Постанова

від 15.01.2019 по справі 208/7074/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2832/19 Справа № 208/7074/18 Суддя у 1-й інстанції - Івченко Т. П. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми боргового зобов'язання,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми боргового зобов'язання.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 05 листопада 2018 року скасувати та задовольнити його заяву про забезпечення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми боргового зобов'язання та просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти в сумі 61 500 доларів США згідно договору позики (а.с.1-4).

Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову (а.с.15-18).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 посилався на те, що між ним та ОСОБА_2 16 травня 2018 року було укладено договір безпроцентної позики №1, за яким ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 у тимчасове поворотне користування 61 500 доларів США строком до 30 грудня 2018 року. На підтвердження отримання коштів за вказаним договором ОСОБА_2 16 травня 2018 року надав власноруч написану розписку. 25 липня 2018 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення боргового зобов'язання протягом п'яти днів з дня направлення вказаної вимоги. Відповідач не повернув позивачеві суму боргу, у зв'язку з чим 27 вересня 2018 року позивач особисто вручив відповідачу вимогу про дострокове повернення боргу. Однак, позитивної реакції з боку відповідача відсутня, він намагається уникнути виконання зобов'язання за договором позики. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив суд забезпечити його позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ОСОБА_2; заборонити тимчасово покидати межі території України громадянину ОСОБА_2 РНКОПП НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_2 виданий Заводським РВ Дніпродзержинського МУ УМВС України в Дніпропетровській області 30.01.1997 року до моменту фактичного погашення суми заборгованості по договору безпроцентної позики №1 від 16 травня 2018 року; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати.

Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової суми боргового зобов'язання (а.с.21, 22)

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невмотивованість заяви про забезпечення позову.

Слід зазначити в заяві про забезпечення позову позивач взагалі не зазначив на яке саме майно, що належить відповідачу, слід накласти арешт. Не зазначив, на які саме грошові коти, розміщені на яких рахунках та в якому банку слід накласти арешт.

Суду не було надано будь-яких доказів на підтвердження дійсної наявності у відповідача у власності будь-якого майна та грошових коштів на рахунках.

Також слід зазначити вимоги заяви про забезпечення позову в частині тимчасової заборони відповідачу покидати територію України виходять за межі виду забезпечення позову, передбачених ст. 150 ЦПК України .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом неповно з'ясовані обставини справи справи є необґрунтованими.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з ухвалою суду, переоцінки висновків ухвали суду та не спростовують правильність ухвали суду першої інстанції.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 листопада 2018 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді