Ухвала

від 18.01.2019 по справі 911/221/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

"18" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/221/19

Суддя О.В.Конюх, розглянувши позовні матеріали

за позовом фізичної особи-підприємця Прилуцької Наталії Володимирівни (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1)

до відповідачів: 1) ТОВ Луксор'с (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25-Г, код 37571584)

2) ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

про стягнення 27 433,00 грн. на відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

позивач - Прилуцька Наталія Володимирівна звернулась до господарського суду Київської області з позовом до відповідачів - ТОВ Луксор'с та ОСОБА_2, в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_2 як бенефіціарного власника ТОВ Луксор'с на користь Прилуцької Наталії Володимирівни 27 433,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої невиконанням Договорів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ Луксор'с та фізичною особою ОСОБА_3 було укладено Договір оренди від 01.05.2017 № 021216. В подальшому між ТОВ Луксор'с в особі генерального директора ОСОБА_2 та Прилуцькою Наталією Володимирівною укладено ряд Договорів, а саме: Договір суборенди (піднайму) нерухомого майна від 31.05.2018 № 31-05-18С, Договір суборенди (піднайму) нерухомого майна від 14.06.2018 № 1-14-06, Договір суборенди (піднайму) нерухомого майна від 14.06.2018 № 2-14-06. Позивачем згідно Договорів суборенди було сплачено орендну плату в розмірі 58 333,00 грн.

Позивач твердить, що укладений між ТОВ Луксор'с та фізичною особою ОСОБА_3 Договір оренди від 01.05.2017 № 021216, припинив свою дію 19.07.2018.

Суд вказує, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. (ч. 1 ст. 2 ГПК України)

Відповідно до п. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів , місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб'єктним складом.

Позивач просить суд стягнути з громадянки ОСОБА_2 на користь Прилуцької Наталії Володимирівни 27 433,00 грн. на відшкодування шкоди, завданої невиконанням Договорів.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

В порушення вищенаведених норм закону, позивачем не подано доказів того, що громадянка ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець, а відтак - що вона може брати участь в судовому процесі як сторона - відповідач. Позов пред'явлений до відповідачів - ТОВ Луксор'с та громадянки ОСОБА_2, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, при цьому позовна вимога заявлена про стягнення коштів саме з громадянки ОСОБА_2, а не з контрагента за договорами суборенди - ТОВ Луксор'с . За таких обставин, склад учасників спору не відповідає статті 20 ГПК України та по суб'єктному критерію зазначений спір не підвідомчий господарському суду.

При зверненні до суду за вирішенням даного спору позивачу слід визначитися із предметом позову, суб'єктним складом його сторін та із особою, до якої заявляються вимоги про стягнення коштів, оскільки якщо позовна вимога заявлена до контрагента за Договорами суборенди - ТОВ Луксор'с фізичною особою - підприємцем Прилуцькою Н.В., то позов належить до вирішення в господарському суді за правилами підсудності , визначеними параграфом 3 ГПК України, якщо ж позовна вимога про стягнення коштів заявлена до громадянки, яка не є фізичною особою - підприємцем, оскільки позивач вважає, що шкода, заявлена до стягнення, завдана саме нею, то такий позов належить розглядати у суді загальної юрисдикції за правилами ЦПК України.

Додатково суд звертає увагу позивача на те, що нею в позовній заяві не вказано ІПН відповідача 2, що унеможливлює виконання рішення в порядку Закону України Про виконавче провадження , не подано доказів оплати коштів позивачем за вказаними договорами у зазначеному у позові розмірі, не подано доказів повернення частини коштів, не обґрунтовано та не наведено норм закону, на підставі яких позивач вважає заявлені до стягнення кошти шкодою, не зазначено, на підставі яких норм закону або умов договору у відповідачів виник обов'язок повернення сплачених коштів; враховуючи положення ст. 770 ЦК України не обґрунтовано та не доведено належними доказами факт втрати чинності договором оренди №021216 від 01.05.2017, не подано обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини 1 ст. 175, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі та повернути позивачу фізичній особі-підприємцю Прилуцькій Наталії Володимирівні позовну заяву до ТОВ Луксор'с та ОСОБА_2 разом з доданими до неї матеріалами (всього на 37 аркушах, в тому числі оригінали: фіскальних чеків ПАТ Укрпошта від 17.01.2019 №0033212, №0033213 та № 0033214).

Ухвала в порядку частини 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та відповідно до частини 5 ст. 175 та пункту 7 частини 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Конюх