Постанова

від 25.06.2007 по справі 18/219пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/219пн-ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

25.06.07                                                                                 Справа № 18/219пн-ад.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, м. Луганськ

до приватного підприємства «Ямекспромторг», м. Луганськ

про    визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи та про припинення юридичної особи

при секретарі Герасименко Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача:                        Паталаха Є.В. за дов. від 20.03.2007;

від відповідача:                 не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про визнання недійсним запису державного реєстратора від 16.01.2006 про державну реєстрацію відповідача;

-          про припинення юридичної особи –відповідача.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

          16.01.2006 державним реєстратором у виконавчому комітеті Луганської міської ради, в зв'язку із зміною власника приватного підприємства «Ямекспромторг» (відповідача по справі) (власником був гр. Шапарєв А.В., а потім власником стала гр-ка Костюкова Н.М.), була проведена державна реєстрація змін до статуту відповідача (зареєстровано статут у новій редакції), що підтверджується самим статутом в новій редакції з відповідною відміткою державного реєстратора та Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.05.2007 № 794160.

          Позивач посилаючись на те, що новий власник підприємства –Костюкова Н.М. не мала наміру займатися підприємницькою діяльністю, а також, що метою створення відповідача є проведення господарських операцій з ухиленням від оподаткування, заявив до приватного підприємства «Ямекспромторг»вимоги:

-          про визнання недійсним запису державного реєстратора від 16.01.2006 про державну реєстрацію відповідача;

-          про припинення юридичної особи.

При цьому, підставою другої вимоги є задоволення судом першої вимоги, тобто лише у разі задоволення судом першої вимоги може бути задоволена друга вимога.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

          По першій позовній вимозі –про визнання недійсним запису державного реєстратора повинен відповідати за позовом (тобто бути відповідачем) сам державний реєстратор, так як оспорюються його запис.

          Разом з цим, відповідачем за позовом позивач вказав приватне підприємство «Ямекспромторг», яке не повинно і не може відповідати за позовом про визнання недійсним запису державного реєстратора.

          Враховуючи, що відповідач не повинен і не може відповідати за позовом про визнання недійсним запису державного реєстратора, в задоволенні вимоги про визнання недійсним запису державного реєстратора від 16.01.2006 про державну реєстрацію відповідача, слід відмовити.

          Клопотання позивача про залучення до участі у справі –державного реєстратора, у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, не підлягає задоволенню в зв'язку з тим, що державний реєстратор за даним позовом може мати виключно статус відповідача.

Заміна ж неналежного відповідача належним –державним реєстратором є процесуально неможливою за таких підстав:

Згідно ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася особа не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Однак, посадова особа, в т. ч. державний реєстратор не може бути стороною у справі у господарському суді, так як в силу вимог п. 6 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, справи, в яких стороною є посадові (фізичні) особи непідвідомчі господарським судам (такі справи, до створення адміністративних судів, підвідомчі судам загальної юрисдикції).

          Таким чином, заміна неналежного відповідача є процесуально неможливою, так як це потягне за собою зміну підсудності адміністративної справи.

          Крім того, згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону,  допущені при створенні  юридичної  особи, які не можна усунути.

          Позивач в позовній заяві вказує на те, що метою створення відповідача є проведення господарських операцій з ухиленням від оподаткування, тобто для прикриття незаконної діяльності.

          Статтею 205 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто за створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

          Таким чином, позивач по суті зазначив, що порушенням закону, допущеним при створенні  юридичної  особи, які не можна усунути, є вчинення злочину, відповідальність за який передбачена ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво –створення відповідача з метою прикриття незаконної діяльності).

          Тобто підставою позову в цій частині є вчинення злочину.

          Однак, єдиним доказом вказаного порушення закону –вчинення злочину, є вирок суду, який набрав законної сили (ст. 62 Конституції України).

          Господарські та адміністративні суди не наділені повноваженнями щодо встановлення наявності або відсутності події злочину.

          Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

          Вказані позивачем обставини, на підставі яких заявлено вимогу про визнання недійсним запису державного реєстратора (про те, що відповідача створено з метою прикриття незаконної діяльності), на думку господарського суду можуть доказуватися лише вироком суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, так як мова йде про вчинення злочину.

          Позивач не подав господарському суду вироку суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, в якому було б вирішено питання, чи мало місце створення відповідача (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

          Враховуючи, що відповідач не повинен відповідати за позовом про визнання недійсним запису державного реєстратора, а також те, що законні підстави визнавати цей запис недійсним відсутні, в позові за цими вимогами слід відмовити.

          Згідно ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні  юридичної  особи, які не можна усунути.

          Враховуючи, що в позові про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації відмовлено, вимоги про припинення юридичної особи –відповідача не підлягають задоволенню в зв'язку з їх безпідставністю, так як підставою припинення юридичної особи –відповідача є визнання недійсним запису про його державну реєстрацію, а цей запис судом недійсним не визнано.

          В зв'язку з тим, що позивач не сплачував державне мито, так як він звільнений від його сплати, а також в зв'язку з ненаданням сторонами суду свідчень та доказів наявності у них витрат, пов'язаних з розглядом справи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          В позові відмовити.

25 червня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ підписана 02 липня 2007 р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подана сторонами протягом 10 днів з 02.07.2007 до Донецького апеляційного адміністративного суду через господарський суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                                       В.В. Корнієнко