Рішення

від 17.01.2019 по справі 913/537/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

17 січня 2019 року Справа № 913/537/18

Провадження №17/913/537/18

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» , м.Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБИТ-ВОСТОК» , м.Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 412459 грн 54 коп.

Секретар судового засідання Медуниця Р. І.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» (позивач у справі) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою без номера від 17.09.2018 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СБИТ-ВОСТОК» (відповідач у справі) про стягнення 412459,54 грн за договором про надання послуг з організації перевезення відправлень №203926 від 01.03.2018.

Ухвалою суду від 01.11.2018 відкрито провадження у справі № 913/537/18, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Представники сторін в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 №755-IV (із змінами) якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СБИТ-ВОСТОК» є: АДРЕСА_1, 93400.

Суд направляв всі процесуальні документи на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач не скористався правом участі в судовому засіданні 17.01.2019, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідач у справі не скористався правом на судовий захист, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, в установлений судом строк відзив на позов із викладенням власної правової позиції та будь-яких заяв або клопотань до матеріалів справи не надав.

За висновком суду, неприбуття відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, враховуючи належне його повідомлення. Суд також враховує, що від сторін обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду спору не надходило, а ухвалою суду явка представників сторін не визнавалася обов'язковою.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд встановив наступне.

Між ТОВ «ОСОБА_1, як Експедитором, (позивач у справі) та ТОВ «СБИТ-ВОСТОК» , як Замовником, (відповідач у справі) було укладено Договір 01.03.2018 № 203926 про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Експедитор зобов'язався за плату та за рахунок Замовника організовувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із організацією перевезення відправлення (далі - послуги), а Замовник зобов'язався їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.

За надані Експедитором послуги Замовник сплачує Експедитору винагороду згідно з чинними тарифами Експедитора, розміщеними на офіційному сайті Експедитора novaposhta.ua (п.2.3 Договору).

Згідно з п.5.1 Договору, загальна ціна цього договору складається із вартості послуг, наданих Експедитором протягом строку дії договору. Оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора на підставі акту надання послуг, шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг Експедитором.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 345443,60 грн, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №НП/34-001309 від 10.03.2018 на суму 46179,00 грн;

- №НП/34-001511 від 20.03.2018 на суму 110313,50 грн;

- №НП/34-001734 від 31.03.2018 на суму 160160,60 грн;

- №НП/34-001764 від 10.04.2018 на суму 25010,50 грн;

- №НП/34-002113 від 20.04.2018 на суму 3780,00 грн.

Водночас, відповідач вказані акти не підписав, підстав незгоди не зазначив.

У пункті 5.4 Договору сторони передбачили, що Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дня отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі - акт) та повертає Експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання Замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги Експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії Замовника відсутні і Замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Позивач надіслав 18.05.2018 відповідачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунки-фактури цінним листом з описом вкладення (а.с.17).

Крім того, позивач факт надання послуг підтверджує виписаними і зареєстрованими відповідно до чинного законодавства податковими накладними, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 5128879 від 19.10.2018 долучено до матеріалів справи (а.с.18).

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати наданих послуг у березні - квітні 2018 року за Договором не виконав, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 345443,60 грн, за стягненням яких позивач звернувся до суду.

У зв'язку з порушенням грошових зобов'язань відповідачем, позивачем на суму боргу у розмірі 345443,60 грн, на підставі п.6.3.1 Договору, нараховано пеню за період прострочення з 04.06.2018 по 17.09.2018 у сумі 34847,15 грн та 30% річних за період прострочення з 04.06.2018 по 17.09.2018 у сумі 30096,13 грн, а також, на підставі ст.625 ЦК України, нараховано інфляційні нарахування за період прострочення з квітня по червень 2018 року у сумі 2072,66 грн.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Загальні положення про послуги визначені главою 63 Цивільного кодексу України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 345443,60 грн, що відображено у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг):

- №НП/34-001309 від 10.03.2018 на суму 46179,00 грн;

- №НП/34-001511 від 20.03.2018 на суму 110313,50 грн;

- №НП/34-001734 від 31.03.2018 на суму 160160,60 грн;

- №НП/34-001764 від 10.04.2018 на суму 25010,50 грн;

- №НП/34-002113 від 20.04.2018 на суму 3780,00 грн.

У пункті 5.4 Договору сторони передбачили, що Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дня отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі - акт) та повертає Експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання Замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов'язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги Експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії Замовника відсутні і Замовник зобов'язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.

Позивачем було надіслано згідно фіскального чеку № 300364357 від 18.05.2018 на адресу відповідача акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунки-фактури цінним листом з описом вкладення (а.с.17).

Водночас, згідно відстеження поштового відправлення (а.с.17 на звороті), 04.06.2018 вказаний лист було повернуто за зворотною адресою у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Виходячи з умов пункту 5.4 Договору, не підписання Замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов'язань за договором.

Останнім днем, коли відповідач міг би отримати поштове відправлення був 04.06.2018, тому суд відраховує 2 робочих дня від цієї дати та вважає, що вже 07.06.2018 відповідачем було погоджено акти наданих послуг та визнано шляхом мовчазної згоди факт виконання зобов'язань за договором сумі актів надання послуг - 345443,60 грн.

Згідно з п.5.1 Договору, оплата вартості наданих Експедитором послуг відбувається за чинними тарифами Експедитора на підставі акту надання послуг, шляхом перерахування Замовником на поточний рахунок Експедитора коштів у розмірі 100% вартості послуг упродовж 2 банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг Експедитором.

Вважаючи викладений вище висновок суду про погодження відповідачем актів наданих послуг 07.06.2018, прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати наданих послуг в сумі 345443,60 грн відбулось 10.06.2018.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо повної оплати наданих послуг у березні - квітні 2018 року за Договором не виконав, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 345443,60 грн, яка підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Також позивачем, у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань відповідачем, на борг у сумі 345443,60 грн, на підставі п.6.3.1 Договору, нараховано пеню за період прострочення з 04.06.2018 по 17.09.2018 у сумі 34847,15 грн та 30% річних за період прострочення з 04.06.2018 по 17.09.2018 у сумі 30096,13 грн.

Суд зазначає, що законодавчі підстави для нарахування вказаних сум наявні та дотримані позивачем, водночас, ним невірно визначено початок виникнення заборгованості відповідача, а саме період нарахування розпочато з 04.06.2018, тоді як вже зазначалось судом прострочення виконання зобов'язання відповідачем відбулось з 10.06.2018.

За розрахунком суду, зробленим за допомогою програми Законодавство за період з 10.06.2018 по 17.09.2018, пеня складатиме 32916,46 грн, 30 % річних складатимуть 28392,62 грн., які і підлягають стягненню з відповідача. В решті сум вказаних нарахувань слід відмовити.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Відповідачем нараховано втрати від інфляції за період прострочення з квітня по червень 2018 року у сумі 2072,66 грн., водночас, ним безпідставно включено до розрахунку вказані місяці, оскільки втрати від інфляції слід обраховувати за повні місяці прострочення, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому відбулось прострочення, тобто з липня 2018 року, однак оскільки позивачем було визначено період нарахування, який почався ще до порушення зобов'язання відповідачем та обмежився червнем 2018 року, то заявлена до стягнення сума 2072,66 грн втрат від інфляції задоволенню не підлягає.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково в сумі основного боргу 345443,60 грн, пені у сумі 32916,46 грн, 30 % річних у сумі 28392,62 грн. В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід віднести на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись п.2 ч.1 ст.129, ст.ст.232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СБИТ-ВОСТОК» , АДРЕСА_2, 93400, ідентифікаційний код 41899847, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВА ПОШТА» , м. Полтава, вул. Європейська, 57, 36039, ідентифікаційний код 31316718, борг у сумі 345443,60 грн, пеню у сумі 32916,46 грн, 30 % річних у сумі 28392,62 грн., судовий збір у сумі 6101,30 грн.

3. В решті позивних вимог відмовити.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 17.01.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.01.2019.

Суддя О.С. Фонова