Рішення

від 18.01.2019 по справі 510/2066/18

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2066/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.19 року Ренійський районний суд Одеської області У кладі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Іванової Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно , -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,16 га (кадастрові номера 5124183600:01:001:0318, 5124183600:01:005:0809), після смерті батька ОСОБА_2 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законодавством строк не звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак прийняв її в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України. Пізніше, 07.11.2018 р., позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_2, помер - 24.08.2014 р.; свідоцтво про народження ОСОБА_1, мати - ОСОБА_3, батько - ОСОБА_1; копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,16 га (кадастрові номера 5124183600:01:001:0318, 5124183600:01:005:0809), власник - ОСОБА_2, серія ЯЕ № 669577; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 2,16 га (кадастрові номера 5124183600:01:001:0318, 5124183600:01:005:0809); заява ОСОБА_3 від 05.06.2015 р. про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь сина ОСОБА_1; заява ОСОБА_4 від 05.06.2015 р. про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 на користь брата ОСОБА_1; довідка Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської від 05.06.2015 р. № 171/02-15, згідно якої на момент смерті ОСОБА_2 разом з ним мешкали ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1; син ОСОБА_5; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 24.08.2014 року помер ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,16 га (кадастрові номера 5124183600:01:001:0318, 5124183600:01:005:0809), яка належала йому на підставі державного акту серії ЯЕ № 669577.

Під час життя ОСОБА_2 заповідального розпорядження не залишив, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги є син - ОСОБА_1, який є позивачем по справі, син ОСОБА_4 та дружина ОСОБА_3.

У встановлений законодавством строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, постійно проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області № 171/02-15 від 05.06.2015 р.

07.11.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючих документу на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Це пояснюється тим, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку спадкодавцем було втрачено за життя. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті батька, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці першої черги відмовляються від прийняття спадщини на користь позивача, то що свідчать заяви, які знаходяться в матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Згідно до п. 20 ППВСУ від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування , в разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину, особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Інші спадкоємці першої черги відмовились від спадщини на користь позивача, що підтверджується заявами, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляв про відмову від неї, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від нього.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельну частку (пай) з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, цільове призначення яких ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Орлівської сільської ради, Ренійського району Одеської області, державний акт на земельні ділянки серії ЯЕ № 669577, виданий Ренійською райдержадміністрацією Одеської області 12.02.2008 р. (площею 1,6416 га - кадастровий номер 5124183600:01:001:0318, площею 0,5189 га - кадастровий номер 5124183600:01:005:0809)

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін