Постанова

від 16.01.2019 по справі 826/16334/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16334/18 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Маркон" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державноїадміністрації), треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Макрон-Строй", Товариство з обмеженою відповідальністю "КАДОРР-УКРАЇНА" про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року позивач, Приватного підприємства "Маркон", звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

- визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з призначення та проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва" завершеної 29.05.2018;

- визнати протиправними дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо складання Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29.05.2018 стосовно Приватного підприємства "Маркон" щодо об'єкта "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва";

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.05.2018, що винесений Приватному підприємству "Маркон" щодо об'єкта "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва";

- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.05.2018, що винесений Приватному підприємству "Маркон" щодо об'єкта "Будівництво готельного комплекту із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва";

- визнати протиправним та скасувати наказ №152 від 12.06.2018 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт", яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту, за адресою:-Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м.Києва від 14.10.2010 №2230-Пд/К, замовник - Приватне підприємство "Маркон".

Одночасно позивачем до суду першої інстанції подано заяву у якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.05.2018, що винесений Приватному підприємству "Маркон" щодо об'єкта "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва";

- зупинення дії припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.05.2018, що винесений Приватному підприємству "Маркон" щодо об'єкта "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва";

- зупинення дії Наказу №152 від 12.06.2018 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт", яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м.Києва від 14.10.2010 №2230-Пд/К, замовник - Приватне підприємство "Маркон".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року заяву Приватного підприємства "Маркон" задоволено:

- зупинено дію припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.05.2018, що винесений Приватному підприємству "Маркон" щодо об'єкта "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва";

- зупинено дію припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.05.2018, що винесений Приватному підприємству "Маркон" щодо об'єкта "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва";

- зупинено дію наказу №152 від 12.06.2018 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт", яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м.Києва від 14.10.2010 №2230-Пд/К, замовник - Приватне підприємство "Маркон" до вирішення даного спору по суті заявлених позовних вимог та набранням рішенням по даній справі законної сили.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "Маркон" про забезпечення позову. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Зокрема, вказує на те, що судом першої інстанції не наведено жодних об'єктивних обставин, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справи.

Задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що нагальну необхідність термінового вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних приписів та наказу, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а у випадку невжиття цих заходів захист прав та інтересів позивача стане неможливим або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, невжиття таких заходів і фактичне зупинення будівельних робіт може призвести до негативних непередбачуваних наслідків, як для позивача так і невизначеного кола осіб.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, крім іншого, шляхом: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Однак, передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Предметом позову в даній справі є правомірність дії Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) з призначення та проведення перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва" завершеної 29.05.2018 та складених за її результатами приписів Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 29.05.2018 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт; наказу №152 від 12.06.2018 "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт", яким анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт .

Так, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) проведено позапланову перевірку об'єкту "Будівництво готельного комплексу із закладами громадською харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва", яку завершено 29.05.2018.

Відповідачем за результатами перевірки складено Протокол порушення у сфері містобудівної діяльності від 29.05.2018, де зазначено, що позивачем не виконано вимоги припису Департаменту про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 05.01.2018, підпункт "а" пункту 3 частини 3 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також, за результатами перевірки відповідачем складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29.05.2018, яким вимагалось у термін до 29.06.2018 усунути виявлені порушення у відповідності до законодавства.

Крім того, за результатами перевірки відповідачем складено Припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29.05.2018, яким вимагалось з 29.05.2018 зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Наказом №152 від 12.06.2018 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) "Про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт з посиланням на ч.6 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", на підставі актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за №б/н. складених 05.01.2018, 29.05.2018 вирішено анулювати дозвіл на виконання будівельних робіт Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту за адресою: Андріївський узвіз, 14-16 у Подільському районі м.Києва від 14.10.2010 №2230-1 Ід/К. Замовник - Приватне підприємство "Маркон".

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Приватне підприємство "Маркон" вказує, що зупинення виконання робіт на об'єкті будівництва призведе до значних витрат та негативних наслідків щодо робіт, які вже виконані. В тому числі через вплив погодних умов, зупинення будівельних робіт призведе до руйнування недобудованих елементів об'єкту і як наслідок неможливості реалізації наступних етапів будівництва. Наведене підтверджується листом ТОВ "Кадорр-Україна" від 18.01.2018 № 21, що виконує комплекс підрядних робіт на зазначеному будівництві.

Крім того, позивач посилається на лист Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт" (КП "СУППР") від 01.02.2018 № 324-08/78 визначено, що роботи з влаштування підпірної стіни, передбаченої в проекті готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 у Подільському районі м. Києва з боку садиби на Андріївському узвозі, 16 повинні бути закінченими, як першочергові до основного будівництва.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи третіх осіб.

Так, зі змісту акту перевірки вбачається, що позивач виступає замовником будівництва об'єкта "Будівництво готельного комплексу із закладами громадського харчування та паркінгом для легкового автотранспорту на Андріївському узвозі, 14-16 Подільського району міста Києва", а будівництво об'єкта здійснює ТОВ КАДОРР-УКРАЇНА .

Разом з тим, позивачем не доведено яка саме господарська діяльність позивача, як замовника виконання будівельних робіт, є зупиненою внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваних у справі рішень.

Крім того, застосування таких заходів забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваних наказів про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт до вирішення спору по суті, в сукупності із зупиненням дії оскаржуваних приписів про усунення порушень, фактично надає можливість безперешкодно продовжувати будівництво об'єкта, не зважаючи на встановлені відповідачем під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, викладені у Акті перевірки.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції фактично погодився із збереженням стану триваючого порушення містобудівних вимог та заходів безпеки, які виявлені відповідачем.

Також, колегія суддів звертає увагу, що вжиті судами заходи забезпечення не відповідають меті застосування правового інституту забезпечення позову, оскільки фактично свідчать про задоволення адміністративного позову без розгляду справи по суті.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України , колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "Маркон" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення учасників процесу, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 жовтня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні заяви Приватного підприємства "Маркон" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 18.01.2019.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Н.В.Безименна,

А.Ю.Кучма