Рішення

від 15.01.2019 по справі 918/759/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/759/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви від 27.11.2018 р. № 08-1250

за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради стягнення в сумі 13 854,75 грн.

до Громадська організація "Ветерани судових органів Рівненської області "Феміда" стягнення в сумі 13 854,75 грн.

про стягнення в сумі 13 854,75 грн.

Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.

представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Рівненської області із позовом до Громадської організації "Ветерани судових органів Рівненської області "Феміда" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 9 333,35 грн., пені в сумі 2 026,27 грн., витрати на проведення незалежної оцінки об'єкта в сумі 1420 грн., на публікацію оголошення про передачу об'єкта в оренду в сумі 292,50 грн. та проведення конкурсу в сумі 780 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами Договору оренди нежитлових приміщень №2155 від 29.12.2017 р. в частині своєчасної оплати вартості орендної плати. Тому покликаючись на пункт 4.7. договору позивач нарахував відповідачу пеню.

Ухвалою від 10.12.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Справу призначити до слухання в засіданні на "03" січня 2019 р.

Ухвалою від 03.01.2019р. розгляд справи відкладено на 15.01.2019р.

05.12.2018р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 9 333,35 грн. заборгованості та пені в сумі 1972,58 грн., витрати на проведення незалежної оцінки об'єкта в сумі 1420 грн., на публікацію оголошення про передачу об'єкта в оренду в сумі 292,50 грн. та проведення конкурсу в сумі 780,00 грн.

Вказана заява відповідає вимогам ст.ст. 46, 170 ГПК України, тому прийнята судом.

Представник позивача під час розгляду спору позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 15.01.2019р. представник відповідача не з'явився, відзиву на позов в порядку та в строки встановлені ухвалою суду не надав.

Про місце дату та час розгляду справи відповідач повідомлявся судом належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було направлено на адресу відповідача, та яке повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв'язку: "за даною адресою не значиться".

Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Орендодавець) та Громадської організації "Ветерани судових органів Рівненської області "Феміда" (далі - Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №2155 від 29.12.2017 року (арк.с. 9-10).

Відповідно до розділу І предметом договору є - строкове платне користування нежитловим приміщенням, розташоване за адресою вул. С. Петлюри,1 загальною площею 52,5 кв.м. ( відповідно до технічного паспорту кімнати № № 96-99 площею 33,2 кв. м та площі загального користування - 19,3 кв. м), яке перебуває на балансі управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради. Вартість 1 кв. м Майна, визначена відповідно до звіту про оцінку майна, станом на 30.06.2017 року і складає 6 583,76 грн.

Взяті на себе зобов'язання за вказаним договором управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради виконало в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 4.1.4.3. вищевказаного договору орендна плата визначається за результатами конкурсу на право укладення договору оренди від 26.12.2017 року і становить без ПДВ за місяць оренди - 1 221,29 грн. - розрахунок додається. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць.

Згідно з п. 4.4. договору орендна плата сплачується Орендарем до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п.6.2.4. договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Договір підписаний уповноваженими представниками його сторін, скріплені печатками зазначених юридичних осіб.

09 жовтня 2018 року між Позивачем та Відповідачем була укладена угода про розірвання договору оренди № 2155 та передано нежитлове приміщення загальною площею 52,5 кв.м. за актом прийому-передачі № 486 від 09.10.2018 року. Відповідно до п.4.8 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату по день фактичної передачі майна за актом прийому-передачі. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.

Станом на 20.11.2018 року заборгованість з орендної плати по договору № 2155 за період з 29.12.2017 року по 09.10.2018 року становить 9 335 грн. 98 коп.

Однак, відповідач не виконав умови договору зі сплати орендної плати, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 9 333 грн. 35 коп.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Водночас, передане за договором оренди майно є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону - Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст. ст. 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На час розгляду справи доказів сплати Відповідачем орендної плати Позивачу в сумі 9 333,35 грн. матеріали справи не містять.

Суд, перевіривши розрахунок орендної плати відповідно Договору оренди № 2155 прийшов до висновку, що наданий Позивачем розрахунок є вірним, відтак позовні вимоги про стягнення з Відповідача орендної плати за нежитлове приміщення у розмірі 9 333,35 грн. за період з грудня 2017 року по жовтень 2018 рік, є законними, обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, підтвердженими матеріалами справи, а відповідно такими що підлягають до задоволення.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Відповідача 1972,58 грн. пені, судом враховується наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів

Приписами ч. 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.7. Договору встановлено , що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний пень прострочення, включаючи день оплати.

На підставі вищезазначеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 1 972,58 грн. пені, нарахованої за період прострочення з 20.12.2017 р. по 20.09.2018 р.

Суд, здійснивши перерахунок нарахованих Позивачем сум пені прийшов до висновку, що наданий Позивачем розрахунок є вірним, відтак позовні вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 1 972,58 грн. є законними, обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, підтвердженими матеріалами справи, а відповідно такими що підлягають до задоволення.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Відповідача витрат на проведення незалежної оцінки об'єкта в сумі 1420 грн., на публікацію оголошення про передачу об'єкта в оренду в сумі 292,50 грн. та проведення конкурсу в сумі 780,00 грн., судом враховується наступне.

Відповідно до п.п. 6.2.13, 6.2.14 п. 6.2. Договору оренди № 2155 передбачено, що Орендар зобов'язується відшкодувати витрати на проведення незалежної оцінки об'єкта в сумі 1 420,00 грн., та на публікацію оголошень: про намір передати об'єкт в оренду в сумі 292,50 грн. та проведення конкурсу в сумі 780,00 грн.: одержувач - управління комунальною власністю; р/р 35414002044608 в ГУКДСУ у Рівненській області, МФО 833017; ЄДРПОУ 26259563.

Згідно акту здачі - прийняття виконаних робіт № 02-27/07-2017 від 11.09.2017 р. ТОВ "Оціночна компанія Україна - Захід" здав, а Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради прийняв звіт про оцінку майна6 нежитлові приміщення, загальною площею 1 636,30 кв. м., в будівлі, розташованій за адресою: м. Рівне, вул. С. Петлюри, 1, виконаний згідно договору № 02-27/07-2017 від 07.08.2017 р. та всі надані суб'єкту оціночної діяльності документи. Вартість виконаної роботи становить 3550 грн. без ПДВ.

На час розгляду справи доказів сплати Відповідачем витрат на проведення незалежної оцінки об'єкта в сумі 1420 грн., на публікацію оголошення про передачу об'єкта в оренду в сумі 292,50 грн. та проведення конкурсу в сумі 780 грн., передбачених п.п. 6.2.13, 6.2.14 матеріали справи не містять.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача відповідно до Договору оренди №2155 у розмірі 1420 грн. витрат на проведення незалежної оцінки об'єкта, 292,50 грн. на публікацію оголошення про передачу об'єкта в оренду та 780 грн. проведення конкурсу, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, враховуючи, що Позивач довів наявність заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 9 333 грн. 35 коп. зі сторони Відповідача згідно Договору оренди № 2155 та витрат на проведення незалежної оцінки об'єкта в сумі 1420 грн., на публікацію оголошення про передачу об'єкта в оренду в сумі 292,50 грн. та проведення конкурсу в сумі 780,00 грн., а Відповідач вказаних обставин належними та достатніми доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації "Ветерани судових органів Рівненської області "Феміда" (33002, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 41732424) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12-А, код ЄДРПОУ 26259563) - 9 333,35 грн. (дев'ять тисяч триста тридцять три гривні 35 коп.) заборгованості з орендної плати по Договору оренди нежитлових приміщень № 2155, 1 972 грн. 58 коп. (одну тисячу дев'ятсот сімдесят дві гривні 58 коп.) пені, 1 420 грн. 00 коп. (одна тисяча чотириста двадцять гривень 00 коп.) витрат на проведення незалежної оцінки об'єкта, 292 грн. 50 коп. ( двісті дев'яносто дві грн. 50 коп.) витрати на публікацію оголошення про передачу об'єкта в оренду, 780 грн. 00 коп. ( сімсот вісімдесят грн. 00 коп.) витрат на проведення конкурсу та 1 762 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/ .

Повний текст рішення складено та підписано 17 січня 2019 року.

Суддя Бережнюк В.В.