Постанова

від 15.01.2019 по справі 369/13158/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/13158/17-ц головуючий у суді І інстанції - Ковальчук Л.М.

провадження № 22-ц/824/1232/2019 суддя-доповідач у ІІ Інстанції - ФінагеєвВ.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 січня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Ткаченка І.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Борозенець Юліана Георгіївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, витребування земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку , -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія звернулося до суду з позовом та просило визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 квітня 2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. за реєстровим № 3164; повернути ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення - для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, садівниче товариство Михайлівський сад ; витребувати у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Садівниче товариство Михайлівський сад ; визнати право власності на земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Садівниче товариство Михайлівський сад за Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідне підприємство Євроекологія .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 квітня 2017 року між ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія та ОСОБА_3 був підписаний договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого позивач передав у власність відповідачу земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення - ведення садівництва, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, садівниче товариство Михайлівський сад . Договір від імені позивача був укладений колишнім генеральним директором ОСОБА_7, який діяв на підставі Статуту ТОВ НДП Євроекологія . Згідно положень Статуту товариства виключне право щодо прийняття рішення про відчуження майна позивача та землі належить загальним зборам учасників позивача. Разом з тим, загальними зборами учасників позивача рішення щодо укладення спірного договору не приймалось, договір не затверджувався і не схвалювався загальними зборами учасників позивача. Оскільки при підписанні договору колишній генеральний директор позивача, як виконавчий орган, не мав на це відповідних повноважень, передбачених Статутом товариства, договір підлягає визнанню недійсним на підставі статей 92, 203, 215 ЦК України. Позивач вважав, що відповідач не знав і не міг знати про відсутність повноважень у керівника позивача на укладення договору, оскільки при його укладенні нотаріусу надавалися установчі документи позивача, з яким відповідач міг і повинен був ознайомитися у нотаріуса при укладенні договору. Відповідно до Статуту позивача для укладення оспорюваного договору від імені позивача необхідно було рішення загальних зборів про схвалення цього договору. Оскільки оспорюваний договір містить умову про підписання його особою, яка діє на підставі Статуту, наведене свідчить про обізнаність відповідача з таким статутом у частині, що стосується відповідних повноважень. Про те, що відповідач діяв недобросовісно та нерозумно при укладенні оспорюваного договору свідчить також те, що узгоджена сторонами вартість земельної ділянки становить 61941 грн. 58 коп., розрахунки між сторонами здійснено повністю до підписання цього договору. Однак, грошові кошти за оплату за спірним договором не поступали на рахунок позивача в банківських установах, а проведення готівкового розрахунку за договором у даному випадку було порушенням вимог чинного законодавства. Незважаючи на те, що розрахунок за придбану земельну ділянку не було проведено, своїм підписом під договором відповідач підтвердив не відповідаючий дійсності факт розрахунку за земельну ділянку. Первісний договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений колишнім керівником позивача з перевищенням повноважень, доказів щодо сплати покупцем ОСОБА_3 коштів ТОВ НДП Євроекологія за укладеним спірним договором немає, а, отже, земельна ділянка вибула з володіння позивача не з його волі.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року позов ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 квітня 2017 року, укладений між ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія і ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплун Ю.В. за реєстровим № 3164. Витребувано у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Садівниче товариство Михайлівський сад на користь ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія , та визнано право власності на земельну ділянку площею 0,1201 га, цільове призначення для ведення садівництва, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Садівниче товариство Михайлівський сад за ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія . У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що ОСОБА_7 займав посаду керівника позивача до моменту вчинення договору протягом 5 останніх років з 23 березня 2012 року. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не вносилися дані про наявність обмежень у ОСОБА_7 щодо представництва від імені юридичної особи позивача. На момент вчинення оспорюваного правочину ОСОБА_7 мав необхідні повноваження щодо укладення договору від імені позивача для відчуження його майна. Позивач не оспорював власну цивільну дієздатність стосовно права відчуження майна. Факт незатвердження договору загальними зборами після його укладення не зумовлює його недійсність. Чинним законодавством не передбачено вимоги щодо засвідчення протоколу загальних зборів печаткою товариства. Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 26 квітня 2017 року був укладений з додержанням вимог ст. 203 ЦК України, необхідних для дійсності правочину. Оскільки позивач не довів належність йому спірної земельної ділянки, віндикаційний позов до відповідача ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія вказує на те, що лише після вирішення Загальними зборами товариства питання доцільності укладення договорів щодо нерухомого майна генеральний директор мав право на укладення таких договорів. Протокол загальних зборів учасників ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія від 10 грудня 2014 року поданий до суду з порушенням процесуальних норм щодо строків подання доказів у справі. ОСОБА_3 мав достатньо часу надати до суду у встановлені строки усі наявні докази для обґрунтування своєї позиції по справі. Нотаріус, який посвідчував договір, не підтвердив та не надав суду інформацію щодо надання ОСОБА_7 на підтвердження повноважень щодо укладення договорів купівлі-продажу земельної ділянки протоколу загальних зборів № 17 від 10 грудня 2014 року. Вказаний протокол викликає сумнів щодо його достовірності та є підробленим, оскільки за інформацією засновників позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_9, останні не підписували його та власноручні підписи на ньому не ставили. Про недобросовісність відповідача ОСОБА_3 при укладенні спірного договору свідчить той факт, що незважаючи на те, що розрахунок за придбану земельну ділянку не був проведений, проте своїм підписом під договором він підтвердив неіснуючий факт розрахунку за земельну ділянку. Позивач зазначає також про наявність сумнівів щодо копії квитанції прибуткового касового ордеру від 26 квітня 2017 року на суму 61 941 грн. 58 коп.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 26 квітня 2017 року між ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія в особі генерального директора ОСОБА_7 і ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов пункту 1 якого на умовах, викладених у цьому договорі, ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія передає у власність (продає), а ОСОБА_3 приймає у власність (купує) земельну ділянку, яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, садівниче товариство Михайлівський сад і зобов'язується сплатити за згадане нерухоме майно визначену цим Договором грошову суму. Площа земельної ділянки становить 0,1201 га.

Згідно умов п. 4 даного договору купівлі-продажу земельної ділянки узгоджена сторонами вартість відчужуваної земельної ділянки 61941 грн. 58 коп. Розрахунки між сторонами здійснено повністю до підписання цього договору. Зазначену в цьому договорі ціну продажу він, продавець, вважає прийнятною і вигідною для себе, її розмір повністю його задовольняє.

Відповідно до умов п. п. 5.3, 5.4. вказаного договору на укладення цього договору отримана згода усіх керівних органів продавця, яка відповідно до установчих документів підприємства необхідна для відчуження майна. Представник має всі належним чином оформлені повноваження для укладення і підписання цього Договору; реалізація цих повноважень не потребує наступного схвалення іншим органом Продавця та будь-якими іншими органами чи особами (а.с.23, Т.1).

Згідно довідок від 20 листопада 2017 року, наданих суду генеральним директором ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія Сердюченко Ю.В., загальні збори учасників ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія не скликались та не проводилися з метою прийняття рішення щодо відчуження земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Михайлівський сад , садівниче товариство, та не уповноважували Генерального директора товариства ОСОБА_7 на укладання будь-якого правочину щодо визначеної земельної ділянки (а.с.28, Т.1).

Станом на дату складання довідки підприємство не отримувало грошових коштів в розмірі 61 941 грн. 58 коп. в рахунок оплати земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26 квітня 2017 року за реєстровим №3164 (а.с.29, Т.1).

Відповідно до довідки начальника Старокиївського відділення ПАТ Укрсоцбанк Сидорука О.В. ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія від 15 листопада 2017 року вих. № 22188, в ПАТ Укрсоцбанк ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія 05 вересня 2017 року закрито поточний рахунок № НОМЕР_2 код 980 ( в українських гривнях), залишок на якому становить 0.00 грн. За період з 01 січня 2017 року по дату закриття (05 вересня 2017 року) рух коштів по рахунку НОМЕР_3 був відсутній (а.с.69, Т.1).

26 грудня 2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов п. 1, 2 якого продавець ОСОБА_3 передає у власність, а покупець ОСОБА_12 приймає у власність належну продавцю на праві власності земельну ділянку площею 0,1201 га, розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, Михайлівський сад , садівниче товариство, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. Цільове призначення земельної ділянки-для ведення садівництва (а.с.163, Т.1).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що первісний договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений колишнім керівником позивача з перевищенням повноважень, докази щодо сплати покупцем ОСОБА_3 коштів продавцю ТОВ НДП Євроекологія за укладеним спірним договором відсутні, що свідчить про те, що земельна ділянка вибула з володіння позивача не з його волі.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно вимог ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

З матеріалів справи вбачається, що 26 квітня 2017 року між ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. Вказаний договір є нотаріально посвідчений та пройшов державну реєстрацію.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ Науково-дослідне підприємство Євроекологія вказує на те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений колишнім керівником позивача з перевищенням повноважень, оскільки згідно зі статутом товариства виключне право щодо прийняття рішення про відчуження майна та землі належить загальним зборам його учасників.

Згідно пункту 9.1. статуту ТОВ НДП Євроекологія в редакції від 23 березня 2012 року, ч. 1 ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Відповідно до пункту 10.13 статуту товариства до компетенції загальних зборів учасників товариства відноситься затвердження договорів позики, кредиту та будь-яких гарантійних зобов'язань, бартерних договорів щодо нерухомого майна товариства та землі (купівля, продаж, дарування, оренда та інші).

Відповідно до пункту 9.2. статуту товариства виконавчим органом товариства є генеральний директор.

Згідно п. 11.3 статуту товариства генеральний директор товариства розпоряджається майном та коштами товариства в межах, що визначені загальними зборами учасників товариства, самостійно укладає будь-які угоди, видає довіреності, відкриває в банках розрахунковий та інші рахунки.

Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26 квітня 2017 року ОСОБА_7 мав право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.

Враховуючи зазначене, будучи генеральним директором ОСОБА_7 міг укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, що належала товариству виключно за умови схвалення таких дій загальними зборами учасників товариства.

Заперечуючи проти вимог позивача, у своєму відзиві відповідач ОСОБА_3 зазначав, що у відповідності до статуту товариства зазначена згода загальних зборів учасників товариства не є обов'язковою і генеральний директор мав право на укладення зазначеного правочину без відповідного рішення зборів. Є необґрунтованим твердження позивача, що відповідач при укладенні оспорюваного договору діяв недобросовісно і нерозумно (т.1 а.с. 153).

У відповідності до вимог ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, всупереч вимогам зазначеної статті закону відповідач ОСОБА_13 у відзиві на позовну заяву взагалі не вказував про наявність рішення загальних зборів учасників товариства Науково-дослідне підприємство Євроекологія .

В той же час в порушення вимог ч. 3, 8 ст. 83 ЦПК України, 25 травня 2018 року представник відповідача подав до суду заяву та просив долучити до матеріалів справи в якості доказів протокол зборів учасників товариства № 17 від 10 грудня 2014 року. В якості поважної причини не подання зазначеного доказу представник вказав на його отримання від свідка ОСОБА_7 тільки 25 травня 2018 року.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідно клопотання про допит свідка ОСОБА_7 було подано ще 22 лютого 2018 року, (т.1., а.с.160), а відзив відповідачем подано через пошту 23 березня 2018 року.

Отже, жодних поважних причин неподачі зазначеного доказу разом з відзивом не було, а відтак, в силу вимог ч. 8 ст. 83 ЦПК України зазначений доказ судом до уваги не повинен прийматися.

Зі змісту оспорюваного договору та пояснень відповідача ОСОБА_13 вбачається, що протокол зборів учасників товариства № 17 від 10.12.2014 року не подавався нотаріусу в якості підтвердження повноважень генерального директора товариства Науково-дослідного підприємства Євроекологія .

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Ознайомившись зі змістом оспорюваного договору купівлі-продажу, відповідач ОСОБА_13 не міг не знати, що повноваження генерального директора товариства Науково-дослідне підприємство Євроекологія визначаються статутом, оскільки це зазначено в самому договорі.

В зв'язку з цим, діючи обачно і добросовісно відповідач мав можливість знати, що статут товариства передбачає наявність у генерального директора права укладати договору купівлі-продажу земельних ділянок виключно у разі схвалення зазначеного правочину зборами учасників товариства.

Відсутність у розпорядженні нотаріуса відповідного рішення загальних зборів надавала можливість відповідачу знати про відсутність у генерального директора товариства відповідних повноважень.

Таким чином, колегія суддів вважає доведеною ту обставину, що за всіма обставинами відповідач ОСОБА_13 не міг не знати про такі обмеження.

Крім того, не подання протоколу зборів учасників товариства № 17 від 10 грудня 2014 року у встановлений ст. 83 ЦПК України строк, не подання його нотаріусу на підтвердження відповідних повноважень ОСОБА_7, відсутність печатки товариства на зазначеному протоколі, не зазначення в даному протоколі покупця земельної ділянки, надання товариством Науково-дослідне підприємство Євроекологія довідки про не проведення зазначених в зазначеному протоколі зборів в своїй сукупності свідчить про відсутність зазначеного протоколу на момент укладення оспорюваного правочину і суд першої інстанції дав вірну оцінку зазначеним обставинам.

Доводи апеляційної скарги щодо хибності висновків суду першої інстанції в цій частині є безпідставними та зазначених висновків суду не спростовують.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на квитанцію до прибуткового касового ордера № 3 від 26 квітня 2017 року, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки зазначений доказ не подавався до суду першої інстанції.

Крім того, відсутність відповідних повноважень у генерального директора товариства на укладення договору купівлі-продажу, безумовно свідчить і про відсутність повноважень на отримання готівкових коштів від покупця.

Посилання апелянта на неможливість витребування спірної земельної ділянки у її нового власника ОСОБА_4 у зв'язку з наявністю волевиявлення власника на відчуження даної ділянки, колегія судді вважає не обґрунтованими, оскільки наявними у справі доказами доведено, що загальними зборами Науково-дослідне підприємства Євроекологія не надавалась згода на її відчуження.

Доводи апеляційної скарги в частині не прийняття судом першої інстанції до уваги Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки судом встановлено, що сторони не подавали нотаріусу рішення загальних зборів учасників товариства про відчуження товариством земельної ділянки, а нотаріус відповідно не перевірив повноважень особи, яка уклала оспорюваний договір від імені товариства.

Також є не обґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині не доведення позивачем свого права власності на земельну ділянку, що витребувана судом. З матеріалів справи вбачається, що до відчуження спірної земельної ділянки відповідачу ОСОБА_3, остання на праві власності належала ТОВ Науково-дослідне підприємства Євроекологія і зазначене право власності було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на наявних у справі доказах, доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволені бути не можуть.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 червня 2018 року залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 16 січня 2018 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

ЯворськийМ.А.