Рішення

від 18.01.2019 по справі 0940/2366/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2019 р. справа № 0940/2366/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) матеріали адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ-ОЙЛ" про стягнення заборгованості на суму 6273,85 грн., -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2018 Головне управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (надалі також, - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ - ОЙЛ" (надалі також, - відповідач ТзОВ "АМІ - ОЙЛ") про стягнення заборгованості в сумі 6273,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 30.10.2018 сума податкового боргу відповідача з земельного податку з юридичних осіб становить 6273,85 грн. Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем штрафних санкцій, нарахованих на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил (перерахування) податків №8421/09-19-12-05/33427414 від 15.09.2017. За результатами проведеної камеральної перевірки щодо дотримання правил перерахування податків встановлено, що платник порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю - земельного податку з юридичних осіб - протягом строків, зазначених у п. 57.1 ст. 57, п. 287 ст. 287 Податкового кодексу України. На підставі ст. 126 ПК України платника зобов`язано податковим повідомленням-рішенням №0033461205 від 20.09.2017 сплатити штраф на суму 1903,96 грн. та податковим повідомленням-рішенням №0033441205 від 20.09.2017 сплатити штраф на суму 5025,46 грн. Згідно з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2017 загальна сума нарахованих штрафних санкцій становить 6929,42 грн., однак, зважаючи на переплату в розмірі 655,57 грн. станом на 31.12.2016 сума податкових зобов`язань, яка підлягає стягненню складає 6273,85 грн. Внаслідок несплати відповідачем податкового боргу та відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України ТзОВ "АМІ - ОЙЛ" було сформовано та направлено податкову вимогу №26367-17 від 23.05.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі. Встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов (а.с. 1-2).

Вказана ухвала отримана представником відповідача 19.12.2018, що підтверджується підписом особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (а.с. 25).

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано у строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМІ - ОЙЛ" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с. 19-21).

Станом на 30.10.2018 сума податкового боргу відповідача з земельного податку з юридичних осіб становить 6273,85 грн. Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем штрафних санкцій, нарахованих на підставі акта камеральної перевірки про порушення правил (перерахування) податків №8421/09-19-12-05/33427414 від 15.09.2017 (а.с. 10).

За результатами проведеної камеральної перевірки щодо дотримання правил перерахування податків позивачем встановлено, що платник податків порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з плати за землю - земельного податку з юридичних осіб - протягом строків, зазначених у п. 57.1 ст. 57, п. 287 ст. 287 Податкового кодексу України. На підставі ст. 126 ПК України платнику податків винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0033461205 від 20.09.2017 про сплату штрафу на суму 1903,96 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0033441205 від 20.09.2017 про сплату штрафу на суму 5025,46 грн. (а.с. 13).

Згідно з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 20.09.2017 загальна сума нарахованих штрафних санкцій становить 6929,42 грн., однак, зважаючи на переплату в розмірі 655,57 грн. станом на 31.12.2016 сума податкових зобов`язань, яка підлягає стягненню складає 6273,85 грн. (а.с. 9-18).

Посилаючись на несплату відповідачем узгодженого податкового зобов'язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

У відповідності до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідач був зобов`язаний сплатити зазначені вище штрафні санкції протягом 10 (десяти) календарних днів, що настають за днем отримання податкових повідомлень-рішень (при проведенні адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження).

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

При цьому, підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області сформовано та 23.05.2018 року направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 23 травня 2018 року №26367-17 (а.с. 15).

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4. ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що узгоджена сума податкового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи складає в загальному розмірі 6273,85 грн., отже вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ - ОЙЛ", вул. Симоненка, 23, офіс 211, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, код ЄДРПОУ 33427414, в дохід бюджету податковий борг в сумі 6273 (шість тисяч двісті сімдесят три) гривні 85 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.