Рішення

від 17.01.2019 по справі 826/12104/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 17 січня 2019 року                      № 826/12104/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві доПриватного акціонерного товариства «Меридіан-РП» пропро стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Меридіан-РП" в якому просить: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Меридіан - РП» (03680, місто Київ, провулок Радищева, будинок 18, код ЄДРПОУ 14313197) заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з липня по серпень 2017р. в сумі 5517,66 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368). В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у відповідача утворилась заборгованість зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, яка відповідачем у встановлені законодавством строки погашена не була. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2017р. відкрито скорочене провадження у справі № 826/12104/17 та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання копію цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача. Заперечення проти позову мають бути подані в зазначений строк безпосередньо до канцелярії суду. Відповідачем, лише 09.02.2018р. подано заперечення на адміністративний позов в якому просить в задоволенні адміністративного позову відмовити. 15.12.2017р. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Так, ч.1 ст. 257 КАС України, встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до п. 7 ч. 6  ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Частиною 5 статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Так, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надав їм юридичну оцінку та встановив наступне. Приватне акціонерне товариство "Меридіан-РП" (код ЄДРПОУ 14313197, місцезнаходження: 03680, місто Київ, провулок Радищева, будинок 18) зареєстровано як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань з 05 квітня 1994 року. Загальна сума заборгованості на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з  липня-серпня 2017р складає 5517,66 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями, карткою особового рахунку по відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства та розрахунками. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. У ч.1 ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 року №1977-XII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі – Закон №1977-XI) зазначено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 року №848-VIII (надалі – Закон №848-VIII) держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці. Згідно ч.2 ст.24 Закону №1977-XI науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказане твердження кореспондується з ч.2 ст.37 Закону №848-VIII. Відповідно до ч.9 ст.24 Закону №1977-XI різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів. Відповідно до ч.1 ст.37 Закону №848-VIII різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною дев'ятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів. Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року №372 (надалі – Порядлок №372). Відповідно до п.2 Порядку №372 За рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.. Згідно п.5 Порядку №372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках. Відповідно до п.8 Порядку №372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до п.9 Порядку №372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку. Наведене вказує, що відповідач, працівникам якого призначено пенсію на підставі норм Закону №1977-XI та Закону №848-VIII, зобов'язаний фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цими Законами, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, шляхом перерахування коштів на рахунок органу Пенсійного фонду України. З метою фінансування різниці у розмірі пенсії позивач надіслав відповідачу повідомлення про відшкодування наукової пенсії, однак виплати на відшкодування різниці на фінансування пенсій підприємством не сплачені, що підтверджується карткою особового рахунку. Враховуючи, що суму відшкодуванню витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону №1977-XI та Закону №848-VIII, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 5517,66 грн. відповідач у встановлений законодавством строк не сплатив, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення вказаної суми у судовому порядку. Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року №1977-ХІІ та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за вересень 2017 року у розмірі 5517,66 грн. Наявність у відповідача вказаної вище заборгованості підтверджується доказами, наданими позивачем. Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року №1977-ХІІ та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за липень-серпень 2017 року, неправомірності її нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у розмірі 5517,66  грн. останнім суду не надано. Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються необхідними доказами, а тому підлягають задоволенню. Згідно зі статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні. Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 257-263 КАС України суд,- В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві задовольнити. 2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Меридіан - РП» (03680, місто Київ, провулок Радищева, будинок 18, код ЄДРПОУ 14313197) заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з липня по серпень 2017р. в сумі 5 517,66 грн. (п'ять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 66 копійок) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368). Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                Я.І. Добрянська