Рішення

від 18.01.2019 по справі 720/2025/18

НОВОСЕЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.01.2019

Справа № 720/2025/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Павлінчука С.С.

з участю секретаря Бурлаки В.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Костичанівської сільської ради Новоселицького району про поновлення на роботі, скасування рішення сільської ради, cкасування розпорядження сільського голови, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до відповідача про скасування п.5 рішення сесії Костичанівської сільської ради Новоселицького району №01-27/18 від 25.10.2018 року, розпорядження Костичанівського сільського голови від 30.10.2018 року №59-к про звільнення з посади завідуючої ДНЗ №2 Гіочел за угодою сторін. Крім того, позивач просила поновити її на роботі та стягнути з відповідача середню заробітну плату в сумі 5603,95 гривень за весь час вимушеного прогулу та 10000 гривень моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справи що виникають з трудових відносин розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

З метою всебічного, повного, об'єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з'ясування всіх обставин справи суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.

Відповідно до ухвали Новоселицького районного суду від 27.11.2018 року по вищевказаній справі було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

18.12.2018 року відповідач подав відзив, відповідно до якого позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

28.12.2018 року позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просила стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 10476,95 гривень.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити. Вона пояснила, що працювала на посаді завідуючої ДНЗ №2 Гіочел Костичанівської сільської ради Новоселицького району. Заяву про звільнення вона написала під тиском секретаря сільської ради 01.11.2018 року, оскільки остання сказала їй, що якщо вона не напише заяву про звільнення за власним бажанням, то її звільнять за статтею КЗпП України. Коли вона зайшла до кабінету секретаря то свідки вже були там.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він працює на посаді сільського голови Костичанівської сільської ради. 19.09.2018 року він зібрав колектив двох дитячих садків та повідомив їм про реорганізацію садочків, оскільки не вистачає коштів на їх утримання. 31.10.2018 року позивач написала заяву про звільнення із посади завідуючої ДНЗ №2 Гіочел Костичанівської сільської ради Новоселицького району за згодою сторін. Він усно пропонував ОСОБА_1 посаду виховательки, але вона не погодилась.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона працює землевпорядником Костичанівської сільської ради Новоселицького району. Секретар сільської ради покликала її та ОСОБА_5 бути присутньою під час того як ОСОБА_1 буде писати заяву на звільнення. Після того, як прийшла позивач, вона почала плакати та вийшла із кабінету. Остання дзвонила до свого чоловіка, оскільки не знала що їй робити та як далі працевлаштуватись. Секретар ознайомила ОСОБА_1 із рішенням та розпорядженням сільської ради. Після цього, позивач написала заяву. Ніхто їй не погрожував, а навпаки пропонувалася посада вихователя, однак остання відмовилась.

Суд, вислухавши пояснення позивача, її представника, представника відповідача, показання свідка, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 розпорядженням сільського голови Костичанівської сільської ради №15-к від 21.02.2018 року була прийнята на посаду завідуючої ДНЗ №2 Гіочел з 01.03.2018 року.

Відповідно до п.5 рішення XXVII сесії VII скликання Костичанівської сільської ради Новоселицького район №01-27/18 від 25.10.2018 року ОСОБА_1 згідно п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України звільнено з посади завідуючої ДНЗ №2 за згодою сторін з 31.10.2018 року.

На підставі розпорядження сільського голови Костичанівської сільської ради Новоселицького району №59-к від 30.10.2018 року було вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади завідуючої ДНЗ №2 за згодою сторін та у зв`язку з тимчасовим призупиненням навчально-виховного процесу в ДНЗ №2 Гіочел та оптимізацією мереж даних закладів освіти з 31.10.2018 року.

Угода сторін (тобто домовленість між роботодавцем та працівником), у відповідності до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України , є однією із підстав припинення трудового договору.

Суд приходить до висновку, що необхідною умовою звільнення особи із займаної посади із зазначеної підстави є заява співробітника із проханням звільнити його за угодою сторін із зазначенням конкретної дати звільнення, та згоди власника на таке звільнення. При цьому немає жодного правового значення, хто перший проявив ініціативу для припинення договору.

Суд вважає, що позовні вимоги про скасування п.5 рішення від 25.10.2018 року та розпорядження №59-к від 30.10.2018 року підлягають задоволенню, оскільки згідно дослідженої судом письмової заяви ОСОБА_1 встановлено, що остання написала заяву на звільнення за згодою сторін 31.10.2018 року, а рішення сесії було прийняте 25.10.2018 року, розпорядження голови сільської ради було видане 30.10.2018 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що звільнення позивача було проведено з порушенням порядку, встановленого чинним трудовим законодавством України, оскільки станом на дні прийняття рішення сесією та розпорядження головою заява позивачем написана не була. Крім того, в розпорядженні сільського голови від 30.10.2018 року ще як одну підставу звільнення зазначено тимчасове призупинення навчально-виховного процесу в ДНЗ №2 Гіочел та оптимізацією мереж даних закладів освіти, що чинним трудовим законодавством не передбачено як підстава звільнення.

Зважаючи на те, що позивач була звільнена із займаної посади без законних підстав, то суд приходить до висновку про необхідність поновлення її на роботі з наступного дня після дня звільнення, тобто з 01.11.2018 року.

Згідно ч.1 ст.235 КзПП України , при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає частковому задоволенню.

Обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу провадиться відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 8 лютого 1995 року . Відповідно до п.2 вищевказаного Порядку, у разі обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до довідки про доходи виданої виконавчим комітетом Костичанівської сільської ради Новоселицького району №1221 від 14.11.2018 року заробітна плата за останні два календарних місяці роботи становить 5116,80 гривень (22 робочих дні у вересні 2018 року) та 5116,80 гривень (20 робочих днів у жовтні 2018 року). Таким чином, фактична заробітна плата за останні два місяці роботи становить 10233,60 гривень, кількість фактично відпрацьованих днів - 42 дні, тобто середньоденний заробіток становить 10233,60:42=243,65 гривень.

За період з 01.11.2018 року по 28.12.2018 року позивач повинна була відпрацювати 41 робочий день. Таким чином, середній заробіток за час її вимушеного прогулу з 01.11.2018 року по 28.12.2018 року становить 9989,65 гривень (243,65 гривень х 41 день) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В задоволенні іншої частини цієї вимоги слід відмовити, оскільки вона не відповідає розрахунку, зокрема помилково пораховано станом на 28.12.2018 року - 43 робочих дні.

Щодо позовної вимоги про стягнення 10000 гривень моральної шкоди, то вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, відповідно до ст.237-1 КЗпП України , суд приходить до висновку, що порушення законних прав позивача з вини відповідача, внаслідок незаконного звільнення з роботи, призвели до моральних страждань, погіршення її матеріального стану, нервових переживань. З урахуванням характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань, тривалості негативних наслідків морального характеру, ступені вини відповідача та обставин справи, а також виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що розмір морального відшкодування позивачу складає 1500 гривень.

Щодо судових витрат, то відповідно до ст.141 ч.2 п.3 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру кожна по 704,80 гривень, в загальному - 2819,20 гривень, та одна вимога про відшкодування моральної шкоди на суму 1762 гривні. Позовні вимоги неманового характеру задоволено судом повністю, а позовна вимога про стягнення моральної шкоди задоволена частково. Враховуючи те, що позивач просила стягнути з відповідача 10000 гривень моральної шкоди, судом задоволено позовні вимоги на суму 1500 гривень, відсоток задоволеної позовної вимоги становить 15 відсотків, а тому з відповідача слід стягнути 3083,50 гривень судового збору.

На підставі ст.ст. 36 , 235 , 237-1 Кодексу Законів про працю України , керуючись ст.ст.258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати п.5 рішення сесії Костичанівської сільської ради Новоселицького району №01-27/18 від 25.10.2018 року, розпорядження Костичанівського сільського голови від 30.10.2018 року №59-к про звільнення ОСОБА_1 з посади завідуючої ДНЗ №2 Гіочел за угодою сторін 30.10.2018 року.

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідуючої ДНЗ №2 Гіочел з 01.11.2018 року.

Стягнути з Костичанівської сільської ради Новоселицького району, код ЄДРПОУ 04417330, вул.Центральна,69 с.Костичани Новоселицького району Чернівецької області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 9989,65 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу впродовж періоду з 01.11.2018 року по 28.12.2018 року з відрахуванням передбачених чинних законодавством податків та зборів та 1500 гривень моральної шкоди.

Стягнути з Костичанівської сільської ради Новоселицького району, код ЄДРПОУ 04417330, вул.Центральна,69 с.Костичани Новоселицького району Чернівецької області на користь держави судовий збір в сумі 3083,50 гривень.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячного заробітку підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Новоселицький районний суд шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: