Ухвала

від 14.01.2019 по справі 295/17861/18

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/17861/18

Категорія 1

2/295/847/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2019 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Ведмідь Н.В. , розглянувши позовну заяву заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Кравцова Георгія Євгеновича до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Міської громадської організації Футбольний клуб Житомир , ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. про скасування запису про державну реєстрацію права власності, скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійним договору дарування,-

в с т а н о в и в:

До Богунського районного суду м. Житомира надійшла вищевказана позовна заява.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 175 ЦПК України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами цивільного розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (Korolev v. Russia (nо. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; Мenchinskaya v. Russia, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Відповідно до пункту 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо.

Тлумачення пункту 3 частини першої ст. 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

У пункті 3 частини першоїст.131-1 Конституції України міститься відсилання до окремого закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким є Закон України від 14 жовтня 2014 № 1697- VII Про прокуратуру .

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України Про прокуратуру представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Всі ці докази в своїй сукупності є підставами для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді. Разом з тим, їх відсутність в силу ст. 23 Закону України Про прокуратуру виключає таке представництво.

Отже, стаття 23 Закону України Про прокуратуру встановлює підстави та порядок здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Аналіз частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави стверджувати, що прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

До заяви не додані документи, що підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб в контексті вимог ч. 1 ст. 56 ЦПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави, оскільки до матеріалів заяви не надано доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення вказаним органом відповідних повноважень, віднесених до його компетенції.

За таких обставин, вимоги ЦПК України щодо пред'явлення позову не дотримано.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Отже, враховуючи вищевикладене, враховуючи, що провадження у справі не відкрито, суд вважає, що відповідно до наведених положень ст. 185 ЦПК України, належить повернути прокурору вказану позовну заяву з доданими донеї документами.

Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Також, ухвалою суду від 29.12.2018 року задоволено заяву заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Кравцова Георгія Євгеновича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Кравцова Георгія Євгеновича до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Міської громадської організації Футбольний клуб Житомир , ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. про скасування запису про державну реєстрацію права власності, скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійним договору дарування, накладено арешт на житловий будинок, що за адресою: м. Житомир, проїзд Кам'янський, 8, шляхом встановлення заборони на розпорядження та відчуження зазначеного об'єкту нерухомого майна.

Відповідно до ч. 13 с. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.

Оскільки позовну заяву заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Кравцова Георгія Євгеновича повернуто позивачу, заходи забезпечення вказаної позовної заяви підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, суд, -

постановив:

Позовну заяву заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Кравцова Георгія Євгеновича до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Міської громадської організації Футбольний клуб Житомир , ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. про скасування запису про державну реєстрацію права власності, скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійним договору дарування - повернути позивачу.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Богунського районного суду м. Житомира суду від 29.12.2018 року, в межах цивільної справи за позовом заступника керівника Житомирської місцевої прокуратури Кравцова Георгія Євгеновича до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради, Міської громадської організації Футбольний клуб Житомир , ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Черпак Г.А. про скасування запису про державну реєстрацію права власності, скасування рішень про державну реєстрацію прав, визнання недійним договору дарування, а саме скасувати арешт житлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Житомир, проїзд Кам'янський, 8, та заборону на розпорядження та відчуження зазначеного об'єкту нерухомого майна.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційеного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Перехідних Положень ЦПК України , до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Богунський районний суд м. Житомира.

С у д д я Н.В. Ведмідь