Рішення

від 16.01.2019 по справі 926/1789/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року Справа № 926/1789/18

За позовом Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська»

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Суддя О.Г. Проскурняк

ОСОБА_2 Нікітович

Представники:

від позивача - ОСОБА_3, довіреність № 24-0.72-4/62-18 від 06 липня 2018 року.

від відповідача - ОСОБА_4, ордер серії ЧЦ №16352 від 14 січня 2019 року.

СУТЬ СПОРУ: Головне управління Держгеокадастру в Чернівецькій області звернулось до Господарського суду Чернівецької області до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за наслідком проведеної перевірки встановлено самовільне зайняття земельної ділянки та складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом -земельною ділянкою №50 від 09 червня 2017 року, яким встановлено, що відповідачем самовільно зайнято земельну ділянку площею 9,5496 га. кадастровий номер 7322588700:01:003:0212, що належить до державної власності сільськогосподарського призначення (рілля) та розташована в адміністративних межах Хлівищанської сільської ради за межами с. Хлівище, Кіцманського р-ну, Чернівецької обл.

Далі позивач стверджує, що зайняття земельної ділянки здійснено шляхом посіву та вирощування сільськогосподарської культури (цукрового буряка) без правовстановлюючих документів. У свою чергу відповідач добровільно вказану земельну ділянку не звільнив та позивачу не повернув, що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.

Як вбачається із витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 листопада 2018 року, справу №926/1789/18 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05 листопада 2018 року відкрито провадження у справі № 926/1789/18 та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 21 листопада 2018 року.

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року відкладено підготовче засідання на 03 грудня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03 грудня 2018 року відкладено підготовче засідання на 19 грудня 2018 року.

Ухвалою суду від 19 грудня 2018 року продовжено строк підготовчого провадження до 16 січня 2019 року; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 16 січня 2019 року.

Позивач в судовому засіданні 16 січня 2019 року позовні вимоги в частині звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що 12 грудня 2018 року, ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» звільнила та повернула Головному управлінню Держгеокадастру у Чернівецькій області земельну ділянку, площею 9,5496 га., кадастровий номер 7322588700:01:003:0212, знаходиться за межами с. Хлівище, Кіцманського р-ну., в урочищі «Біля садіка» .

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши представників сторін, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті суд встановив.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки головним управлінням держгеокадастру у Чернівецькій області №23 від 02 червня 2017 року та акту головного управління держгеокадастру у Чернівецькій області щодо перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки №50 від 09 червня 2017 року, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель встановлено, що спірна земельна ділянка, площею 9,5496 га., кадастровий номер 7322588700:01:003:0212, знаходиться за межами с. Хлівище, Кіцманського р-ну., в урочищі «Біля садіка» .

Так, згідно вищевказаних актів встановлено, що спірна земельна ділянка самовільно зайнята ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» та використовується для вирощування сільськогосподарської культури - цукровим буряком, що свідчить про її фактичне використання.

Крім того, як вбачається із листа Хлівищанської сільської ради Кіцманського району, Чернівецької області від 17 грудня 2018 року № 208, надісланого на адресу Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» в період з 07 грудня 2018 року по 12 грудня 2018 року виорала земельну ділянку, площею 9,5496 га., кадастровий номер 7322588700:01:003:0212, що знаходиться за межами с. Хлівище, Кіцманського р-ну., в урочищі «Біля садіка» .

Факт самовільного зайняття та використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування встановлено також рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області по справі № 718/1409/17 від 26 грудня 2017 року.

Відповідачем не надано доказів скасування вищезазначених актів Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області та рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області по справі № 718/1409/17 від 26 грудня 2017 року.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України , а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99р. у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

В силу частини 2 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» , згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є пріоритетним джерелом права для національного суду.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частиною 4, 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Відповідно до пункту 2.6. постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» - не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Так, як вбачається із рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області по справі № 718/1409/17 від 26 грудня 2017 року, що набрало законної сили, ТзОВ «Агрофірма «Оршівська» самовільно, без правовстановлюючих документів зайняло спірну земельну ділянку, що перебуває у державній власності, площею 9,5496 га., кадастровий номер 7322588700:01:003:0212, що знаходиться за межами с. Хлівище, Кіцманського р-ну., в урочищі «Біля садіка» та використало останню для вирощування сільськогосподарської культури - цукровим буряком.

У пункті 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» , господарським судам роз'яснено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо.

Частиною 4 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Як встановлено судом вище відповідно, спірна земельна ділянка перебуває у державній власності.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Так, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Виходячи з положень наведених норм законодавства, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У свою чергу визначення поняття самовільного зайняття земельної ділянки наведено у статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» де, зокрема, зазначено, що такими є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Так, судом встановлено, що відповідач без достатніх на те підстав, а саме рішення Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, фактично використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 9,5496 га., кадастровий номер 7322588700:01:003:0212, що знаходиться за межами с. Хлівище, Кіцманського р-ну., в урочищі «Біля садіка» .

При цьому, суд виходиться з того, що самовільне використання вищезазначеної земельної ділянки порушує права держави в особі позивача, як розпорядника земель державної власності, та інтереси держави у сфері забезпечення раціонального використання та охорони земель.

За приписами статті 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а відповідача належить зобов'язати звільнити та повернути позивачу самовільно зайняту спірну земельну ділянку.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» (59321, Чернівецька обл., Кіцманський р-н., с. Оршівці, код ЄДРПОУ 03801730) в 10 денний термін після набрання рішенням законної сили звільнити та передати на користь Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області (58013, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А, код ЄДРПОУ 39909396) самовільно зайняту земельну ділянку, площею 9,5496 га., кадастровий номер 7322588700:01:003:0212, що розташована в адміністративних межах Хлівищанської сільської ради за межами с. Хлівище, Кіцманського р-ну, Чернівецької обл.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Оршівська» (59321, Чернівецька обл., Кіцманський р-н., с. Оршівці, код ЄДРПОУ 03801730) на користь Головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області (58013, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 194-А, код ЄДРПОУ 39909396) - 3 524,00 грн. - судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано - 18 січня 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк