Постанова

від 17.01.2019 по справі 0940/1341/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/2969/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Курильця А. Р., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивача Бар В. М.,

представника відповідача Яремака Т. І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року (рішення ухвалено у м. Івано-Франківську судом у складі головуючого судді Главач І. А., повний текст рішення виготовлений 26 вересня 2018 року) у справі № 0940/1341/18 за адміністративним позовом приватного підприємства Зв'язковий до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ПП Зв'язковий звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача форми Д від 26.06.2017 № 0011821307 про визначення суми грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 95459,58 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області від 26.06.2017 № 0011821307.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь приватного підприємства Зв'язковий сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн.

Рішення суду першої інстанції оскаржило Головне управління ДФС в Івано-Франківській області, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідач правильно нарахував позивачу фінансові зобов`язання в податковому повідомленні-рішенні № 0011821307 від 26.06.2017, оскільки ПП Зв'язковий допустило порушення, які були виявлені контролюючим органом під час документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

Таким чином, на думку апелянта, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області діяло в межах повноважень та у спосіб передбачений нормами чинного законодавства.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 21 вересня 2018 року та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Приватне підприємство Зв'язковий до апеляційного суду надіслало відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у ПП Зв'язковий наявна переплата військового збору в розмірі 57609,66 грн та несплата податку на доходи фізичних осіб, яка виникла внаслідок того, що були змінені реквізити для сплати податку на доходи фізичних осіб і позивач перерахував кошти не на неналежний рахунок. Помилкове зарахування коштів на інший рахунок не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений строк, а відтак і для застосування на підставі пункту126.1 статті126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

У справі встановлено, що в період з 22.05.2017 по 02.06.2017 ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ПП Зв'язковий з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 12.06.2017 за № 503/09-19-13-03/19390713.

В акті перевірки зафіксовано порушення допущені позивачем: 1) пункту 57.1 статті 57, пункту 168.1 статті 168, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого сума податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб складає 56117,31 грн; 2) пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, а саме: подання з недостовірними відомостями податкових розрахунків форми № 1ДФ за період з І кварталу 2015 по IV квартал 2016 року.

На підставі акту перевірки від 12.06.2017 № 503/09-19-13-03/19390713 ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0011821307 від 26.06.2017, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, пені в загальному розмірі 95459,58 грн, з яких 56117,31 грн податкове зобов`язання, 39342,27 грн штрафні санкції.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилом пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною 1 статті 43 та частиною 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча і помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафних (фінансових) санкцій.

Дана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 20.02.2015 у справі 816/591/16, від 22.05.2018 у справі №815/2405/16, від 21.05.2018 у справі №813/1008/16.

В підпункті 3.2.2 підрозділу 3.2. Розділу 3 Акту документальної перевірки від 12.06.2017 за № 503/09-19-13-03/19390713 зазначено, що дебетовий залишок з податку на доходи фізичних осіб за даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.2014 складав 5437,24 грн.

В період з січня 2014 року по грудень 2016 нараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 81240,46 грн, перераховано до бюджету 18047,91 грн.

Залишок несплаченого податку на доходи фізичних осіб (кредитове сальдо) за даними перевірки станом на 31.12.2016 складає 57755,31 грн, в тому числі податкового боргу 56117,31 грн.

При цьому, в пункті 3.2 акту від 12.06.2017 за № 503/09-19-13-03/19390713 зазначено, що в період з серпня 2014 року по грудень 2016 нараховано військового збору в сумі 6638,17 грн, перераховано до бюджету в сумі 64247,83 грн.

Перевіркою встановлено, що дебетове сальдо по військовому збору станом на 31.12.2016 становить 57609,66 грн.

Таким чином у приватного підприємства Зв'язковий наявна переплата військового збору в розмірі 57609,66 грн та несплата податку на доходи фізичних осіб, яка виникла внаслідок того, що були змінені реквізити для сплати податку на доходи фізичних осіб і позивач перерахував кошти не на той рахунок.

23.02.2017 ПП Зв'язковий звернулося до Державної податкової інспекції м. Івано-Франківська з листом № 273, в якому повідомляло про помилкове перерахування коштів по сплаті податку на доходи фізичних осіб на інший рахунок та просило перенести суми сплаченого податку на потрібний рахунок.

Таким чином, за встановлених обставин справи щодо сплати платником податку узгодженого податкового зобов'язання у встановлений законодавством строк, проте з помилковим зазначенням рахунку у платіжному дорученні, такий платник податку не вважається таким, що пропустив строк сплати податку, у зв'язку з чим нарахування грошового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення є протиправним.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді А. Р. Курилець Д. М. Старунський Повний текст постанови виготовлений 18.01.2019.