Рішення

від 08.01.2019 по справі 910/14508/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.01.2019Справа № 910/14508/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Бабаджанян М.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосетьспецмонтаж" (будинок 80, м. Світлодарськ, Донецька область, 84792)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Форм-Трейдінг" (Андрія Головка, 29, м. Київ, 03110)

про стягнення 1 348 583, 98 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Недбайлюк О. В., адвокат, довіреність № 1 від 08.10.18;

від відповідача: Яцина С. В., адвокат (ордер серії КС № 484652);

вільний слухач: ОСОБА_4.

ОБСТАВИН СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергосетьспецмонтаж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форм - Трейдінг" про стягнення 1348 583, 5 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором на поставку продукції № 32 від 23.06.2016. в частині оплати поставленого товару, а саме позивач просить стягнути з відповідача 581 605,80 грн - основного боргу, 535 077, 34 грн - пені, 40712,20 грн - штрафу, за прострочення оплати, 151 942, 00 грн - інфляційного збільшення боргу, 39 246, 44 грн - 3% річних, а також стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/14508/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 04.12.2018.

30.11.2018 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив частково відмовити в задоволенні позову (частково позов визнав), та 03.12.2018 клопотання про відкладення підготовчого засідання, в зв`язку з неможливістю забезпечити явку адвоката в судове засідання через його зайнятість в кримінальному провадженні.

В судовому засіданні 04.12.2018 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів та відкладено підготовче засідання у справі на 08.01.2019.

08.01.2019 через відділ канцелярії господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 581 605, 80 грн основного боргу, 189 229, 35 грн інфляційних втрат та 45 269, 65 грн 3 % річних та покласти на відповідача судові витрати згідно квитанції.

В підготовче засідання 08.01.2019 представники сторін прибули, позивач в судовому підтримав подану ним заяву про зменшення позивних вимог, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав неправильного нарахування інфляційних та 3% річних.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог суд прийняв її до розгляду, в подальшому розгляд позовних вимог здійснюється судом з урахуванням такої заяви.

В судовому засіданні 08.01.2019 суд закрив підготовче провадження у справі, та оскільки сторони надали згоду на розгляд справи по суті у судовому засіданні 08.01.2019, перейшов до розгляду справи по суті.

Позивач заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив частково в частині 3 % річних та інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оглянувши наявні в матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи підтверджено, що 23.06.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Енергосетьспецмонтаж , як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форм-Трейдінг", як покупцем було укладено договір на поставку продукції № 32 (надалі - договір), відповідно пункту 1.1. договору постачальник взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця обладнання (конденсатори ДКМ-190-1,1УХЛ, ТУ 16-673.003-83 - 10 (десять) шт, та ДКМ-190/1, 4УХЛ1, ТУ 16-673.003-83 - 11 (одинадцять) шт. (далі за текстом - продукція), а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити продукцію згідно умов договору.

Пунктом 2.1. договору поставки визначена ціна договору, яка складає: 1 354 405, 80 грн з ПДВ. Ціни на продукцію визначаються в додатку № 1 до договору.

За умовами п. 5.3. договору поставки визначено, що датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

Відповідно до п. 5.5. договору право власності на продукцію переходить від постачальника до покупця в момент, передбачений в п.5.2. договору.

Відповідно до п. 2.4. договору, розрахунок за продукцію здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника в порядку і строки, передбачені у додатку № 1 до договору поставки.

Пунктом 2 специфікації до договору передбачено, що розрахунок за продукцію, здійснюється покупцем у розмірі 100 % протягом 5 календарних днів з моменту поставки товару покупцю. Покупець здійснює оплату в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України.

У відповідності до п. 12.1. договір набирає чинності з моменту його укладення обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016, а в частині гарантійних зобов'язань постачальника - до повного належного виконання.

Постачальник виконав взяті на себе зобов'язання та поставив продукцію, обумовлену договором, що підтверджується видатковою накладною № 10 від 23.06.2016 на суму: 1 354 405, 80 грн з ПДВ, покупець прийняв продукцію та частково оплатив її.

Проте, відповідач не виконав належним чином умови договору в частині повної оплати вартості поставленої продукції, порушуючи обумовлені дати розрахунку, та лише частково сплатив за отриманий товар на загальну суму: 772 800,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: від 15.07.2016 № 65 на суму: 500 000, 00 грн, та платіжним дорученням від 28.07.2016 № 80 на суму 272 800, 00 грн.

Таким чином, на день звернення з позовом до суду основний борг відповідача перед позивачем становить: 581 605, 80 грн.

Предметом позову у справі є матеріально правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 581 605, 80 грн основного боргу, 189 229, 35 грн інфляційних втрат та 45 269, 65 грн 3 % річних за період прострочення з 29.06.2016 по 08.01.2019.

Договір, укладений між сторонами, є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ЦК України), ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 1 354 405, 80 грн, що підтверджується матеріалами справи, які відповідач в силу положень п. 2. Специфікації (додатку № 1) до договору був зобов'язаний оплатити протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання товару, тобто оплата за видатковою накладною № 10 від 23.06.2016 мала бути здійснена до 28.06.2016 включно.

Відповідачем, як встановлено судом, поставлений товар був оплачений частково на суму 772 800, 00 грн. Враховуючи здійснену відповідачем часткову оплату за продукцію поставлену за договором на момент вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем за продукцію, поставлену по видатковій накладній зазначеній вище, складає 581605, 80 грн (1 354 405, 80 - 772 800, 00 = 581 605, 80), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 581 605, 80 грн відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 581 605, 80 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 2. специфікації (додатку № 1) до договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 581 605, 80 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог розрахунків. При здійсненні перевірки відповідних розрахунків 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказані розрахунки.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги у вигляді стягнення з відповідача на користь позивача 581 605, 80 грн основного боргу, 189 229, 35 грн інфляційних втрат та 45 269, 65 грн 3 % річних за період прострочення з 29.06.2016 по 08.01.2019 за несвоєчасну оплату поставленого товару за договором підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у відповідача обов'язку сплати заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, оцінивши подані докази, які досліджені в судовому засіданні, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" внормовано, що зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких підстав, позивачу слід повернути зайво сплачений судовий збір за умови подання ним відповідної заяви, але оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору, зайво сплачений судовий збір не повертається судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосетьспецмонтаж" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форм-Трейдінг" про стягнення 816 104, 80 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форм-Трейдінг" (вул. Андрія Головка, буд. 29, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 38887356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосетьспецмонтаж" (буд. 80, м. Світлодарськ, Донецька область, 84792;ідентифікаційний код 38937981) 581 605 (п'ятсот вісімдесят одна тисяча шістсот п'ять) грн 80 коп. 189 229 (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн 35 коп. інфляційних втрат, 45 269 (сорок п'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн 65 коп. 3 % річних та 12 241 (дванадцять тисяч двісті сорок одну) грн 57 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 17.01.2018.

Суддя Г. П. Бондаренко