Постанова

від 16.01.2019 по справі 802/994/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/994/18-а

Головуючий у 1-й інстанції:Комар П.А.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

16 січня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХТ" на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХТ" до Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фермерське господарство Токарчука Володимира Мефодійовича, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2018 року позивач ПрАТ "Зернопродукт МХТ" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області Горбасенка Р.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34337065 від 20.03.2017 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку 2,3457 га, кадастровий номер НОМЕР_2, на підставі укладеного між Фермерським господарством Токарчука Володимира Мефодійовича та ОСОБА_4 договору оренди землі від 20.10.2016; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34338626 від 15.03.2017 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку 2,2487 га, кадастровий номер НОМЕР_3, на підставі укладеного між Фермерським господарством Токарчука Володимира Мефодійовича та ОСОБА_5 договору оренди землі від 20.10.2016; про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32368553 від 15.11.2016 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку 2,2459 га, кадастровий номер НОМЕР_4, на підставі укладеного між Фермерським господарством Токарчука Володимира Мефодійовича та ОСОБА_6 договору оренди землі від 20.10.2016.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного позову від 03.04.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі в справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фермерське господарство Токарчука Володимира Мефодійовича, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного позову від 07.06.2018 провадження у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" до Голубецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фермерське господарство Токарчука Володимира Мефодійовича, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування рішень - закрито.

Повернуто приватному акціонерному товариству "Зернопродукт МХП" судовий збір в сумі 5286,00 грн., який сплачений за звернення до адміністративного суду відповідно до платіжного доручення № НОМЕР_1 від 20.03.2018 року.

Роз'яснено, що спір може бути вирішено в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Також, відповідач не надав суду жодного клопотання/заяви про розгляд справи за його участю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Також, відповідач не надав суду жодного клопотання/заяви про розгляд справи за його участю.

Треті особи в судове засідання не з'явилися, повноважного представника не направили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Третя особа, фермерське господарство Токарчука Володимира Мефодійовича 14.01.2019 надіслало до суду заяву в якій просило відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням Токарчука В.М. на стаціонарному лікуванні, а представника ФГ Токарчука В.М. у відрядженні за межами України.

Колегія суддів надаючи оцінку даному клопотання приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки жодними доказами причини неявки представників ФГ Токарчука В.М. не підтверджуються, крім того колегія суддів зазначає, що 20.12.2018 від ФГ Токарчука В.М. вже надходило клопотання, згідно з яким Токарчук В.М. перебував закордоном, а представник ФГ Токарчука В.М. на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши, суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, 01 липня 2005 року між TOB Зернопродукт , правонаступником якого є ПрАТ Зернопродукт МХП та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки №167/2005-С-Т-В, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну - ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,35 га, яка розташована на території Степанівської сільської ради Теплицького району, Вінницької області. Право власності Орендодавця на земельну ділянку, яка передається в оренду, посвідчується державним актом на право власності на землю серія IV-BH № 032294 від 04.02.2002 виданий Степанівською сільською радою на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Степанівської сільської ради від 07.07.2001. Договір укладено строком на 15 років. Договір зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.09.2005 за № 040502000152, кадастровий номер НОМЕР_2.

01 липня 2005 року між TOB Зернопродукт , правонаступником якого є ПрАТ Зернопродукт МХП та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки №323/2005-С-Т-В, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,25 га, яка розташована на території Степанівської сільської ради Теплицького району, Вінницької області. Право власності Орендодавця на земельну ділянку, яка передається в оренду, посвідчується державним актом на право власності на землю серія IV-BH № 032354 від 09.09.2002 виданий Степанівською сільською радою на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Степанівської сільської ради від 07.07.2001. Договір укладено строком на 15 років. Договір зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.09.2005 за №040502000290, кадастровий номер НОМЕР_3.

01 липня 2005 року між TOB Зернопродукт , правонаступником якого є ПрАТ Зернопродукт МХП та ОСОБА_9, спадкоємцем якої є ОСОБА_6 укладено договір оренди земельної ділянки №10/2005-С-Т-В, за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 2,25 га, яка розташована на території Степанівської сільської ради Теплицького району, Вінницької області. Право власності Орендодавця на земельну ділянку, яка передається в оренду, посвідчується державним актом на право власності на землю серія ІV-ВН №032295 від 31.01.2002 виданий Степанівською сільською радою на підставі рішення 18 сесії 23 скликання Степанівської сільської ради від 07.07.2001. Договір укладено строком на 15 років. Договір зареєстрований у Теплицькому районному відділі Вінницької регіональної філії ДП Центр ДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.09.2005 за №040502000009, кадастровий номер НОМЕР_4.

27.09.2017 на адресу ПрАТ Зернопродукт МХП надійшов лист від Фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича, що ним будуть проводитися роботи по винесенню в натурі на місцевості вказаних вище земельних ділянок.

13.03.2018 при проведенні інвентаризації договорів оренди землі та з метою перевірки даних державного реєстру прав на орендовані земельні ділянки товариством отримано інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна з яких вбачається, що державним реєстратором Голубенецької сільської ради Крижопільського району Вінницької області Горбасенком Р.В. прийнято:

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34337065 від 20.03.2017 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку 2,3457 га., кадастровий номер НОМЕР_2, на підставі укладеного між Фермерським господарством Токарчука Володимира Мефодійовича та ОСОБА_4 договору оренди землі від 20.10.2016;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 34338626 від 15.03.2017 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку 2,2487 га., кадастровий номер НОМЕР_3, на підставі укладеного між Фермерським господарством Токарчука Володимира Мефодійовича та ОСОБА_5 договору оренди землі від 20.10.2016;

- рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 32368553 від 15.11.2016 щодо реєстрації права оренди на земельну ділянку 2,2459 га., кадастровий номер НОМЕР_4, на підставі укладеного між Фермерським господарством Токарчука Володимира Мефодійовича та ОСОБА_6 договору оренди землі від 20.10.2016, які одночасно є предметом оскарження у даній справі.

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи свідчать, що між третіми особами - ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договори оренди земельних ділянок, які розташовані на території Степанівської сільської ради Теплицького району Вінницької області у 2017 року. Вказані земельні ділянки одночасно є предметами договорів оренди землі укладених у 2005 році між ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_9, спадкоємцем якої є ОСОБА_6 та ПрАТ "Зернопродукт МХП", які були чинними на момент укладення договорів оренди землі в 2017 року.

За таких обставин суд вважає, що права, які позивач вважає порушеними, порушені не державною реєстрацією, а діями третьої особи, тому без правової оцінки відносин між позивачем та третьою особою спір не може бути вирішено, а майнове право не може бути захищене ефективно.

А тому даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства і суд першої інстанції приходить до висновку про закриття провадження у справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1 ч.1 ст.238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Разом з тим, Конституційний Суд України зазначив, що КАС регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

Крім того, Конституційним Судом України в Рішенні від 25 листопада 1997 року № 6-зп сформульовано правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначив, що поняття суд, встановлений законом у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Крім того, публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Досліджуючи позовну заяву, колегія суддів приходить до висновку, що позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, суд першої інстанції правомірно врахував, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича щодо права на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Крім того, колегія суддів зазначає, що спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, відступивши від своїх попередніх висновків щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Разом з тим, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.

Відповідно до ч.1 ст.239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Дану вимогу судом першої інстанції також виконано в повній мірі, а саме зазначено в абз.3 резолютивної частини оскаржуваного рішення: "Роз'яснити, що спір може бути вирішено в порядку господарського судочинства."

За таких обставин колегія суддів вважає, що в суду першої інстанції були правові підстави для застосування ч.1 ст.238 КАС України.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

А тому, оскільки доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХТ" залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.