Рішення

від 16.01.2019 по справі 2340/4704/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року справа № 2340/4704/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - позивачі) з позовом до Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області (далі - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 11.12.2018 просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 30.08.2018 № 34/3 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9500 га у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 б/н";

- визнати протиправним та скасувати рішення Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 30.08.2018 № 34/4 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9900 га у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 б/н";

- зобов'язати повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.08.2018 №7 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9500 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ- 01.03) в межах с. Папужинці Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9500 га, яка розташована в межах с. Папужинці Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з урахуванням висновків суду;

- зобов'язати повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 14.08.2018 №8 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9900 га (гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ- 01.03) в межах с. Папужинці Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та затвердити ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9900 га, яка розташована в межах с. Папужинці Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачами зазначено, що рішення відповідача, якими відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності виготовлені та погоджені з усіма відповідними органами відповідно до статті 186-1 Земельного кодексу України. Також позивачі вказують, що відмова відповідача у затвердженні вказаних проектів у зв'язку з тим, що по даних питаннях не проголосувала необхідна кількість депутатів для їх затвердження не передбачена чинним законодавством.

Ухвалою суду від 17.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Папужинською сільською радою Тальнівського району Черкаської області відзиву на позов суд розцінює як визнання позову.

Розгляд справи по суті відповідно до ч. 3 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі та проведено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що 04.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до Папужинської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки орієнтованим розміром до 2 га у власність для ведення особистого сільського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 б/н.

Рішенням Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області №26/9 від 15.02.2018 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 1,95 га у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого сільського господарства/ Секція А 01.03/ із земель комунальної власності/ сільськогосподарські землі - вид угідь - рілля -/, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 б/н. Громадянину ОСОБА_1 виготовлений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 1,95 га у власність для ведення особистого сільського господарства, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 б/н, - представити за затвердження сесією сільської ради.

14.05.2018 ОСОБА_2 звернувся до Папужинської сільської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки орієнтованим розміром1,99 га у власність для ведення особистого сільського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 б/н та додатково повідомив, що раніше не використовував право на безкоштовну приватизацію земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого сільського господарства.

Рішенням Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області №29/4 від 21.05.2018 надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 1,99 га у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого сільського господарства/ Секція А 01.03/ із земель комунальної власності/ сільськогосподарські землі - вид угідь - рілля -/, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 б/н. Громадянину ОСОБА_2 виготовлений проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовним розміром 1,99 га у власність для ведення особистого сільського господарства, із земель комунальної власності, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 б/н, - представити за затвердження сесією сільської ради.

На підставі зазначених вище рішень ТОВ "Земельно-кадастрове бюро" розробило проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею - 1,95 га та 1,99 га громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у власність для ведення особистого сільського господарства, із земель комунальної власності Папужинської сільської ради.

Висновками експерта про розгляд проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 05.06.2018 №4805/82-18 та від 10.07.2018 №5974/82-18 вищевказані проекти землеустрою погоджено.

14 серпня 2018 року позивачі звернулися із заявами до Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, в яких просили затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9500 га ОСОБА_1 у власність для ведення особистого сільського господарства із земель комунальної власності за рахунок земель Папужинської сільської ради, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - рілля, за адресою: АДРЕСА_2 , а також проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9900 га ОСОБА_2 у власність для ведення особистого сільського господарства із земель комунальної власності за рахунок земель Папужинської сільської ради, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - рілля, за адресою: 20413, Черкаська область, Тальнівський район, АДРЕСА_1 б/н.

Рішеннями Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області №34/3 від 30.08.2018 та №34/4 від 30.08.2018 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9500 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого сільського господарства із земель комунальної власності за рахунок земель Папужинської сільської ради, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення, за адресою: АДРЕСА_1 б/н, а також проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9900 га ОСОБА_2 у власність для ведення особистого сільського господарства із земель комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 б/н у зв'язку з тим, що по даному питанню не проголосувала необхідна кількість депутатів.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями позивачі звернулись до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року (далі ЗК України), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України закріплено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані, а держава повинна утримуватись від прийняття будь-яких актів, які б призводили до скасування чи звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 64 Конституції України проголошує, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, окрім випадків, передбачених самою Конституцією.

Згідно зі ст. 121 ЗК України кожен громадянин України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно зі ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно зі пп. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною восьмою статті 118 ЗК України визначено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 - 1 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 9 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 ЗК України).

Аналіз наведених правових норм свідчить на користь висновку, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки повинен прийняти рішення про надання земельної ділянки у власність або про відмову у такому наданні.

У контексті наведеного суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (зі змінами та доповненнями, далі - Закон) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Закону, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць (ч. 5 ст. 46 Закону).

Частиною першою статті 59 Закону визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч. 2 ст. 59 Закону).

Частиною 6 ст. 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень позивачам відмовлено у затвердженні проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у зв'язку з тим, що по даним питанням не проголосувала необхідна кількість депутатів.

Відтак суд висновує про правомірність позовних вимог в частині визнання оскаржуваних рішень протиправними та їх скасування.

Також суд ураховує, що частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 70 рішення у справі Рисовський проти України (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

Статтею 13 "Право на ефективний засіб юридичного захисту" Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahalv. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на зазначене, враховуючи фактичні обставини справи та встановлений у судовому порядку факт протиправності оскаржуваних рішень, з метою повного захисту прав позивачів, суд висновує про обгрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання віповідача повторно розглянути клопотання позивачів про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з урахуванням висновків суду.

Відтак, суд дійшов висновку, що позов належить задовольни повністю.

За змістом частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що кожним із позивачів при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 704 грн 80 коп.

Враховуючи, позов підлягає до повного задоволення, судові витрати позивачів зі сплати судового збору на вказану суму належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 72, 76 - 79, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області (20413, Черкаська область, Тальнівський район, с. Папужинці, вул. Перемоги, 4а, ідентифікаційний код 04409252) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 30.08.2018 № 34/3 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9500 га у власність гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 б/н".

Визнати протиправним та скасувати рішення Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 30.08.2018 № 34/4 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9900 га у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 б/н".

Зобов'язати Папужинську сільську раду Тальнівського району Черкаської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.08.2018 №7 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9500 га гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ- 01.03) в межах с. Папужинці Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9500 га, яка розташована в межах с. Папужинці Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з урахуванням висновків суду.

Зобов'язати Папужинську сільську раду Тальнівського району Черкаської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 14.08.2018 №8 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею - 1,9900 га (гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ- 01.03) в межах с. Папужинці Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області та затвердити ОСОБА_2 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,9900 га, яка розташована в межах с. Папужинці Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Стягнути з Папужинської сільської ради Тальнівського району Черкаської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Кульчицький