Ухвала

від 17.01.2019 по справі 357/397/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/397/19

6/357/18/19

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко О. В. ,

при секретарі -Бондаренко Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Білоцерківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа керівника СФГ Садівниче ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

15.01.2019 року головний державний виконавець Білоцерківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_2 звернулася до суду з поданням, в якому просила тимчасово обмежитиу праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника СФГ Садівниче громадянина України ОСОБА_1 до виконання зобов'язань, покладених на нього наказом Господарського суду Київської області №911/2714/15 виданий 25.09.2015 року про стягнення з СФГ Садівниче на користь Київського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств боргу в сумі 39 105,00 грн. Подання обґрунтоване тим, що 08.10.2015 року виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області, згідно якого боржником є СФГ Садівниче, однак відповідно до реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців керівником даного підприємства є ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Під час виконання судового рішення виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє, за підприємством зареєстровано трактор колісний БЕЛАРУС - 892 2007 року, нерухоме майно відсутнє, кошти на відкритих боржником в банківських установах рахунках відсутні, однак керівник СФГ Садівниче рішення суду не виконує та ігнорує вимоги державного виконавця. За повідомленням Державної міграційної служби України керівникСФГ Садівниче ОСОБА_1 паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався, однак, до деяких сусідніх країн можливий виїзд по паспорту громадянина України чи паспорту громадянина України нового зразка. Враховуючи викладене, рішення суду до теперішнього часу не виконане, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, тому просила тимчасово обмежити виїзд за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон керівника СФГ Садівниче громадянина України ОСОБА_1.

Суд, дослідивши матеріали подання, прийшов до висновку, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Так, з матеріалів подання вбачається, що 25.09.2015 року Господарським судом Київської областібуло видано наказ про примусове виконання рішення№911/2714/15, відповідно до якого стягнуто з СФГ Садівниче на користь Київського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств 30 000,00 грн. основного боргу, 2625,00 грн. 3% річних та 6480,00 грн. інфляційних втрат.

Як вбачається з матеріалів подання, 08.10.2015 року постановою державного виконавця РВ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження за наказом №911/2714/15, який виданий 25.09.2015 рокуГосподарським судом Київської області, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 5). Постановою державного виконавця РВ ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції від 16.10.2015 року було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, постановою від 25.02.2016 року було накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника, що підтверджується матеріалами справи (а.с.6,7).

Також, головний державний виконавець у поданні зазначає, що згідно реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником Селянського фермерського господарства Садівниче є ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, однак до матеріалів подання вищезазначений витяг з реєстру виконавцем не додано.

Згідно відповіді на запит державного виконавця від 12.07.2016 року з Державної міграційної служби України за даними Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами Державної міграційної служби України ОСОБА_1 паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався (а.с. 10).

З листа Іванівської сільської ради за №120-02-14 від 19.04.2017 року вбачається, що на території Іванівської сільської ради ОСОБА_1 надана земельна ділянка з правом постійного користування загальною площею 24,1 га державний акт серії ІІІ-КВ №018817, яку використовує СФГ Садівниче код ЄДРПОУ 31712857, і на території сільської ради підприємство здійснює свою господарську діяльність (а.с. 13).

Згідно ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Відповідно до ст.13 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п. 5 ст. 6 вищевказаного Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон громадянина України у випадках, коли: вінухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно п. 19 ч. 3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням має право, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, обов'язковою обставиною, яка підлягає встановленню судом є факт умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань та доведення цього факту заявником в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.( ст. 76 ЦПК України).

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, підлягає з'ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.

Таким чином, сама по собі наявність невиконання зобов'язання не є безумовною підставою для встановлення обмеження у праві, доведенню підлягає ухилення боржника від виконання.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

На вищевказані обставини звертає увагу Верховний Суд України в узагальненнях від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України .

Сама по собі заборгованість за судовим рішенням не може свідчити про ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Так, відповідно до висловленої Верховним Судом України позиції щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) , вжите у п. 5 ч. 1 в'їзду та у п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , позначає з об'єктивної сторони такі свідомі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Таким чином обов'язковою умовою обмеження у праві виїзду за кордон можуть бути лише умисні дії боржника, направлені на ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов'язання заходів визначається судом. Мотивування судового рішення про обмеження права лише двома складовими: наявністю статусу боржника у виконавчому провадженні та непогашенням боргу в добровільному порядку, що зумовлюють "необхідність у тимчасовому обмеженні права на виїзд за межі України з метою забезпечення повного та своєчасного виконання виконавчих документів" не відповідає вимогам законодавства.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Як вбачається з матеріалів справи, головний державний виконавець надав до суду копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію постанови про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника, копію наказу, копію вимоги, копію відповідей з Державної міграційної служби України, національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, державної інспекції сільського господарства України, копію відповіді на запити державного виконавця про надання інформації щодо наявності зареєстрованих земельних ділянок, копії вимог, викликів та попереджень.

При цьому, не було надано жодного доказу, який би свідчив про свідоме злісне ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду впродовж 2017-2018 років, будь-які докази отримання боржником копії викликів державного виконавця, в матеріалах справи відсутні.

Також, як зазначає головний державний виконавець боржник ухиляючись від виконання рішення суду може виїхати до деяких сусідніх країн по паспорту громадянина України чи паспорту громадянина України нового зразка, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду. Таке припущення державного виконавця не може бути взято судом до уваги, як підстава в обмеженні боржника виїзду за кордон, оскільки ніякими письмовими доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України не підтверджено.

Отже, враховуючи, що матеріали подання не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рушенням, суд приходить до висновку, що подання державного виконавця Білоцерківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа керівника СФГ Садівниче ОСОБА_1, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.441 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволені подання головного державного виконавця Білоцерківського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа керівника СФГ Садівниче ОСОБА_1, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 17.01.2019 року.

СуддяОСОБА_3