Рішення

від 16.01.2019 по справі 0940/2129/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2019 р. справа № 0940/2129/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області до Агропромислової фірми "Галичина" про стягнення заборгованості на суму 12240,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2018 Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області звернулося до суду із позовом до Агропромислової фірми "Галичина" про стягнення заборгованості на суму 12240,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на суму 12240,00 грн внаслідок несплати застосованих штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень, вручених/надісланих згідно з актами про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності. Просить задоволити позов.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

Проте, відзив від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надходив. До суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Поштова кореспонденція направлялась за адресою вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу частини 4 статі 124 КАС України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву, заперечень у зазначені строки.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Агропромислова фірма "Галичина" зареєстрована як юридична особа та перебуває на обліку в Коломийській ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області та являється платником податків і зборів передбачених Податкового Кодексу України.

Згідно довідки про борг за платежами за відповідачем рахується податковий борг на суму 12240,00 грн., внаслідок несплати застосованих штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень, вручених/надісланих згідно з актами про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за період з 01.05.2017 по 01.04.2018

Згідно актів про результати камеральної (електронної) перевірки даних, задекларованих відповідачем у податковій звітності з податку на додану вартість платникові вручено/надіслано податкові повідомлення-рішення з розрахунками штрафних санкцій, а саме:

- повідомлення рішення форми "ПС" № 0033411206 від 20.09.2017 на суму 1020 грн (акт перевірки № 7957/09-19-12-06/20541152 від 07.09.2017);

- повідомлення-рішення форми "ПС" № 0037811206 від 04.10.2017 на суму 1020 грн (акт перевірки № 9119/09-19-12-06/20541152 від 03.10.2017);

- повідомлення-рішення форми "ПС" № 0006325201 від 26.02.2018 на суму 2040 грн (акт перевірки № 2530/09-19-52-01/20541152 від 13.02.2018);

- повідомлення-рішення форми "ПС" № 0006335201 від 26.02.2018 на суму 4080 грн (акт перевірки № 2531/09-19-52-01/20541152 від 13.02.2018);

- повідомлення-рішення форми "ПС" № 0014845201 від 26.04.2018 на суму 1020 грн (акт перевірки № 4488/09-19-52-01/20541152 від 22.03.2018);

- повідомлення-рішення форми "ПС" № 0015955201 від 11.05.2018 на суму 1020 грн (акт перевірки № 6457/09-19-52-01/20541152 від 27.04.2018);

- повідомлення-рішення форми "ПС" № 0019295201 від 08.06.2018 на суму 1020 грн (акт перевірки № 7956/09-19-52-01/20541152 від 29.05.2018);

- повідомлення-рішення форми "ПС" № 0025515201 від 19.07.2018 на суму 1020 грн (акт перевірки № 10218/09-19-52-01/20541152 від 02.07.2018).

Вказані податкові повідомлення рішення отримані відповідачем, про що свідчить підпис відповідача.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, Податковим кодексом України визначено, що платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з статтею 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків та зборів належить податок на додану вартість і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У пункті 54.1 статті 54 ПК України зафіксовано, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про суму податкового боргу від 23.10.2018 (а.с.10) та витягом з інтегрованої картки платника податку на додану вартість за 2017 та 2018 роки та витягом із автоматизованої інформаційної системи ДФС України "Податковий блок".

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків (пункт 95.4. статті 95 Податкового кодексу України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявлена до стягнення сума є узгодженою і являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Агропромислову фірму "Галичина" та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем понесені не були, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Агропромислову фірму "Галичина" (код ЄДРПОУ 20541152, вул. Моцарта 85, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід Державного бюджету податковий борг в розмірі 12240 (сто двадцять дві тисячі сорок) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.