахунок №3542 для здійснення попередньої оплати на суму 24706,52грн.(а.с.10).

02.10.17 позивач відпустив представнику відповідача товар на суму 24706,52грн., що підтверджується видатковою накладною №6598 від 02.10.17 та довіреністю на отримання товару №57 від 02.10.17 (а.с.11,12).

Суд констатує, що вказана поставки відбулася не за вказаним позивачем договором № 15.02.17/19 від 15.02.17, а за замовленням покупця №3542 від 21.09.17 (рахунок на оплату), оскільки видаткова накладна №6598 від 02.10.17 не містить посилання на вказаний договір. .

При цьому, у видатковій накладній №6598 зазначено, що поставка відбулася на виконання договору №0602-1 від 06.02.15, який не було надано суду.

Звідси, суд приходить до висновку , що поставка товару за видатковою накладною №6598 від 02.10.17 на суму 24706,52грн. відбулася за усною домовленістю між сторонами.

За даними позивача, 18.10.17 відповідач сплатив частину боргу в розмірі 7106,68грн.

26.02.18 позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості в розмірі 17599,84грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення ( а.с. 13).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором не встановлено інший строк оплати. Відтак обов'язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи статті 692 Цивільного кодексу України) виникає з моменту його прийняття - 02.10.17.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив факт поставки товару по вказаній накладній та зазначив, що не підписував її та не скріплював печаткою, товар за вказаною накладною відповідач не отримував. Зазначив, що поставка відбулася лише по видатковій накладній №6816 від 02.10.17 на суму 7106,68грн.

Згідно висновку експерта Житомирського науково-дослідного експертно- криміналістичного центру МВС України №1/3-373 від 22.12.18 (а.с.81), підписи на видаткових накладних №6816 від 02.10.17, №6598 від 02.10.17 та довіреності №57 від 02.10.17 виконані однією особою.

Позивач зазначив, що після того як була виписана накладна №6816, на склад надійшов необхідний відповідачу товар, який отримано уповноваженою особою відповідача, у зв'язку з чим була сформована нова видаткова накладна на весь товар №6598 на суму 24706,52грн.

Звідси, згідно рахунку №3542 від 21.09.17 на суму 24706,52грн., уповноважена особа відповідача по довіреності №57 від 02.10.17 (ОСОБА_1П.), отримала у позивача товар лише по видатковій накладній №6598 від 02.10.17 на загальну суму 24706,52грн.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 17599,84грн.(24706,52-7106,68) обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач на підставі п.5.2 договору №15.02.17/19 від 15.02.17 просить стягнути з відповідача пеню, що згідно розрахунку позивача становить 2274,85 грн.(а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст. 546, ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За нормами статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки судом встановлено, що поставка відбулася за усною домовленістю, і сторони не передбачили стягнення пені як відповідальніть за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті за поставлений товар, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 2274,85грн. пені.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких згідно розрахунку позивача становить: 105,59грн. інфляційних та 199,62 грн. 3% річних (а.с.7) .

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних і 3% річних приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині в заявленому розмірі.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач відзив та докази сплати боргу не надав.

Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в розмірі 17905,05грн., з яких: 17599,84грн. боргу; 105,59грн. інфляційних; 199,62грн. 3% річних. Вимога про стягнення 2274,85грн. пені не підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Белгріінвест" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул.В.Сосновського,38-С; код 32679732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (01042, м.Київ, вул.Академіка Філатова,10-А, офіс 2/51; код 36863714) - 17599,84грн. боргу; 105,59грн. інфляційних; 199,62грн. 3% річних, 1563,37грн. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 2274,85грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.01.19

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3- сторонам (рек. з повідом.)