ПОСТАНОВА
Іменем України
15 січня 2019 року
Київ
справа №810/3638/16
адміністративне провадження №К/9901/60298/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 (головуючий суддя - Чаку Є.В., судді: Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі №810/3638/16 за адміністративним позовом Приватного підприємства Контраст до Бориспільського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство Контраст звернулось до адміністративного суду з позовом до Бориспільського відділення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 позовні вимоги задоволено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі №810/3638/16.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №810/3638/16 та прийняти нове рішення, яким направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 7, 8, 9, частини першої статті 13, статей 72, 242, частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, податковий орган вказує на незаконність рішення суду апеляційної інстанції, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. Водночас відповідач зазначає, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 була прийнята у порядку письмового провадження за відсутності представників строків; згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень повний текст постанови Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 надіслано судом у вказаний Реєстр 02.05.2018 та оприлюднено 04.05.2018. При цьому, повний текст вказаного рішення суду першої інстанції було отримано представником відповідача лише 14.05.2018, тобто після спливу одинадцяти місяців від дати ухвалення Київським окружним адміністративним судом постанови від 13.06.2017. З урахуванням того, що можливість оскарження постанови Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 у податкового органу виникла лише з моменту отримання копії повного тексту вказаного судового рішення, а реалізація права на апеляційне оскарження вперше відбулася своєчасно, підстави для відмови Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, на думку податкового органу, відсутні.
Крім того, відповідач також стверджує, що блокування рахунків Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, у зв'язку з блокуванням рахунків, є поважною причиною несвоєчасного виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та продовження заявнику строку для усунення недоліків встановлених судом. На думку відповідача, приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (надання документа про сплату судового збору у розмір визначеному законом) та своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження незалежно від причин пропуску такого строку.
Приватне підприємство Контраст не скористалося своїм правом та не надало відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №810/3638/16.
Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2019 визнано за можливе проведення касаційного розгляду справи №810/3638/16 у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 15.01.2019.
Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 13.06.2017 (у порядку письмового провадження ) адміністративний позов задовольнив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач вперше 23.05.2018, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018 апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів недотримання останнім вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов'язано заявника протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному Законом України Про судовий збір .
Копію вказаної ухвали було отримано уповноваженим представником відповідача 07.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102923662054.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем, в межах відведеного судом строку, на адресу суду направлено клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги по справі №810/3638/16, яке мотивоване тимчасовою неможливістю сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 у задоволенні клопотання Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, а апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області вдруге 06.07.2018, тобто з пропуском встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження, подала до Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу у справі №810/3638/16.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 24.07.2018 на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України відмовив відповідачу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області справі №810/3638/16.
Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом викладення його в іншій редакції.
Відповідно до підпункту 13 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Враховуючи викладене, Кодекс адміністративного судочинства України зобов'язує суд обчислювати перебіг строку апеляційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент ухвалення постанови Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Судом з'ясовано, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017, у зв'язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомлених сторін про дату, час та місце розгляду справи, була прийнята у порядку письмового провадження. Копію вказаного судового рішення складеного в повному обсязі було отримано представником відповідача 14.05.2018.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
В той же час, з огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Відтак, податковий орган, який в силу наданих йому повноважень, має можливість безпосереднього впливу на процес організації його діяльності, повинен забезпечити належний рівень здійснення претензійно-позовної роботи. Реалізація права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений після спливу встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку час не допускається.
Відповідно до частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вчинення судом процесуальної дії), незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення , крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Як зазначено вище, вперше Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулася до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі №810/3638/16 своєчасно.
Однак, у зв'язку з недотриманням податковим органом вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не усуненням недоліків апеляційної скарги у відведений судом строк, апеляційну скаргу Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.06.2018 повернув заявнику.
Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Таким чином та враховуючи те, що з апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 відповідач (суб'єкт владних повноважень) повторно звернувся 06.07.2018, тобто після спливу річного строку з моменту постановлення оскаржуваного рішення, та враховуючи, що представник податкового органу був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом першої інстанції, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у даній справі.
До того ж, суд касаційної інстанції зазначає, що докази на підтвердження звернення відповідача до суду першої інстанції з метою отримання копії постанови Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2017 у справі №810/3638/16, яке Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області мала намір оскаржити в апеляційному порядку, в матеріалах адміністративної справи відсутні.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області без задоволення, а оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі №810/3638/16 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
-------------------
-------------------
-------------------
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2019 |
Оприлюднено | 20.01.2019 |
Номер документу | 79266363 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Хохуляк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні