Рішення

від 16.01.2019 по справі 160/8890/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Справа № 160/8890/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерського господарства Фортуна-Агро Плюс до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

26.11.2018 року Фермерське господарство Фортуна-Агро Плюс (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №11658/40911166 від 04.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №55 від 28.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Фермерським господарством Фортуна-Агро Плюс ;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України (04503, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №55 від 28.11.2017 року, подану Фермерським господарством Фортуна-Агро Плюс (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд. 89-А, код ЄДРПОУ 40880746), на загальну суму 164 413,57 грн., в тому числі ПДВ 27 402, 26 грн.;

- стягнути з бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04503, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) на користь Фермерського господарства Фортуна-Агро Плюс (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд. 89-А, код ЄДРПОУ 40880746) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 932,40 грн. (чотири тисячі дев'ятсот тридцять дві грн. 40 коп.)

26.11.2018 року ухвалою суду було відкрито провадження у адміністративній справі, залучено у якості співвідповідача Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 14.12.2018 року відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 2 том 1).

14.12.2018 року ухвалою суду було відкладено розгляд справи на 16.01.2019 року (а.с. 104 том 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору №ІС-8286 від 17.11.2017 року позивачем реалізовано зерно кукурудзи у кількості 39,42 тон за видатковою накладною №55 від 28.11.2017 року на суму у розмірі 164 413,57 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 20.11.2017 року, від 21.11.2017 року, від 22.11.2017 року, від 23.11.2017 року. Так, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну №55 від 28.11.2017 року та направлено 29.11.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, позивачем було отримано квитанцію №1 від 01.12.2017 року, із змісту якої вбачається, що податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1005. Відповідно до Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків, коригування, реєстрацію яких зупинено від 02.04.2018 року було надано усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій за податковою накладною №55 від 28.11.2017 року. Однак, позивачем було отримано оспорюване рішення №630568/40880746 від 04.04.2018 року, в якому причиною відмови зазначено: Ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунку-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні . Позивач вважає, що оспорювані рішення приймалися безпідставно, оскільки позивачем надавалися усі необхідні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Крім того, рішення відповідача чітко не визначено яких саме документів не вистачає для прийняття позитивного рішення.

15.01.2019 року представником відповідача 1 було подано письмовий відзив на позов, в якому останній просив відмовити у позові в повному обсязі, посилаючись на те, що зобов'язання зареєструвати податкові накладні є похідною вимогою до ДФС України від вимог до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації відповідної податкової накладної відповідно до п. 28 Порядку №117.

15.01.2019 року представником відповідача 2 було подано письмовий відзив на позов, в якому останній просив відмовити у позові, посилаючись на те, що позивачем до повідомлення №3 від 02.04.2018 року не було надано усіх необхідних документів, зокрема регістри бухгалтерського та складського обліку, розрахункові банківські документи, які підтверджують проведення розрахунків позивача з контрагентом, дані статистичної звітності. Крім того, у наданих документах виявлені недоліки, а саме відсутність печаток, наявність виправлень та закреслень, виявлено порушення цілісності документів. У зв'язку із зазначеним, відповідачем 2 було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Фермерське господарство Фортуна-Агро Плюс 06.10.2016 року зареєстровано як юридичну особу за адресою: 50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд. 89-А, основний вид економічної діяльності: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в Криворізькій південній ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та копією витягу з Реєстру платників податку на додану вартість (а.с. 19-20).

Так, 17.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтерстарч Україна (Покупець) та Фермерським господарством Фортуна-Агро Плюс (Продавець) було укладено договір поставки №ІС-8286. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Продавець зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію, в асортименті, за ціною, якістю, у кількості та на умовах, узгоджених з Покупцем та вказаних у даному Договорі та Додатках до даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Договору, що підтверджується копією відповідного договору наявного у матеріалах справи (а.с. 110-137 том 1).

На виконання умов договору позивачем було реалізовано зерно кукурудзи у кількості 39,42 тон за видатковою накладною №55 від 28.11.2017 року на суму 164 413,57 грн., у тому числі ПДВ 27 402,26 грн.

Згідно до вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було оформлено за вказаною господарською операцією податкова накладна №55 від 28.11.2017 року, що підтверджується копією наведеної податкової накладної (а.с. 69).

Вказана податкова накладна 01.12.2017 року була зареєстрована в ЄРПН за №9253407126, проте реєстрацію податкової накладної було зупинено з підстав того, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК зупинена з підстав відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1005 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК, надати Таблицю по даних платника податків, яка передбачена п. 4 Наказу №567, що підтверджується змістом Квитанції (а.с. 71).

02.04.2018 року позивачем було подано Повідомлення №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК , реєстрація якої/го зупинено з метою проведення реєстрації податкової накладної №55 від 28.11.2017 року, до якого було долучено: установчі та реєстраційні документи господарства, заблокована податкова накладна №55 від 28.11.2017 року, реєстр №7 відправки зерна та іншої продукції з поля, відомість №7.1 від 27.11.2017 року обігу зерна та іншої продукції, видаткова накладна №19-05-08 від 19.05.2017 року, податкова накладна №41 від 19.05.2017 року, видаткова накладна №49 від 28.11.2017 року, протокол узгодження ціни до договору №ІС-8286 від 17.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №097908 від 25.11.2017 року, товарно-транспортна накладна №097909 від 27.11.2017 року, довіреність №514 від 21.11.2017 року на отримання зерна, видаткова накладна №2466 від 22.05.2017 року на закупівлю мінеральних добрив, податкова накладна №269 від 22.05.2017 року, договір поставки №ІС-8286 від 17.11.2017 року та специфікація до нього, виписка з ЄДРПОУ по ТОВ Інтерстарч Україна , свідоцтво №200068155 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ Інтерстарч Україна , договір №1905-02 від 19.05.2017 року поставки кукурудзи, форма 20-ОПП "Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність", реєстр загального володіння орендних земель по господарству за 2017 рік, договір оренди землі №8 від 03.03.2017 року, акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду, договір поставки №1217 від 08.05.2017 року, видаткова №А-00000039 від 13.03.2017 року, товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів (нафти) №39 від 13.03.2017 року, витяг №1626594510329 з реєстру платників податку на додану вартість по ТОВ Аграрно-Інтеграційне підприємство Агроінтер , виписка з ЄДРПОУ по ТОВ Аграрно-Інтеграційне підприємство Агроінтер , договір №1 від 20.11.2017 року про перевезення вантажів, рахунок на оплату постачальника №62 від 30.11.2017 року, платіжне доручення №456 від 13.12.2017 року, платіжне доручення №457 від 13.12.2017 року, платіжне доручення №148 від 10.03.2017 року, платіжне доручення №264 від 26.05.2017 року, договір позички транспортного засобу №1468 від 11.10.2017 року, договір позички транспортного засобу №620 від 17.05.2017 року (а.с. 23-39, 51, 55, 61, 65, 69, 75, 79, 83-87, 91-95, 99, 103, 107, 11-145, 147-151, 159, 179-183, 195-207, 211, 235-247 том 1, а.с. 21-29, 33, 37, 45, 57-61, 65, 69, 73, 81, 85-89, 92-97 том 2).

Проте, 04.04.2018 року відповідачем 2 було прийнято рішення №630568/40880746 про відмову у реєстрації у ЄРПН податкової накладної №55 від 28.11.2017 року, з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (а.с. 40-41 том 1).

Отже, спір між сторонами виник з підстав винесення відповідачем рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями Податкового кодексу України, Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246), Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21 лютого 2018 року (далі - Порядок №117).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України, накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України, визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201,16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пп. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1. цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту (пп. 201.16.3. п. 201.16. ст. 201 ПК України).

При цьому, зазначені норми податкового законодавства кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, п. 12 Порядку №117 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За змістом п. 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 (в редакції, чинній на момент винесення Квитанції - 01.12.2017 року), містить у собі визначення двох різних критеріїв, а саме:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку обсягу різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 01 січня 2017р. в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VІ Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

При цьому, п.п. 18-23 Порядку №117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;

- щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, здійснюючи моніторинг ПН/РК, контролюючі органи зобов'язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції №1 зазначати конкретний вид із двох вищенаведених критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації ПН/РК, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Також судом враховується і те, що не визначення контролюючим органом конкретного виду критерію, який встановлений п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року (далі - Вичерпний перелік документів Наказу №567).

Так, відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН у розмірі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017р. №567:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договору, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договору, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантажування продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором або/законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Таким чином, із аналізу даних норм законодавства вбачається, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом ДФС конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, визначених у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Так, відповідачем у Квитанції від 01.12.2017 року зазначено, що податкову накладну №55 від 28.11.2017 року прийнято, але реєстрацію зупинено з підстав відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1005 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Проте, відповідачем у вказаній Квитанції не конкретизовано, якому саме критерію відповідає ПН/РК відповідає Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Натомість, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення Комісії не містять конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття таких рішень, а лише містять загальну фразу про те, що причиною їх прийняття є: надання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Аналізуючи вказані норми, можна дійти висновку, що у разі прийняття рішення контролюючим органом про відмову у реєстрації у ЄРПН ПН/РК контролюючий орган у відповідному рішення повинен зазначити чіткі підстави для прийняття рішення про відмову та зазначити, які саме документи складені з порушенням вимог законодавства, а яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію у ЄРПН ПН/РК.

Вивчивши зміст вказаного оспорюваного рішення, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, а також і письмові пояснення надані позивачем разом з документами, що підтверджують виконання господарських операцій, оформлених позивачем за податковою накладною №55 від 28.11.2017 року, а також проаналізувавши і зміст вищенаведеного нормативно-правового акту, який був підставою для прийняття вказаного вище рішення, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення №630568/40880746 від 04.04.2018 року не відповідає вимогам вищевказаної Порядку №117, є протиправними та підлягає скасуванню.

Також, суд дійшов висновку, що підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги позивача про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №55 від 28.11.2017 року, з урахуванням того, що судом встановлено протиправність оспорюваних рішень та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до ОСОБА_2 Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої ОСОБА_3 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського Суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20.05.2013 року суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.

За приписами пункту 4 ч. 2 ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дій.

Окрім того, і за приписами підпункту 201.16.4 пункту 201.16 ст.201 ПК України визначено, що ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.

Так, у першому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією.

У другому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача щодо протиправності рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про відмову у реєстрації, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, у позовних вимогах позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 932,40 грн. Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 466,20 грн., виходячи із розрахунку 1,5% від суми позову у розмірі 164 413,57 грн.

Також, зазначене підтверджується і випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, із змісту якої вбачається, що Фермерським господарством Фортуна-Агро Плюс сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у справі №160/8890/18 у сумі 2 466,20 грн. (а.с. 3).

Крім того, долучені позивачем до позову дві квитанції про сплату судового збору мають однакові реквізити - №1134445905 від 22.11.2018 року, що свідчить про сплату суми 2 466,20 грн., а не 4 932,40 грн., як заявлено позивачем.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 466,20 грн., понесені позивачем згідно квитанції №1134445905 від 22.11.2018 року (а.с. 4-5).

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства Фортуна-Агро Плюс до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України №11658/40911166 від 04.04.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №55 від 28.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої Фермерським господарством Фортуна-Агро Плюс .

Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04503, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №55 від 28.11.2017 року, подану Фермерським господарством Фортуна-Агро Плюс (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд. 89-А, код ЄДРПОУ 40880746), на загальну суму 164 413,57 грн., в тому числі ПДВ 27 402, 26 грн.

Стягнути на користь Фермерського господарства Фортуна-Агро Плюс (50025, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Прорізна, буд. 89-а, код ЄДРПОУ 40880746) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 39394856), сплачені позивачем судові витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 466,20 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят шість гривень 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець