Постанова

від 15.01.2019 по справі 527/405/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/405/18 Номер провадження 22-ц/814/67/19Головуючий у 1-й інстанції Левицька Т.В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Хіль Л.М.,

За участю секретаря судового засідання Діхтяр Т.В.,

Представника позивача ОСОБА_2,

Представника відповідача: Лазоренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковськ Агро" про розірвання договору оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2018 року, ухвалене у період часу з 15:45:39 год. до 15:51:04 год. 17 вересня 2018 року під головуванням судді Левицької Т.В. , -

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

28 лютого 2018 року позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковськ Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки, в якому прохала розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_5, правонаступником якої є ОСОБА_4 і Товариством з обмеженою відповідальністю Новомосковськ Агро 29 листопада 2011 року, зареєстрований 20 січня 2012 року відділом Держкомзему у Глобинському районі за № 532060004001876; стягнути з відповідача судові витрати по справі.

Підстави позовних вмотивовувала тим, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 06 травня 2004 року її матері - ОСОБА_5 належала земельна ділянка площею 3,44 га, розташована на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області. 30 листопада 2011 року ОСОБА_5 було укладено з ТОВ Новомосковськ Агро договір оренди зазначеної земельної ділянки, який було зареєстровано 20 січня 2012 року Відділом Держкомзему у Глобинському районі за № 532060004001876 (надалі Договір). Відповідно до умов Договору, плата за користування земельною ділянкою становить 4 % від нормативно грошової оцінки даної земельної ділянки в розмірі 1975 грн 84 коп, яку відповідач повинен сплачувати не пізніше 31 грудня кожного року з подальшими індексаціями. Після смерті матері позивач 19 серпня 2013 року отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначену земельну ділянку, тому є її власником. Відповідач порушує свої зобов'язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою, нехтує п. 9 та п. 12 Договору оренди, які є його істотними умовами. Станом на дату звернення до суду відповідачем не сплачено жодних грошових коштів, ніяких послуг в рахунок орендної плати не отримувала, в зв'язку з не виконанням відповідачем умов договору вважає, що договір підлягає розірванню.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю Новомосковськ Агро про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовлено.

короткий зміст вимог апеляційної скарги :

З даним рішенням не погодилася позивач ОСОБА_4 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи.

узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу :

Вказує на те, що підставою її позовних вимог була систематична несплата відповідачем орендної плати, яку товариство мало сплачувати з 2012 року, а почало лише з грудня 2015 року.

узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ Новомосковськ-Агро не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

Спірні правовідносини врегульовуються нормами Закону України Про оренду землі та нормами Земельного і Цивільного кодексів України.

Відповідно до ст.3 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається з п. в) ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно ст. 409 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі , договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду в порядку встановленому законом.

Згідно із пунктом д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором . Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Судом встановлено, що 30 листопада 2011 року між ОСОБА_5, власницею на той час земельної ділянки, та ТОВ Новомосковськ Агро був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,44 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Глобинської міської ради. Договір зареєстрований 20 січня 2012 року у відділі Держкомзему у Глобинському районі за № 532060004001876.

Згідно пункту 9 Договору оренди сторони визначили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки на дату укладання договору і складає 1975,84 грн. Договором допускається виплата орендної плати у натуральній формі. Номенклатура, кількість продукції, яка поставляється орендарем орендодавцю в рахунок орендної плати, зазначається в окремій угоді, що є додатком до цього договору, а вартість продукції визначається по відпускним цінам орендаря, що склалися на момент відпуску. П. 12 Договору встановлено, що орендна плата вноситься один раз на рік, не пізніше 1 грудня календарного року, за який вноситься орендна плата.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19 серпня 2013 року позивач ОСОБА_4 успадкувала вищевказану земельну ділянку.

У зв'язку з переходом права власності на земельну ділянку між ОСОБА_4 та відповідачем укладено Додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30 листопада 2011 року від 08 лютого 2016 року, якою, в тому числі, змінено сторону орендодавця у договорі від 30 листопада 2011 року на ОСОБА_4, позивача у справі.

Вказана Додаткова угода підписана сторонами та зареєстрована 01 березня 2016 року .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, ОСОБА_4 отримувала орендну плату як в натуральній, так і в грошовій формі, та факту систематичної несплати орендарем орендної плати не довела.

Висновки місцевого суду є правильними.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

З матеріалів справи вбачається, що орендодавець ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спадкоємцем за заповітом є її дочка - ОСОБА_4.

Також з матеріалів справи вбачається, що з часу укладення між сторонами Додаткової угоди та заміни сторони орендодавця ОСОБА_4 отримувала орендну плату.

Даний факт не заперечує і сама позивач.

Відповідно до бухгалтерської довідки (а. с. 43-45) ТОВ Новомосковськ Агро було проведено виплату орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 30 листопада 2011 року, кадастровий номер НОМЕР_1 , і за період 2012 - 2014 роки.

Іншими належними доказами, крім зазначеної довідки факт отримання орендної плати за період 2012-2014 роки не підтверджується.

Апеляційний суд приходить до висновку, що між сторонами існує спір з приводу належної виплати відповідачем орендної плати у період з 2012 року по 2014 рік.

З матеріалів справи слідує, що 08 лютого 2016 року між сторонами була укладена додаткова угода, згідно умов якої п. 9 договору викладено в новій редакції, а сам: Розмір нарахованої орендної плати за один рік становить 7800,70 грн. (сім тисяч вісімсот грн. 70 коп.), що на момент підписання цього Договору складає 6% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка оподатковується відповідно до чинного законодавства України. Сторони дійшли взаємної згоди, що орендар має право виплатити плату у натуральній та/або відробітковій (шляхом надання послуг) формі…

Згідно п. 5 Додаткової угоди від 08 лютого 2016 року до Договору сторони засвідчили, що на час підписання даної угоди претензій будь-якого характеру не мають.

Починаючи з 2015 року, жодних претензій у сторін один до одного, щодо виконання умов договору за період 2015-2018 роки немає.

З урахуванням цього відсутні підстави вважати, що ТОВ Новомосковськ Агро допустило істотне порушення умов договору оренди землі, які б свідчили про систематичне невиконання договору та були б підставою для його розірвання.

Доказів, які б доводили зворотнє позивачем не було надано, як і не здобуто судом в ході розгляду справи.

мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

Відповідно до вимог ч.1, 5, 6 ст. ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апелянт зазначив , що судом не враховано той факт, що орендна плата не була отримана за період 2012 - 2014 року, а почала виплачуватись лише з грудня 2015 року.

Тому несплата орендної плати за період 2012-2014 роки є систематичним та є підставою для розірвання договору оренди землі.

Проаналізувавши докази, які наявні в матеріалах справи апеляційний суд дійшов висновку, що зазначена обставина не є підставою для розірвання укладеного договору оренди землі.

В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази про те, що орендар протягом 2012-2014 року сплачував оренду плату.

Надані відповідачем бухгалтерські довідки про отримання орендної плати за 2012-2014 роки не є належними доказами на підтвердження факту отримання орендної плати за цей період.

Однак, позивачка у справі ОСОБА_4 08.02.2016 року уклала із відповідачем у справі додаткову угоду, якою було визначено нову грошову оцінку землі, новий розмір орендної плати 6 % від нормативної грошової оцінки землі та сторони визначили, що жодних претензій будь якого характеру один до одного не мають. ( а. с. 31).

Наявність між сторонами у справі спору щодо факту отримання в 2012-2014 роках орендної плати не свідчить про систематичне невиконання умов договору та не може бути підставою для розірвання договору оренди землі , з врахуванням укладеної 08.02.2016 року додаткової угоди та факту її виконання протягом 2015-2018 років.

Доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

Факту систематичного невиконання договору оренди землі, які були б підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, апеляційним судом не встановлено.

висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2018 року.

Підстави для зміни та розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не встановлено.

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції компенсації не підлягають.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2018 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд.

У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 17 січня 2019 року.

Головуючий суддя : П.С. Абрамов

Судді: Г.Л. Карпушин Л.М. Хіль