Ухвала

від 17.01.2019 по справі 755/19012/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/19012/18

Провадження №: 1-кс/755/113/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2019 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнання потерпілим від 06 грудня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040010134 від 02 листопада 2018 року

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнання потерпілим від 06 грудня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040010134 від 02 листопада 2018 року.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що в провадженні слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження внесене доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12018100040010134від 02листопада 2018рокущодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

03грудня 2018року ОСОБА_3 подав до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві заяву про залучення його до провадження як потерпілого.

06 грудня 2018 року постановою слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві відмовлено ОСОБА_3 у визнанні потерпілими, оскільки не отримано очевидних та достатніх підстав вважати, що вчиненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 завдано шкоду.

Зазначену постанову особа, яка подала скаргу, вважає необґрунтованою, оскільки він відстоює свої права у судових органах, що позбавляє його можливості працевлаштуватись та отримати заробітну плату, крім того, зазначеними діями йому завдано моральної шкоди.

Також особа, яка подала скаргу просить поновити йому строк для оскарження постанови слідчого від 06 грудня 2018 року.

Особа, яка подала скаргу ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в повному обсязі просив їх задовольнити.

Представник Дніпровського УП ГУПН у м. Києві в судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду клопотання повідомлена належним чином, причини неявки не повідомив.

Вивчивши доводи скарги, заслухавши особу, яка подала скаргу, дослідивши надані до скарги докази, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Як вбачається із скарги та доданих до неї матеріалів копію постанови про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 отримав 30 грудня 2018 року. Із скаргою до Дніпровського районного суду м. Києва він звернувся 06 січня 2019 року, що свідчить про відсутність пропущення строків ОСОБА_3 при поданні скарги до слідчого судді.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим, може бути оскаржено особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Згідно із ч. 2 ст. 55 КПК України права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Як зазначено у ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.

Також, таке процесуальне рішення слідчий, прокурор приймає з урахуванням норм ст. 94 КПК України, у якій зазначається, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 358 КК України передбачена відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

В постанові від 06 грудня 2018 року зазначається про те, що досудовим розслідуванням не отримано очевидних та достатніх підстав вважати, що вчиненим кримінальним правопорушенням ОСОБА_3 завдано шкоду.

З постанови вбачається, що слідчим формально зазначено про відсутність підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілим у кримінальному провадженні, проте не обґрунтовано, що саме слідчим враховано та досліджено при винесені зазначеної постанови, крім норм Кримінального процесуального кодексу України.

Із зазначених підстав слідчий суддя вважає за необхідне скасувати постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнання потерпілим від 06 грудня 2018 року.

Щодо вимог ОСОБА_3 про зобов`язання слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, то слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

Згідно із ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Зважаючи на те, що повноваження слідчого суді охоплюють лише контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, а тому вище зазначені вимоги особи, яка подала скаргу щодо зобов`язання слідчого залучити його до провадження як потерпілого суперечать вимогам самостійності слідчого у своїй процесуальній діяльності та порушує дискреційні повноваженняслідчого, у зв`язку із чим дані вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 9, 40, 55, 94, 110, 303-305, 309 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнання потерпілим від 06 грудня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040010134 від 02 листопада 2018 року задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 про відмову у визнання потерпілим від 06 листопада 2018 року та зобов`язати слідчого, який здійснює дане досудове розслідування вчинити одну з дій передбачених ст. 220 КПК України (клопотання задовольнити чи відмовити у його задоволенні шляхом постановлення умотивованої постанови) за клопотанням заявника від 03 грудня 2018 року № 6239 в строки визначені ст. 220 КПК України та з урахуванням положень ст. 28 КПК України.

В задоволені скарги в іншій частині відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 16 год 15 хв 18 січня 2019 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1