Постанова

від 03.07.2007 по справі а-17/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-17/132

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2007 р.   Справа № А-17/132   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нестеренко А.В., розглянувши у відкритому судовому  засіданні матеріали адміністративної справи.

за позовом:Івано-Франківського обласного  відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Івано-Франківськ, вул.Гуцульська, 9

до відповідача:                                                                                                                                                                          Товариства з обмеженою відповідальністю "Райсількомунгосп", м.Калуш, Івано-Франківської області,  вул. Литвина, 12

про стягнення  4773 грн. 33 коп.

 За участю представників:                                        

Від позивача:Юхменко Д.М. - представник (довіреність №04-237/514  від 17.05.07 року).

Від відповідача :                             Корнійчук В.Д. - юрисконсульт (довіреність №59  від 23.05.07 року);  Магас А.В. -  представник (довіреність №04-245/534 від 29.05.2007 року).

Встановив: заявлено позов про  стягнення  4773 грн.33 коп.

          В судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

          Позивач позов підтримав.  Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.                               Відповідно до поданого звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік відповідач, виходячи з середньооблікової чисельності працівників 15 чоловік повинен був створити 1 робоче місце для працевлаштування інваліда. Фактично, виходячи із даних звіту у відповідача не працювали інваліди, а отже він зобов"язаний сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі середньорічної заробітної плати на підприємстві.

          Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що ним допущено помилку при обрахуванні середньооблікової чисельності працюючих, фактично середньооблікова чисельність штатних працівників за 2006 рік становила 8 осіб, а середньооблікова чисельність інвалідів повинна  становити 1 особу, отже розмір адміністративно-господарських санкцій визначений позивачем неправильно. На підприємстві  був працевлаштований 1 інвалід, однак після звільнення з роботи інваліда Купеєвої З.,  відповідач неодноразово звертався в Калуський центр зайнятості про працевлаштування інваліда на спеціально створене місце,  проте  органами  працевлаштування  не  було  направлено  жодного  інваліда  для  працевлаштування  на  підприємство  відповідача.            1                    Розглянувши  матеріали  справи,   вислухавши  представників  сторін,  суд  встановив  наступне.          

           Відповідно до статті  19 Закону України "Про основи соціальної  захищеності інвалідів  в Україні" для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

          Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої  Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 N 42  та зареєстрованої в Міністерстві  юстиції України 13 лютого 2007 р. за N 117/13384, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу визначається відповідно до  пункту  3.2  Інструкції  зі  статистики  кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 30.11.2005 за N 1442/11722 (із змінами).  Відповідно до п.п.3.2.5. п.3.2 середньооблікова   кількість  штатних  працівників  за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

          Судом встановлено, що відповідачем допущено помилку при обрахуванні середньооблікової чисельності працюючих, фактично середньооблікова чисельність становила 8 осіб. Даний факт підтверджується поданими штатними розкладами, табелями обліку робочого часу, договорами на виконання робіт, з працівниками не включеними до штатного розкладу. Відповідно норматив, в силу приписів ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 30.01.2006 року, для працевлаштування інвалідів в 2006 році для Товариства з обмеженою відповідальністю "Райсількомунгосп",  становив 1 особу (4%), в  2006 року відповідачем самостійно був працевлаштований 1 інвалід, яка працювала у відповідача 2 місяці.

          Відповідно до статті  20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві,  в установі, організації.

           Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

          Нормами статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що фактично середньооблікова чисельність становила 8 осіб відповідача у 2006 році становила 8 осіб, а отже розмір дміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, у такому випадку визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві,  в установі, організації.

          Враховуючи ту обставину, що у 2-х місяцях (січень, лютий),  відповідач здійснював необхідні заходи, спрямовані на виконання покладеного на нього обов'язку щодо створення необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів - працевлаштував інваліда, штрафні санкції у цих періодах Фондом соціального захисту інвалідів до відповідача були застосовані неправомірно та необґрунтовано,  а за решта періоди 2006 року відповідач повинен сплатити штрафні санкції, сума яких становить 1591 грн. 11 коп., оскільки не довів суду відсутність своєї вини у незайнятті створеного ним робочого місця інвалідом.  

          За наведених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову  в сумі 1591 грн. 11 коп.,  в   решті  позову    слід відмовити.

          Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст.158-167, ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

п о с т а н о в и в :

          позов задоволити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райсількомунгосп", м.Калуш, Івано-Франківської області,  вул. Литвина, 12 (ідентифікаційний код 31967412) на користь Івано-Франківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Івано-Франківськ, вул.Гуцульська, 9 (ідентифікаційний код 13662300) 1591 грн. 11 коп. адміністративно-господарських санкцій,  про що видати в порядку ст. 258 КАС України виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

          В решті позову відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                  Неверовська Л.М.       

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана  10.07.2007 р.

Документ виготовлено в АС "Діловодство"