Ухвала

від 10.01.2019 по справі 200/12867/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

10 січня 2019 р. Справа №200/12867/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.

за участю:

представника позивача не з'явився;

відповідача Горелова М.І.

представників відповідача Медведєвої Н.І., Говорущенка С.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мар'їнської районної ради Донецької області до Державного реєстратора Марїнської районної державної адміністрації Донецької області Горелова Михайла Івановича про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

30 листопада 2018 року Мар'їнська районна рада Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області з вимогою:

- визнати протиправним дії щодо здійснення 24.02.2017 року державної реєстрації змін відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно зміни найменування Мар'їнської районної ради на Мар'їнська районна рада (Припинені повноваження) номер запису 12441050021000116;

- визнати протиправним дії щодо здійснення 24.02.2017 року державної реєстрації змін відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відносно припинення повноважень керівника Мар'їнської районної ради ОСОБА_4, номер запису 12441070019000116.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 11 грудня 2018 року.

Ухвалою від 11 грудня 2018 року судом було відкладено судове засідання на 10 січня 2019 року.

У судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглянути справу без його участі.

Відповідач та його представники до судового засідання з'явились, просили суд залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку підписанням позовної заяви особою, яка не має процесуальної дієздатності та з причин пропуску строків, визначених ст.122 КАСУ.

Суд, заслухавши пояснення відповідача та його представників, перевіривши подані сторонами документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, встановив наступне.

Так відповідно до частини першої ст.43 КАСУ здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною третьою ст.43 КАСУ встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Частиною першою статті 3 Закону України від 03.02.2015 № 141-VІІІ "Про військово-цивільні адміністрації" (далі - Закон № 141-VІІІ) визначено, що військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України. У день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації району.

Аналогічно, пунктом 3 частини першої статті 78 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) встановлено, що повноваження районної ради можуть бути достроково припинені у випадках, передбачених законами України "Про військово-цивільні адміністрації", "Про правовий режим воєнного стану".

Частиною п'ятою тієї ж статті Закону № 280/97-ВР зазначено, що повноваження районної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації.

Розпорядженням Президента України від 29.12.2014 № 1386/2014-рп "Про призначення ОСОБА_5 головою Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області" останній був призначений головою Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області.

Указом Президента України від 28.09.2016 № 414/2016 "Про утворення військово-цивільної адміністрації" утворена Мар'їнська районна військово-цивільна адміністрація Донецької області. У зв'язку з утворенням Мар'їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області її статусу набула Мар'їнська районна державна адміністрація Донецької області, а голова Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області набув статусу керівника Мар'їнської районної військово-цивільної адміністрації Донецької області.

Таким чином, з 28.09.2016 повноваження голови Мар'їнської районної ради та посадових осіб Мар'їнської районної ради, в тому числі і ОСОБА_4, і ОСОБА_6 були припинені. У зв'язку з цим суд не бере до уваги як таке, що не відповідає вимогам закону (тобто, винесене особою, повноваження якої припинено) розпорядження голови Мар'їнської районної ради ОСОБА_4 від 16.08.2017 № 12-к в частині покладення здійснення повноважень голови районної ради на заступника голови районної ради ОСОБА_6

У відповідності до частини другої статті 56 Закону № 280/97-ВР заступник голови районної ради обирається відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради ї здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання. Оскільки повноваження посадових осіб, у тому числі голови Мар'їнської районної ради, його заступників були припинені спеціальним Законом № 141-VІІІ та Указом Президента України від 28.09.2016 № 414/2016 "Про утворення військово-цивільної адміністрації", ОСОБА_6 не має жодних повноважень на підписання довіреності на представництво районної ради в суді.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні будь-які записи про керівника Мар'їнської районної ради ОСОБА_6 як особи, яка має право представляти юридичну особу - Мар'їнської районну раду Код ЄДРПОУ: 26040439 без довіреності.

В цьому реєстрі також вчинено запис про припинення повноважень Мар'їнської районної ради.

Таким чином, ОСОБА_6 не мав повноважень на підписання позовної заяви.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст.240 КАСУ суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Також, у частині першій статті 122 КАС України зазначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 122 КАС України для (в редакції після 15.12.2017) звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Наведе положення процесуального законодавства застосовується в логічному взаємозв'язку з частиною другою статті 264 КАС України, яка закріплює, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Системний аналіз наведених вище норм, дає підстави стверджувати, що нормативно-правовий акт може бути оскаржено такими особами в незалежності від дати його прийняття, опублікування чи набрання чинності, що обумовлюється специфікою сфери його дії, тобто, в будь-який момент протягом строку чинності, але в межах визначеного загальними положеннями КАС України шестимісячного строку, який обраховується з дати, коли даний нормативно-правовий акт застосовано до позивача, або з моменту набуття позивачем статусу суб'єкта правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.97) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, за практикою Європейського суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

В ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України") Європейський суд з прав людини зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Підставами для визнання причин пропуску строку звернення із даним позовом поважними, визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Оскільки дане поняття за своєю суттю є оціночним, суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.

В позовній заяві позивач зазначає, що про порушене право, тобто про наявність записів в ЄДРПОУ відносно найменування Мар'їнської районної ради та зміни відомостей щодо її керівника стало відомо тільки з рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року по справі № 805/4702/18-а.

Разом з цим з матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний про порушене право в квітні 2017 року, що підтверджується копіями листа позивача від 03.04.2017 року до голови Мар'їнської районної державної адміністрації та скарги від 20.04.2017 року до Міністерства юстиції України.

Ці обставини були вказані у відзиві відповідача, які позивачем у відповіді на відзив не були спростовані.

Належних доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих причин, що перешкоджали звернутися до суду у встановлений шестимісячний строк, позивачем не надано, та судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Мар'їнської районної ради Донецької області до Державного реєстратора Марїнської районної державної адміністрації Донецької області Горелова Михайла Івановича про визнання дій протиправними, - залишити без розгляду.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена у судвоому засіданні 10.01.2019 року.

Повний тескт ухвали складено та підписано 15.01.2019 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Стойка В.В.