Рішення

від 15.01.2019 по справі 359/504/18

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/359/237/2019

Справа №359/504/18

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 24 листопада 2013 року помер ОСОБА_5 Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,4500 га з кадастровим номером 3220886200:06:001:0112 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовується на території Ревненської сільської ради Бориспільського району Київської області. Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги за законом є його сини: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Інших спадкоємців немає. За час свого життя, а саме: 14 грудня 2006 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №11339, яким заповів зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 Наприкінці 2017 року позивачу випадково стало відомо про смерть ОСОБА_5 Оскільки, позивач постійно проживає в м. Києві та в с. Ревне Бориспільського району не навідувався, так як має інвалідність ІІ групи довічно та хронічні захворювання, пов'язані з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС, що потребує лікування декілька разів на рік та реабілітації. 18 листопада 2017 року отримавши свідоцтво про смерть ОСОБА_5 позивач 14 грудня 2017 року звернувся до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Незважаючи на це, нотаріус відмовив йому у вчиненні цієї нотаріальної дії у зв'язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини. ОСОБА_1 стверджує, що він не знав про смерть ОСОБА_5, а тому не мав можливості своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. Саме тому ОСОБА_1 просить визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер 24 листопада 2013 року.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_7 підтримали пред'явлений позов та наполягали на його задоволенні.

Відповідача ОСОБА_3 надав до суду заяву, якою визнав пред'явлений позов та не заперечував проти його задоволення, а також просив розглянути цивільну справу за його відсутності (а.с.175).

Відповідач ОСОБА_2 також надав до суду заяву, якою визнав позов, вказав, що будь-яких претензій до ОСОБА_1 не має. Розгляд справи просив здійснити за його відсутності (а.с.184.).

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_4 направила до суду лист з проханням проводити розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідка та дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24 листопада 2013 помер ОСОБА_5 Це підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого повторно, серії 1-БК №425811 (а.с.12).

Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 2,4500 га з кадастровим номером 3220886200:06:001:0112 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовується в межах Ревненської сільської ради Бориспільського району (а.с.17).

За час свого життя, а саме: 14 грудня 2006 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за №11339. Згідно з яким земельну ділянку площею 2,4500 га з кадастровим номером 3220886200:06:001:0112 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовується в межах Ревненської сільської ради Бориспільського району, заповів ОСОБА_1 (а.с.14).

За змістом ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У відповідності до ч.1 ст.1268 та ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1270 цього Кодексу для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3, спадкоємці першої черги за законом, прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем до дня його смерті. Вказана обставина підтверджується довідкою Ревненської сільської ради Бориспільського району №02-32-16 від 19 січня 2015 року (а.с.66-а), яка міститься в матеріалах спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, щодо майна померлого ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті батька та отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме по ? частині земельної ділянки з кадастровим номером 3220886201:01:002:0056 площею 0,0812 га, розташованої в Київській області, Бориспільський район, с. Ревне, вул. Новонарізна (а.с.79,98).

В свою чергу, ОСОБА_1 лише 14 грудня 2017 року звернувся до приватного нотаріуса Бориспільського районного нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У зв'язку з цим, нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №755/02-31 від 14 грудня 2017 року, оскільки ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 (а.с.19).

Таким чином, ОСОБА_1 пропустив визначений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.

У відповідності до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів цивільної справи встановлено, що 17 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про отримання ОСОБА_6 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть ОСОБА_5 (а.с.13).

18 листопада 2017 року позивач отримав копію свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (а.с.12).

Як пояснив позивач про смерть заповідача йому стало випадково відомо лише в листопаді 2017 року у зв'язку з тим, що він зареєстрований та постійно проживає в м. Києві та за станом свого здоров'я не мав можливості навідуватись в с. Ревне Бориспільського району Київської області.

ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 та є інвалідом ІІ групи загального захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС довічно. Вказані обставини підтверджуються копією посвідчення серії А №143569 с, виданого 15 жовтня 2013 року, та вкладки до нього №662899с від 11 листопада 2016 року (а.с.9) та копією довідки до акта огляду МСЕК серії АВ №0638668 від 21 жовтня 2016 року (а.с.10).

З копій виписок з історії хвороби ОСОБА_1 встановлено, що в у 2012 році він перебував на стаціонарному лікуванні в період з 12 жовтня по 30 жовтня, у 2014 році - з 12 листопада по 21 листопада 2014 року, у 2015 році - з 17 серпня по 07 вересня 2015 року, у 2016 році - з 04 лютого по 15 лютого, з 12 червня по 04 липня, з 17 серпня по 01 вересня, у 2017 році - з 19 січня по 11 лютого, з 19 червня по 10 липня (а.с.20-28).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що був добре знайомий з ОСОБА_5 Починаючи з 2000 року ОСОБА_5 почав хворіти, тому ОСОБА_1 йому допомагав як морально, так і матеріально, приділяв йому увагу до самої смерті. В якості подяки ОСОБА_5 у 2006 році склав заповіт на користь позивача, зміст якого покійний приховав від синів. ОСОБА_1 часто приїздив і спілкувався з покійним.

У відповідності до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з положенням ст.63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Відповідно до п.2.2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, №296/5 від 22 лютого 2012 року, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

З копії спадкової справи №5/2015, заведеної щодо майна померлого 24 листопада 2013 року ОСОБА_5, вбачається, що нотаріусом було перевірено наявність заповіту, а також витребувано у приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6 копію заповіту (а.с.75-а,76,76-а).

Незважаючи на це, після встановлення наявності заповіту ОСОБА_5, складеного на користь позивача, нотаріусом не вчинялись будь-які дії щодо повідомлення ОСОБА_1 про відкриття спадщини, зокрема шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі, з метою сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця на випадок своєї смерті.

Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 у зв'язку з його необізнаністю про факт смерті ОСОБА_5 та про відкриття спадщини. Оскільки, враховуючи стан здоров'я ОСОБА_1, а саме інвалідність ІІ групи загального захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС довічно, останнім часом перед смертю спадкодавця він не міг часто навідуватись до місця проживання спадкодавця.

Дану обставину суд вважає поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Крім цього, судом враховується, що відповідачі у повному обсязі визнали пред'явлений позов. Тому вважає допустимим визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_5

На підставі викладеного та керуючись ст.63 Закону України Про нотаріат , ст.1233, ч.1 ст.1223, ч.1 ст.1268 та ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270, ч.3 ст.1272 ЦК України, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер 24 листопада 2013 року.

Початок строку відраховувати від дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 січня 2019 року.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський