Рішення

від 09.01.2019 по справі 911/2437/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2019 р.           м. Київ           Справа № 911/2437/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “С.К.С”, м. Київ

до Малого приватного підприємства “Моноліт”, Київська обл., м. Обухів

про стягнення 8 061 грн. 81 коп.

Представники сторін:

позивача – не з'явився.

відповідача – не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю “С.К.С” з позовом до Малого приватного підприємства “Моноліт” про стягнення заборгованості в сумі 8 061 грн. 81 коп., з яких 7 227 грн. 84 коп. боргу, 137 грн. 33 коп. інфляційних втрат, 696 грн. 64 коп. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем був поставлений товар по договору поставки № 3064 від 10.01.2018 року відповідачу, проте останній не здійснив розрахунок за поставлений товар.

Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Частиною першою статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2437/18 у порядку спрощеного позовного провадження.

Представники сторін в засідання суду не з'явились, про причини неявки не повідомили суд належним чином, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені судом.

У частині восьмій статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

10.01.2018 року між ТОВ «С.К.С.» та ПМП «Моноліт» було укладено договір поставки № 3064, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк алкогольні та безалкогольні напої у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити його в об'ємах і по ціні згідно видаткових накладних, в строк визначений даним договором.

Відповідно до п. 3.2. договору поставка товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше двадцяти одного календарного дня з моменту передачі партії товару покупцю.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7 227 грн. 84 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач не виконав обов'язок по оплаті поставленого товару, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 7 227 грн. 84 коп.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 7 227 грн. 84 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 137 грн. 33 коп. – інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 137 грн. 33 коп. – інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.6. договору за несвоєчасну оплату товару, у відповідності з пунктом 3.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожну добу затримки.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 696 грн. 64 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 247-252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Моноліт» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, буд. 132-В, код 23241775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С.К.С.» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 35, код 38591109) 7 227 (сім тисяч двісті двадцять сім) грн. 84 коп. боргу, 137 (сто тридцять сім) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 696 (шістсот дев'яносто шість) грн. 64 коп. пені, 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 16.01.2019 року.

          Суддя                               Л.Я. Мальована