Рішення

від 22.05.2007 по справі 4/718-18/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/718-18/124

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

22.05.07                                                                                           Справа № 4/715-18/124

Господарський суду Львівської області в особі головуючого-судді Мартинюка В.Я.,  

розглянувши справу за позовомУкраїнської державної інноваційної компанії в особі Львівського регіонального відділення

доТовариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) „Ваттюс”

простягнення заборгованості,

з участю представники:

від позивача: [...] –провідний спеціаліст (довіреність №1849 від 27.12.2006 року);

від відповідача:  не з‘явились,

В С Т А Н О В И В :

що Української державної інноваційної компанії в особі Львівського регіонального відділення звернулася до господарського суду з позовом до ТзОВ „Ваттюс” про стягнення 231750 грн. 00 коп.  –основного боргу, 25026 грн. 84 коп. –пені, 18841 грн. 84 коп. –інфляційних  та 4367 грн. 16 коп. –3% річних.

Підставами вимог, як зазначено в позовній заяві, є порушення умов договору оренди №15-46/27/01/05 від 27.01.2005 року.

Представник позивача в судове засідання з'явився; позовні вимоги підтримав з викладених підстав та просить їх задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому справа розглядається у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази в сукупності, при прийнятті рішення суд виходив з наступного.

27.01.2005 року між Українською державною інноваційною компанією (орендодавець) та ТзОВ „ВАТТЮС” було укладено договір оренди обладнання за №15-46/27/01/05, згідно якого орендодавець зобов‘язується передати орендареві, а орендар зобов‘язується прийняти в тимчасове володіння та користування обладнання по виробництву морозива та зобов‘язується сплачувати орендареві орендну плату.

Перелік та вартість обладнання, яке передано в оренду, було визначено в „Переліку обладнання, що передається в оренду” від 27.01.2005 року, що є додатком №1 до договору.

Розмір та строки сплати відповідачем орендної плати позивачу були визначені відповідно до „Розрахунку орендної плати” –Додаток №2 до договору.

Позивач зобов‘язання за договором виконав у повному обсязі, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи Акт приймання-передачі обладнання в оренду від 27.01.2005 року та Акт приймання-передачі технічної документації на обладнання від 27.01.2005 року.

В свою чергу, відповідачем не подано жодного доказу в підтвердження факту сплати  орендних платежів за користування обладнанням.

У відповідності до вимог ст.526 ЦК України та аналогічних положень ч.1 ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, з врахуванням викладених обставин, та те, що Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.06.2006 року частина заборгованості стягнута на користь позивача, на даний час заборгованість з орендних платежів ТзОВ „ВАТТЮС” перед Українською державною інноваційною компанією становить 231750 грн. 00 коп.

Згідно ч.2 ст.9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Штрафні санкції, частиною 1 статті 230 ГК України,   визначені як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Із змісту норм Глави 26 ГК України, вбачається, що пеня повинна передбачатись умовами договору

Щодо вимог позивача про стягнення пені, то господарський суд виходив з наступних міркувань.

У відповідності до вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як передбачено п.8.2 згаданого договору, у випадку прострочення орендарем сплати орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме в період прострочення платежу, від належної до сплати суми за кожен день прострочки.

А тому, позивачем у відповідності до п.8.2 договору та на підставі положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань”, якими передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, нараховано пеню в сумі 25026 грн. 84 коп.

Однак, враховуючи те, що у відповідності до вимог ч.6 ст.232 ГК України,  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, пені, в даному випадку повинна становити 17025 грн. 96 коп.

Щодо нарахованих витрат внаслідок інфляційних процесів –18841 грн. 50 коп. та 3% річних –4367 грн. 16 коп., то такі на думку господарського суду визначені правомірно у відповідності до вимог п.2 ст.625 ЦК України.

За викладених обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в частині стягнення 231750 грн. 00 коп. –основного боргу, 17025 грн. 96 коп. –пені, 18841 грн. 50 коп. –витрат внаслідок інфляційних процесів та 4367 грн. 16 коп. –3% річних. В іншій частині в позові слід відмовити.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покласти на сторін пропорційно задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „ВАТТЮС” (код ЄДРПОУ 32730531), що знаходиться за адресою Львівська область, Стрийський район, с.Дуліби, вул.Шевченка, 2, на користь Української державної інноваційної компанії в особі Львівського регіонального відділення (код ЄДРПОУ 34003638), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Ак.Лазаренка,4, 231750 грн. 00 коп. –основного боргу, 17025 грн. 96 коп. –пені, 18841 грн. 50 коп. –витрат внаслідок інфляційних процесів та 4367 грн. 16 коп. –3% річних, 2719 грн. 85 коп. сплаченого державного мита та 114 грн. 63 коп. витрат пов‘язаних з технічним забезпеченням судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

     Суддя