Постанова

від 16.01.2019 по справі 699/1318/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/793/45/19 Справа № 699/1318/18 Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1 Категорія:ч. 1 ст. 163-2 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2019 р. Суддя Апеляційного суду Черкаської області Іваненко І. В., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Корсунь-Шевченківський Черкаської області, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1, НОМЕР_1, виданий 05.02.1998 року Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Алексром (юридична адреса: АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 41946760),

визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн.; стягнуто судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп., -

в с т а н о в и в :

Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року встановлено, що ОСОБА_3, будучи керівником ТОВ Алексром , у порушення п. 57.1 ст. 57, п. 295.3. ст. 295 Податкового кодексу України не подав до установи банку платіжне доручення на сплату узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку 3 групи за другий квартал 2018 року по строку сплати 19.08.2018 року.

Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 не підписано, про що складено відповідний акт із зазначенням: керівник ТОВ Алексром 09.11.2018 року не з'явився на запрошення до головного офісу Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а саме не подання посадовою особою підприємства платіжного доручення на перерахування податкового зобов'язання по єдиному податку 3 групи за другий квартал 2018 року.

Не погодившись з указаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року та закрити провадження в справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Зазначає, що в суді його вина була підтверджена протоколом про адміністративне правопорушення від 09.11.2018 року № 219, актом звірки (перевірки) щодо неподання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) від 09.11.2018 року № 178/23-00-51-1206/41946760 та роздруківкою інтегрованої картки платника за період з 05.05.2018 року по 31.08.2018 року.

Разом з тим апелянт указує, що судом залишено поза увагою той факт, що копію протоколу про адміністративне правопорушення від 09.11.2018 року № 219 він взагалі не отримував, чим порушено його право на захист.

Крім цього, вважає, що суд накладаючи на нього стягнення, допустив помилку, оскільки відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Указує, що підстави вважати адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, триваючим відсутні, оскільки згідно з ст. 295 Податкового кодексу України встановлені строки сплати єдиного податку. В 2018 році: за І квартал - 18 травня, за ІІ квартал - 17 серпня, за ІІІ квартал - 19 листопада 2018 року та за ІV квартал - 19 лютого 2019 року.

Вважає, що суд наклав на нього адміністративне стягнення поза межами трьохмісячного строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, адже правопорушення було вчинене 19 серпня 2018 року, протокол складений 9 листопада 2018 року, а притягнуто до адміністративної відповідальності його було 11 грудня 2018 року.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4, підтримавши апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, у зв'язку з закінченням на момент розгляду строку давності накладення стягнення.

Сам ОСОБА_3 подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представника апелянта, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, суддя вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюється наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, адміністративна відповідальність встановлена за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Суддя апеляційного суду вбачає, що апеляційні доводи, викладені у скарзі, не є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції є законним і справедливим.

На думку суду апеляційної інстанції, суддя місцевого суду цілком обґрунтовано визначив, що правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_3, є триваючим, тому строк накладення стягнення за його вчинення має рахуватися з моменту його виявлення, як це указано в ч. 2 ст. 38 КУпАП. Посилання апелянта на те, що таке правопорушення триваючим не є, адже для подання відповідного платіжного доручення законом встановлений конкретний граничний строк, на думку судді апеляційного суду, є необґрунтованими.

Суть об'єктивної сторони указаного конкретного правопорушення полягає у діянні в формі бездіяльності, тобто у неподанні відповідного платіжного доручення. В цьому випадку діяння полягає саме у неподанні, а не у несвоєчасному поданні, доручення.

У зв'язку з цим посилання апелянта на конкретну граничну дату, визначену законом для такого подання, не вказує на одномоментний характер такого діяння, адже до такої дати така бездіяльність не може бути протиправною, бо граничний строк для подання доручення ще не сплив. Тоді як після настання граничної дати подання такого доручення, це діяння у виді бездіяльності й стає протиправним і триває певний невизначений проміжок часу до його припинення, зокрема шляхом виявлення відповідними контролюючими органами, адже обов'язок особи подати таке доручення й після граничної дати його подання не зникає.

Тому суддя місцевого суду цілком обґрунтовано визначив указане вище правопорушення як триваюче, відраховуючи строк, передбачений ст. 38 КУпАП, від дати виявлення правопорушення.

Стосовно не отримання обвинуваченим копії протоколу про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду також відхиляє ці доводи як підставу для скасування оскаржуваного рішення, адже відповідно до наявного у матеріалах справи акту № 140 від 12 листопада 2018 року (а.с. 4) не з'явився на запрошення до Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області, де мало бути таке вручення.

Тому, враховуючи викладене вище та керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 11 грудня 2018 року відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Іваненко