Рішення

від 18.01.2019 по справі 220/2657/18

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/2657/18

Номер провадження № 2/220/117/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року смт.Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді - Яненко Г.М.,

за участю секретаря - Сербіної І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно.

Вимоги позивача мотивовано відмовою нотаріуса у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 1421284800:02:001:0022 загальною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства розташовану за межами населених пунктів Старомайорської сільської ради, Великоновосілківського району, Донецької області після смерті дружини померлої 10.11.2017 року, через відсутність у нього оригіналу правовстановлюючого документу на майно - Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ№470593 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 01-09-149-100029, що стало підставою для звернення до суду.

В судове засідання позивач, не з'явився, до суду надійшла заява, в якій позов підтримав, просив його задовольнити, вважаючи вимоги законними та обґрунтованими.

Відповідач в судове засідання не з'явивсяся, разом з тим, на адресу суду надійшла заява, в якій з позовними вимогами погодився повністю та клопотав про розгляд справи без його участі.

При даних обставинах суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:

10.11.2017 року ОСОБА_3 померла, про що видано свідоцтво про смерть серія ІІ-НО № 045931 від 10.10.2018 року (а.с.9).

Позивач ОСОБА_1 є чоловіком померлої ОСОБА_3 15.08.1955 року нарродження, що підтверджується Свідоцтвом про одруження серія І-НО від 26.04.1980 року.

З копії паспорту ОСОБА_3 серія ВВ452123 вбачається, що померла на день смерті була зареєстрована за однією адресою з позивачем : с. Старомайорське, вул. Карла Маркса 20, (а.с. 12,6), а тому позивач спадщину прийняв, фактично, шляхом постійного проживання із спадкодавцем на день смерті.

Постановою приватного нотаріуса Великоновосілківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 № 1081/02-31 від 10.11.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку кадастровий номер 1421284800:02:001:0022 загальною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства розташовану за межами населених пунктів Старомайорської сільської ради, Великоновосілківського району, Донецької області, у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на земельну ділянку (а.с. 13)

Згідно наданої Міськрайонним управлінням у Великоновосілківському районі та м. Донецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області копії державного акта на право власності на земельну ділянку серіяЯБ№470593 зареєстрованого в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 01-09-149-100029 власником земельної ділянки кадастровий номер 1421284800:02:001:0022 загальною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства розташовану за межами населених пунктів Старомайорської сільської ради, Великоновосілківського району, Донецької області є - ОСОБА_3 (а.с.15).

Згідно копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1403874772018 від 06.12.2018 року на земельну ділянку 1421284800:02:001:0022 загальною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства власником якої вказано ОСОБА_3 (а.с.21-25).

Неможливість оформити право власності на земельну ділянку в позасудовому порядку, стало підставою для звернення до суду з вимогою про відновленні порушених прав.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 3 частини 1 статті 129 Конституції України, ст. ст. 79-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Поданими позивачем доказами, визнаними відповідачем, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

В порядку ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Приписами ст.ст. 1216-1220 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1235 ЦК України,заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України встановлюється, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи зі змісту наведеної норми і відповідно до встановлених у даній справі обставин неможливість отримати дублікату правовстановлюючого документу на землю - Державного акту на право власності на земельну ділянку на померлу особу не може обмежувати права власника, з огляду на що, позивач не може ефективно скористатися своїм правом власності, яке гарантує стаття 1 Протоколу N 1.

Одночасно, у відповідності до змісту статті 386 ЦК України,захисту підлягають не тільки права і законні інтереси власників майна, а й осіб які є потенційними власниками та правомірно володіють майном на підставах передбачених законом виходячи зі змісту правочину, тобто в яких із зверненням до суду лише виникне право власності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1., у відповідності з діючим законодавством, позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, через відсутність законодавчої урегульованості порядку видачі дублікатів втрачених Державних актів на право власності на земельну ділянку особам, які на теперішній час вже померли.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що доводи позивача знайшли своє повне підтвердження, в зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 23, 258, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (вул. Зоряна, 20, с. Старомайорське, Великоновосілківського району, Донецької області, ІПН НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1421284800:02:001:0022 загальною площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства розташовану за межами населених пунктів Старомайорської сільської ради, Великоновосілківського району, Донецької області у порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_5, яка померла 10.11.2017 року.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду до Донецького апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.М. Яненко