Рішення

від 16.01.2019 по справі 548/2407/18

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2407/18

Провадження № 2/548/157/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді- Коновод О.В.

за участю секретаря судового засідання Вовк М.І.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи його тим, що він, ОСОБА_1, є рідним сином ОСОБА_3, що доводиться копією свідоцтва про народження Серія ІІ - АВ № 431344 та копією паспорта Серія КН № 426187, виданого 17 липня 1997 Хорольським РВ УМВС України в Полтавській області.

04 серпня 2004 року спадкодавець ОСОБА_3 померла в с. Мусіївка Хорольського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть ОСОБА_4 1 -КЕ № 282560.

Після смерті 04 серпня 2004 року спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина на її спадкове майно, тобто земельну ділянку площею 2, 52 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області, цільове призначення (використання) земельної ділянки - с/г використання, що належала їй на підставі Державного акта на право приватної власності на землю Серія ІV-ПЛ № 034382.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явився, але в позовній заяві прохав суд провести розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської областів судове засідання свого представника не направила, подала заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, зазначивши, що сільська рада позов визнає повністю.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється,що відповідає положенням ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

В силу ч. 4ст. 206 ЦПК Українив разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Повноваження сторін на вчинення дій по визнанню позову судом перевірені.

Відповідач не обмежений в цивільній процесуальній дієздатності, а тому розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, включаючи і право на визнання позову.

Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без зясування і дослідження інших обставин справи.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач, ОСОБА_1, є спадкоємцем першої черги за законом померлої 04 серпня 2004 року спадкодавця ОСОБА_3.

З довідки виконкому ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області від 21.09.2018 року за № 613 слідує, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Мусіївка Хорольського району Полтавської області, дійсно проживала і була зареєстрована до дня смерті 04.08. 2004 року в с. Мусіївка Хорольського району Полтавської області і на день її смерті з нею ніхто не проживав і не був зареєстрований, заповіт в ОСОБА_2 сільській раді не посвідчувала.

У зв»язку з тим, що позивачем пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті 04 серпня 2004 року ОСОБА_3, встановлений ст. 1270 ЦК України, йому було роз»яснено приватним нотаріусом Хорольського районного нотаріального округу ОСОБА_5, необхідність звернутись до суду з відповідною заявою, що слідує з повідомлення від 03 грудня 2018 року № 01-16/284.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Згідно ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року, Про судову практику у справах про спадкування , особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Аналогічні роз'яснення викладені у абз. 2 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування . Так, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивач дійсно пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті 04 серпня 2004 року матері ОСОБА_3 з поважної причини у зв язку з тим, що оскільки не має юридичної освіти та достатніх знань в області спадкового права України, але виявляв намір прийняти спадщину, оскільки утримував на руках правовстановлюючі документи на спадкове майно спадкодавця, тому вважав, що таким чином фактично прийняв її спадщину.

З огляду на те, що законодавством не визначено поняття поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, а тому поважність повинна визначатися, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, суд вважає, що позивачами надано належні та допустимі докази на підтвердження непереборних, істотних труднощів, що завадили їм своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі Ілхан проти Туреччини від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також те, що спадщина після смерті ОСОБА_3 до цього часу ніким не прийнята, відумерлою у встановленому законом порядку не визнана, що визначення судом додаткового строку для прийняття спадщини не порушує права, свободи чи інтереси відповідача та інших осіб. Рішення суду про задоволення позову в повному обсязі буде відповідати не тільки принципу законності, а й справедливості.

На підставі зазначеного, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку, що у позивача були перешкоди для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та такі обставини є поважними, а тому позов підлягає задоволенню. Тому суд вважає необхідним визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори тривалістю 2 місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

На підставі викладеного і керуючись ст..ст. 1217, 1261, 1270,1272,1277 , ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Хорольського району Полтавської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк для прийняття спадщини померлої 04 серпня 2004 року спадкодавця ОСОБА_3, терміном 2 / два / місяці, з дня набрання рішення суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 16.01.2019 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт Серія КН № 426187, виданий 17 липня 1997 Хорольським РС УДМС України в Полтавській області, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, індекс: 37800, фактично прож. ІНФОРМАЦІЯ_4, індекс: 37830, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Хорольського району Полтавської області, код ЄДРПОУ: 22535492, с. Мусіївка, вул. Лісна, 2 Хорольського району Полтавської області, поштовий індекс : 37830 .

Суддя : О.В. Коновод