Рішення

від 17.01.2019 по справі 182/6615/18

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6615/18

Провадження № 2/0182/1227/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.01.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після смерті матері, посилаючись на наступне.

24.11.2009 року розпорядженням голови Нікопольської райдержадміністрації № 864-р-09, з урахуванням змін, внесених 10.08.2011 року, розпорядженням голови райдержадміністрації № 536-р-11, його матері ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га за рахунок земель державної власності на території Дмитрівської сільської ради. Через похилий вік матері підготовкою документів для оформлення права власності на земельну ділянку займався він. На підставі вказаних розпоряджень голови райдержадміністрації, в 2011 році ПП Кадастр розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Дмитрівської с/р. Відведеній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1222981000:01:002:0645. Через зміни в законодавстві щодо оформлення прав власності на земельні ділянки та величезні черги в ДЗК реєстрація земельної ділянки у ДЗК затягнулася, тому довелося переробити проект землеустрою, щоб привести його у відповідність до сьогоднішніх вимог земельного законодавства. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність було розроблено ФОП ОСОБА_4 Земельна ділянка була внесена до Державного земельного кадастру, про що свідчить Витяг з ДЗК від 04.07.2018 року. Червоногригорівська селищна рада рішенням № 278-08/VII від 31.05.2018 року погодила передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадянці ОСОБА_3. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-2681/15-18-сг від 27.06.2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, в тому числі, рілля, площею 2,0000 га (кадастровий номер 1222981000:01:002:0645), із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Червоногригорівської селищної ради (Дмитрівської сільської ради) Нікопольського району Дніпропетровської області. На підставі вказаного наказу ГУ Держгеокадастру за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на земельну ділянку у ДРРПНМ, про що свідчить витяг від 12.07.2018 року. Тобто, процес оформлення документів щодо приватної власності на землю його матері, розпочатий ще в 2011 році, закінчився лише у 2018 році. Але 14 листопада 2013 року його мати ОСОБА_3 померла, залишивши заповіт, посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу, 06.11.2013 року, яким усе належне їй майно заповіла йому. Документи по оформленню земельної ділянки у материну власність були у землевпорядників і він не знав, що йому треба було зупинити процес їх оформлення. Таким чином, документи, що посвідчують право власності його матері на вказану земельну ділянку були отримані ним вже після її смерті. Після смерті матері у встановлений законодавством строк він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Його батько, відповідач по справі ОСОБА_2, подав заяву про відмову від обов'язкової частки у спадщині після смерті дружини. Приватним нотаріусом ОСОБА_5 заведено спадкову справу № 40/2014 та видано йому свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку йому відмовлено у зв'язку з виникненням права власності та реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку після смерті спадкодавця, про що ПН ОСОБА_5 було прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.07.2018 року. Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тобто його мати отримала право власності на земельну ділянку, але за життя не оформила його. У зв'язку з викладеним, він змушений звернутися до суду з цим позовом для визнання за собою права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті матері ОСОБА_3

В судове засідання сторони не прибули, надали заяви про розгляд справи у свою відсутність, позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, представник відповідача та відповідач про справі проти задоволення позову не заперечували.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод» , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

Згідно зі ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно зі ч.2 ст.1236 ЦК України, заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Як встановлено в судовому засіданні, 24.11.2009 року розпорядженням голови Нікопольської райдержадміністрації № 864-р-09, з урахуванням змін, внесених 10.08.2011 року, розпорядженням голови райдержадміністрації № 536-р-11, матері позивача ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га за рахунок земель державної власності на території Дмитрівської сільської ради (а.с.21 зв). Через похилий вік спадкодавиці підготовкою документів для оформлення права власності на земельну ділянку займався позивач по справі. На підставі вказаних розпоряджень голови райдержадміністрації, в 2011 році ПП Кадастр розробило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Дмитрівської с/р (а.с.18-38). Відведеній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1222981000:01:002:0645. Через зміни в законодавстві щодо оформлення прав власності на земельні ділянки та величезні черги в ДЗК реєстрація земельної ділянки у ДЗК затягнулася, тому довелося переробити проект землеустрою, щоб привести його у відповідність до сьогоднішніх вимог земельного законодавства. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність було розроблено ФОП ОСОБА_4 Земельна ділянка була внесена до Державного земельного кадастру, про що свідчить Витяг з ДЗК від 04.07.2018 року (а.с.13). Червоногригорівська селищна рада рішенням № 278-08/VII від 31.05.2018 року погодила передачу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність громадянці ОСОБА_3 (а.с.11). Наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-2681/15-18-сг від 27.06.2018 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_3 у власність земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, в тому числі, рілля, площею 2,0000 га (кадастровий номер 1222981000:01:002:0645), із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Червоногригорівської селищної ради (Дмитрівської сільської ради) Нікопольського району Дніпропетровської області (а.с.12). На підставі вказаного наказу ГУ Держгеокадастру за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на земельну ділянку у ДРРПНМ, про що свідчить витяг від 12.07.2018 року. Тобто, процес оформлення документів щодо приватної власності на землю матері позивача по справі, розпочатий ще в 2011 році, закінчився лише у 2018 році. Але 14.11.2013 року ОСОБА_3 померла (а.с.7), залишивши заповіт (а.с.9), посвідчений ОСОБА_5, приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу, 06.11.2013 року, яким усе належне їй майно заповіла позивачу. Документи по оформленню земельної ділянки у власність ОСОБА_3 були у землевпорядників і позивач не зупинив процес їх оформлення. Таким чином, документи, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку були отримані позивачем вже після смерті спадкодавиці. Після смерті матері у встановлений законодавством строк позивач звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Його батько, відповідач по справі ОСОБА_2, подав заяву про відмову від обов'язкової частки у спадщині після смерті дружини. Приватним нотаріусом ОСОБА_5 заведено спадкову справу № 40/2014 та видано позивачу свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна. У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку позивачу відмовлено у зв'язку з виникненням права власності та реєстрації права власності на вищевказану земельну ділянку після смерті спадкодавця, про що ПН ОСОБА_5 було прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 24.07.2018 року (а.с.15-16). Тобто спадкодавиця отримала право власності на земельну ділянку, але за життя не оформила його.

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, земельна ділянка, площею 2.0000 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням: для особистого селянського господарства, входить до складу спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_3

У відповідності з приписами ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. За таких обставин суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 2.0000 га, що розташована на території Дмитрівської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області з цільовим призначенням: для особистого селянського господарства, кадастровий номер 1222981000:01:002:0645, у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 14 листопада 2013 року.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_6