Рішення

від 15.01.2019 по справі 916/2424/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2424/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Тодорові А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю (приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Антіка» про стягнення 239940,73грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Дніпрополімермаш» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Антіка» заборгованості у сумі 239940,73грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу №А18:117 від 15.06.2018р. щодо оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.10.2018р. було відкрито провадження у справі №916/2424/18, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.11.2018р. о 11:20.

В прохальній частині позовної заяви Приватне акціонерне товариство «Дніпрополімермаш» звернулося з клопотанням про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.11.2018р. задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.

В підготовчому засіданні від 22.11.2018р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 13.12.2018р. о 11:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2018р. викликано сторін у підготовче засідання відкладене на 13.12.2018р. о 11:20.

В підготовчому засіданні від 13.12.2018р. було оголошено про відкладення підготовчого засідання на 19.12.2018р. о 12:00, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2018р. викликано сторін у підготовче засідання відкладене на 13.12.2018р. о 11:20.

В підготовчому засіданні від 19.12.2018р. було оголошено про продовження строку підготовчого провадження та закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2018р. продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.12.2018р. закрито підготовче провадження та справу №916/2424/18 призначено до розгляду по суті на 15.01.2019р. о 10:30.

В судовому засіданні від 15.01.2019р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі №916/2424/18.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

15.06.2018р. між Приватним акціонерним товариством «Дніпрополімермаш» (позивач, Продавець) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Антіка» (відповідач, Покупець) укладено договір купівлі-продажу №А18:117 (далі договір) відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати, а Покупець прийняти та оплатити Солнечный фотогальванический модуль RSM60-6-285P Half-cell -36 шт., Инвертор AKSG-10K-DM-1шт. (п.1.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору та Додатку № 1 ціна на товар формується виходячи з вартості товару в доларах США (в еквіваленті, по курсу, передбаченому договором) і встановлюється в українських гривнях та становить грошовий еквівалент 7098,17дол.США. Розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України.

Пунктом 3.4. договору сторони передбачили, що враховуючи валютну складову вартості товару, що є предметом договору, сторони погодили, що всі сплачені Покупцем грошові кошти за товар в гривні зараховуються Продавцем в рахунок оплати товару в доларах США виходячи з Комерційного курсу, встановленого на відповідний (мінімально дозволений) банківський день (встановлений чинною Постановою НБУ щодо строків здійснення банками купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб), збільшеного на розмір збору на обовязкове державне пенсійне страхування при здійснені операцій з купівлі іноземної валюти.

Згідно п.3.5. договору сторони домовилися, що при зміні курсу валют на дату зарахування грошових коштів, по відношенню до курсу, встановленого п.3.1. договору, пропорційно автоматично змінюється і загальна вартість товару, і в даному випадку немає потреби в підписанні додаткової угоди про зміну загальної вартості товару.

Пунктом 6.2. договору сторони встановили, що у разі порушення строків оплати, передбачених договором, він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу за весь період прострочення, а також 30% річних від суми простроченого платежу.

Між сторонами було підписано додаток №1.1. від 15.06.2018р. відповідно до якого Покупець оплачує товар впродовж 12 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару.

Як вказує позивач, на виконання умов договору, 15.06.2018р. поставив відповідачу товар Солнечный фотогальванический модуль RSM60-6-285P Half-cell -36 шт., Инвертор AKSG-10K-DM-1шт., що підтверджується актом приймання-передачі товару від 15.06.2018р., який є додатком №2.1. до договору купівлі-продажу №А18:117 від 15.06.2018р. Станом на день продажу товару його вартість у гривневому еквіваленті складала 187391,71грн. Оскільки поставка товару була здійснена 15.06.2018р., строк оплати відповідачем товару становить до 28.06.2018р., однак станом на день розгляду справи відповідач за отриманий товар не розрахувався.

Позивач зазначає, що оскільки остаточний платіж відповідачем не був сплачений то розрахунок проводиться відповідно останнього курсу продажу долару США, на дату, що передує даті складання позовної заяви. Таким чином на момент подачі даної позовної заяви загальна заборгованість Відповідача перед позивачем за поставлений товар складає суму, еквівалентну 7098,17дол.США, яка перерахована за комерційним курсом долару США (28,025грн. за 1дол.США), сформований на 17.10.2018р. та зазначений на сайті http://old.kurs.com.ua/arhiv, збільшений на 0,35%, та становить 199622,46грн. (28,025грн./долар США+0,35%*7098,17дол. США).

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати товару, позивач, на підставі п.6.2. договору нарахував відповідачу 21777,99грн. пені та 18540,28грн. 30% річних за період з 28.06.2018р. по 18.10.2018р.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 199622,46грн. заборгованості, 21777,99грн. пені, 18540,28грн. 30% річних.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 15.06.2018р. між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу №А18:117 відповідно до умов якого позивач зобов'язався продати відповідачу Солнечный фотогальванический модуль RSM60-6-285P Half-cell -36 шт., Инвертор AKSG-10K-DM-1шт.

На виконання умов договору, 15.06.2018р. поставив відповідачу товар Солнечный фотогальванический модуль RSM60-6-285P Half-cell -36 шт., Инвертор AKSG-10K-DM-1шт., що підтверджується актом приймання-передачі товару від 15.06.2018р., який є додатком №2.1. до договору купівлі-продажу №А18:117 від 15.06.2018р.

Станом на день продажу товару його вартість у гривневому еквіваленті складала 187391,71грн. Оскільки поставка товару була здійснена 15.06.2018р., строк оплати відповідачем товару становить до 28.06.2018р.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Умовами договору, а саме п.п. 3.4., 3.5. договору сторони передбачили, що враховуючи валютну складову вартості товару, що є предметом договору, сторони погодили, що всі сплачені Покупцем грошові кошти за товар в гривні зараховуються Продавцем в рахунок оплати товару в доларах США виходячи з Комерційного курсу, встановленого на відповідний (мінімально дозволений) банківський день (встановлений чинною Постановою НБУ щодо строків здійснення банками купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб), збільшеного на розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійснені операцій з купівлі іноземної валюти. При зміні курсу валют на дату зарахування грошових коштів, по відношенню до курсу, встановленого п.3.1. договору, пропорційно автоматично змінюється і загальна вартість товару, і в даному випадку немає потреби в підписанні додаткової угоди про зміну загальної вартості товару.

Приймаючи до уваги, що відповідач своєчасно не розрахувався, позивачем було здійснено розрахунок заборгованості з урахуванням курсу валют станом на дату, що передує даті складання позовної заяви.

Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на дату, що передує даті складання позовної заяви становить 199622,46грн.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Під час розгляду справи відповідачем не надано належних доказів спростовуючих позовні вимоги.

Суд, перевіривши розрахунок заборгованості позивача, вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача за договором №А18:117 від 15.06.2018р. підлягають 199622,46грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 21777,99грн. пені, 18540,28грн. 30% річних слід зазначити наступне.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, виходячи з матеріалів справи, відповідач виконав свої зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2. договору сторони встановили, що у разі порушення строків оплати, передбачених договором, він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу за весь період прострочення, а також 30% річних від суми простроченого платежу.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 21777,99грн. за період з 28.06.2018р. по 18.10.2018р. за допомогою програми «Законодавство» , вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 21777,99грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних у сумі 18540,28грн. за період з 28.06.2018р. по 18.10.2018р. за допомогою програми «Законодавство» , вважає його правильним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 30% річних у сумі 21777,99грн. 18540,28грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Антіка» про стягнення 199622,46грн. заборгованості, 18540,28грн. 30% річних та 21777,99грн. пені, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3599,11грн. покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Антіка» про стягнення 199622,46грн. заборгованості, 18540,28грн. 30% річних та 21777,99грн. пені - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Антіка» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 17, офіс 4С/5, код ЄДРПОУ 38477234) на користь Приватного акціонерного товариства «Дніпрополімермаш» (49033, м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 147, код ЄДРПОУ 00218615) 199622,46грн. заборгованості, 18540,28грн. 30% річних та 21777,99грн. пені, 3599,11грн. судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 18 січня 2019р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова