Рішення

від 09.01.2019 по справі 0540/7977/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2019 р. Справа№0540/7977/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., за участі секретаря судового засідання Лопушанського Д.В., представника позивача Щербачук Я.І., представника відповідача Єременка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Веско" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення шкоди, завданої протиправним рішенням,

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2018 року позивач, Публічне акціонерне товариство Веско , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Офісу великих платників Державної фіскальної служби України, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення шкоди, завданої протиправним рішенням. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач безпідставно дійшов висновку про відсутність у позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю Флін , Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма Укрпромекс , Товариством з обмеженою відповідальністю Кривбасремснаб у квітні 2018 року. На думку позивача, сума, на яку відповідач за наслідками перевірки зменшив бюджетне відшкодування, є шкодою, заподіяною прийняттям протиправного податкового повідомлення-рішення. З посиланням на статті 198, 201 Податкового кодексу України, статті 22, 1173 Цивільного кодексу України, позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №000374706 від 15 серпня 2018 року;

- стягнути з Державного бюджету України 30280,00 гривень шкоди, завданої прийняттям протиправного повідомлення-рішення №000374706 від 15 серпня 2018 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Публічне акціонерне товариство Веско покликалося на те, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято до спливу мінімально можливого терміну для прийняття такого рішення, тобто позивач був позбавлений можливості оскаржити в адміністративному порядку результати перевірки. До перевірки були надані всі необхідні документи, які підтверджують право позивача на бюджетне відшкодування, а тому оціночні судження, домисли, міркування, припущення осіб, які проводили перевірку, не можуть бути підставою для зняття будь-якої суми з податкового кредиту та податкового відшкодування. Позивач вважав, що сума, на яку відповідач за наслідками перевірки зменшив бюджетне відшкодування, є шкодою, заподіяною прийняттям спірного протиправного податкового повідомлення-рішення.

У відзиву на адміністративний позов відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні з наступних підстав. Документальною позаплановою невиїзною перевіркою було встановлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації позивача з ПДВ за квітень 2018 року в частині включення до складу податкового кредиту, та як наслідок до суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню по взаємовідносинам з контрагентами, по яким встановлено відсутність реального (законного) джерела походження ідентифікованого товару реалізованого на адресу позивача, а саме ТОВ Флін , ТОВ Фірма Укрпромекс , ТОВ Кривбасремснаб . Надані позивачем до перевірки видаткові накладні, податкові накладні не є достатніми доказами фактичного виконання господарських операцій, оскільки останні не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими схемами штучного руху товарів постачальниками свідчить про безтоварність операцій.

У відзиву на заяву про збільшення позовних вимог відповідач позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі. За приписами Податкового кодексу України у разі оскарження податкового повідомлення-рішення визначені ним податкові зобов'язання вважаються неузгодженими, а тому сума, на яку зменшене бюджетне відшкодування, не є шкодою у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

05 вересня 2018 року ухвалою суду позовна заява була залишена без руху і позивачу був наданий строк для усунення недоліків.

10 вересня 2018 року судом отримана заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, залишеної без руху.

14 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження.

23 жовтня 2018 року термін підготовчого провадження подовжений на 30 днів.

22 листопада 2018 року позивачем подана заява про збільшення позовних вимог.

13 грудня 2018 року підготовче провадження було закрито і справа призначена до судового розгляду по суті на 27 грудня 2018 року.

У зв'язку із несвоєчасним повідомленням відповідача про дату, час та місце судового розгляду, суд відклав розгляд справи на 09 січня 2019 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у відзивах на адміністративний позов та заяву про збільшення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство Веско зареєстровано в якості юридичної особи та внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 00282049, як платник податків перебуває на обліку в Запорізькому управління Офісу великих платників податків ДФС України (а.с. 174-178).

29 січня 2016 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Флін (постачальник) був укладений договір поставки №62, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця запчастини до екскаваторної техніки та гірничому обладнанню. Загальна вартість обладнання визначалася специфікаціями підписаними на протязі строку дії договору (а.с. 137-141).

16 лютого 2018 року покупцем та постачальником підписана специфікація №35 на суму 155040,00 гривень (а.с. 142).

22 лютого 2018 року покупцем та постачальником підписана специфікація №36 на суму 48000,00 гривень (а.с. 143).

03 квітня 2018 року ТОВ Флін за видатковою накладною №РН-0000011 передало позивачу запасні частини на суму 63960,00 гривень (а.с. 104).

03 квітня 2018 року ТОВ Флін видало позивачу податкову накладну №1 на суму 63960,00 гривень (а.с. 151-152).

24 квітня 2018 року позивач перерахував на рахунок ТОВ Флін 63960,00 гривень в якості оплати за товари згідно договору поставки №62 від 29.01.2016 (а.с. 150).

Запчастини, отримані від ТОВ Флін , були використані у власній господарський діяльності позивача (а.с. 104, 144-149, 173).

14 вересня 2017 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрпромекс (постачальник) був укладений договір поставки №784, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця запчастини (товар). Загальна вартість товару визначалася специфікаціями підписаними на протязі строку дії договору (а.с. 162-165).

13 квітня 2018 року позивачем та ТОВ Укрпромекс підписана специфікація №0 на уму 18288,00гривень (а.с. 166).

23 квітня 2018 року ТОВ Укрпромекс видало позивачу податку накладну №14 на суму 18288,00 гривень (а.с. 171-172).

04 травня 2018 року позивач перерахував на рахунок ТОВ Укрпромекс 18288,00 гривень в якості оплати за товари згідно договору поставки №784 від 14.09.2017 (а.с. 102).

21 листопада 2017 року між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кривбассремснаб (постачальник) був укладений договір поставки №941, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар. Загальна вартість товару визначалася специфікаціями підписаними на протязі строку дії договору (а.с. 153-156).

25 січня 2018 року покупцем та постачальником підписана специфікація №35 на суму 99000,00 гривень (а.с. 157).

02 квітня 2018 року ТОВ Кривбассремснаб за видатковою накладною №РН- 020401 передало позивачу запасні частини на суму 99000,00 гривень (а.с. 96).

02 квітня 2018 року ТОВ Кривбассремснаб видало позивачу податкову накладну №19 на суму 82500,00 гривень (а.с. 160-161).

24 квітня 2018 року позивач перерахував на рахунок ТОВ Кривбассремснаб 82500,00 гривень в якості оплати за товари згідно договору поставки №941 від 21.11.2017 (а.с. 97).

Запчастини, отримані від ТОВ Кривбассремснаб , були використані у власній господарський діяльності позивача (а.с. 95,158, 173).

18 травня 2018 року позивачем подана податкова декларація з податку на додану вартість №9096368962 за квітень 2018 року (а.с. 220-224).

19 червня 2018 року за наслідками камеральної перевірки посадовими особами Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС України складний акт №338/28-10-47-06/00282049 Про результати камеральної перевірки ПАТ Веско код за ЄДРПОУ - 00282049 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2018 року (а.с. 61-91).

04 липня 2018 року позивачем подані заперечення на акт перевірки від 19.06.2018 (а.с. 92-94).

08 серпня 2018 року за наслідками проведеної перевірки посадовими особами Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС України складний акт №76/28-10-47-06/00282049 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ Веско (код за ЄДРПОУ 00282049) з питань, що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку з ПДВ господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ Флін (код ЄДРПОУ 31468202), ТОВ Фірма Укрпромекс (код ЄДРПОУ 21557942), ТОВ Кривбассремснаб (код ЄДРПОУ 35230818) за період квітень 2018 року (далі - Акт). За висновками Акту встановлено порушення позивачем абзацу а пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1, абзацу б та абзацу в пункту 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податкової декларації за квітень 2018 року (р. 19) на суму 30208,00 гривень, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) податкової декларації за квітень 2018 року на суму 30208,00 гривень (а.с. 10-47).

14 серпня 2018 року позивачем подані заперечення на акт перевірки (а.с. 45-49).

14 серпня 2018 року відповідач листом за №33935/10/28-10-47-06 надана відповідь на заперечення до акту перевірки (а.с. 53-59).

15 серпня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС України прийнято податкове повідомлення-рішення форми В1 №0003747406, яким Публічному акціонерному товариству Веско зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2018 року на суму 30208,00 гривень та нараховані штрафні санкції в сумі 15104,00 гривень (а.с. 50-51).

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством у відповідності до статті 2 цього Закону.

В статті 9 Закону №996-ХІV зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Судом встановлено, що податкові накладні продавців товарів ТОВ Флін , ТОВ Фірма Укрпромекс , ТОВ Кривбасремснаб зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

З аналізу наведених законодавчих положень можна дійти висновку, що право на зменшення суми податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду на суму податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

Таким чином, первинні документи (договори, видаткові та прибуткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, картки складського обліку матеріалів, вимоги) надані позивачем для визначення суми податкового кредиту звітних (податкових) періодів, відповідають вимогам Закону №996-ХІV та Податкового кодексу України, а від так, є належними та допустимими доказами.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника на податковий кредит.

Однак у даній справі відповідачем не доведено існування таких обставин.

Доводи відповідача, викладені у відзиву на адміністративний позов, не приймаються до уваги, оскільки спростовуються обставинами, встановленими судом під час розгляду справи, та не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Згідно з вищенаведеними положеннями законодавства підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення господарських операцій з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, за умови їх підтвердження належним чином складеними первинними документами.

Відповідачем документально не підтверджена фактична відсутність господарських операцій, за результатами яких позивач сформував податковий кредит з податку на додану.

Позивач, навпаки, надав докази використання придбаних товарів у своїй господарський діяльності.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що він був позбавлений можливості оскаржити в адміністративному порядку результати перевірки, оскільки спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято до спливу мінімально можливого терміну для прийняття такого рішення, з огляду на наступне.

Згідно пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що 08 серпня 2018 року за наслідками проведеної перевірки посадовими особами Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС України був складний Акт (а.с. 10-47).

14 серпня 2018 року позивачем були подані заперечення на Акт (а.с. 45-49).

14 серпня 2018 року відповідач листом за №33935/10/28-10-47-06 надав відповідь на вказані заперечення до Акту (а.с. 53-59).

15 серпня 2018 року Офісом великих платників податків ДФС України прийнято спірне податкове повідомлення-рішення (а.с. 50-51).

Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято в строки, встановлені Податковим кодексом України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення слід задовольнити.

Позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України 30280,00 гривень шкоди, завданої прийняттям протиправного повідомлення-рішення №000374706 від 15 серпня 2018 року, не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Конституція України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 56 Конституції).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями статті 1173 ЦК України встановлено обов'язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

За приписами статті 22 ЦК України під майнової шкодою розуміються збитки, які полягають у втратах, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), або у доходах, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що внаслідок прийняття відповідачем спірного податкового-рішення позивачу була завдана шкода в розумінні статті 22 ЦК України.

Судові витрати по сплаті судового збору, здійснені позивачем, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

При подачі позову ПАТ Веско був сплачений судовий збір в сумі 1841,00 гривень, що перевищує розмір, встановлений статтею 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI Про судовий збір (далі - Закон №3674-VI): судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлені вимоги майнового характеру, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення на суму 45312,00 гривень. Під час подання позову позивач мав сплатити судовий збір за адміністративний позов майнового характеру - 1762,00 гривень (45312,00*1,5%=679,68&lо;1762,00 - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року, рік в якому подана позовна заява).

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача має бути відшкодований судовий збір в сумі 1762,00 гривень.

Решта судового збору, сплаченого позивачем, може бути повернута останньому за його клопотанням (пункт 1 частини 1 статті 7 Закону №3674-VI ).

Судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою (пункт 13 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Веско" (місцезнаходження: 84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Індустріальна, 2, код ЄДРПОУ 00282049) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, б.11, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення шкоди, завданої протиправним рішенням, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "В1" №0003747406 про зменшення Публічному акціонерному товариству "ВЕСКО" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 45332 (сорок п'ять тисяч триста тридцять дві) гривні 00 копійок, сума завищення бюджетного відшкодування 30208 (тридцять тисяч двісті вісім) гривень 00 копійок, штрафні санкції 15104 (п'ятнадцять тисяч сто чотири) гривні 00 копійок, прийняте 15 серпня 2018 року Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України.

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Веско" про стягнення з Державного бюджету України 30208 (тридцяти тисяч двохсот восьми) гривень 00 копійок шкоди, завданої прийняттям Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України протиправного повідомлення-рішення №0003747406 від 15 серпня 2018 року відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на користь Публічного акціонерного товариства "Веско" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 09 січня 2019 року.

Повний текст рішення складений 18 січня 2019 року.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Циганенко А.І.