Ухвала

від 10.10.2018 по справі 757/48355/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48355/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду у залі суду в міста Києві клопотання директора товариства з обмеженою відповідальністю «МІНАГРОХІМ» ОСОБА_3 про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року у справі № 757/44436/18-к в рамках кримінального провадження № 12017000000001373, -

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді надійшло клопотання, подане в порядку ст. 174 КПК України про скасування арешту майна, накладеного на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, в частині, що належать товариству з обмеженою відповідальністю «МІНАГРОХІМ» (код ЄДРПОУ 41932564), ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року,.

В обґрунтування доводів клопотання зазначено, що арешт було накладено безпідставно, необґрунтовано та з порушенням приписів ч. 10 ст. 170 КПК України, також посилається на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «МІНАГРОХІМ» зареєстроване 09.02.2018 р. за №1 070 102 0000 073588, що повністю спростовує твердження Слідчого, стосовно періоду на який він посилається, а також повністю унеможливлює участь ТОВ «МІНАГРОХІМ» у відносинах 2016-2017 років. Тобто, товариства не існувало і відповідно фінансових операцій бути не могло, всупереч твердженням слідчого.

Водночас, ТОВ «МІНАГРОХІМ» ніколи не мало жодних фінансово-господарських відносин із вищезазначеними контрагентами, які, на переконання Слідчого, мають ознаки фіктивності. Це підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 ТОВ «МІНАГРОХІМ» за 2018 рік, кошти, на рахунках які арештовано, здобуті в ході господарської діяльності товариства, не відповідають критеріям визначеними ст. 98 КПК України. Сторона обвинувачення не надала доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, а тому при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна.

В судове засідання представник заявника не з`явився, до суду подав заяву, в якій просив клопотання задовольнити у повному обсязі та розгляд клопотання провести у його відсутність.

Прокурор Генеральної прокуратури України в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, що у відповідності до ст. 174 КПК України не створює процесуальних перешкод у формі неможливості розгляду вказаного клопотання.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використаннісвоїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 12017000000001373 від 05.10.2017.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 вересня 2018 року у справі №757/44436/18-к задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12017000000001373, яким накладено арешт на кошти-суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ "Фривол Груп" (код 41018669), ТОВ "Трансделагруз" (код 40505862), ТОВ "Лайтвуд" (код 41231332), ТОВ "Клейворд" (код 41237012), ТОВ «Блок Бізнес Груп» (код 41374729), ТОВ «Дейл Груп» (код 41374961), ТОВ «Елафонісі» (код 41550633), ТОВ «Елевейт Конференц» (код 41668862), ТОВ «Зумтрейд» (код 41237161), ТОВ «Мега Опт Торг» (код 40810024), ТОВ «Черітум» (код 41095497), ТОВ «Транснафтаойл» (код 41629011), ТОВ «Белінс Груп» (код 41909121), ТОВ «Давис» (код 41368165), ТОВ «Деміленд» (код 40750699), ТОВ «Інтро-Про» (код 41132863), ТОВ «КонтинентальОйл» (код 41549544), ТОВ «Континенталь Систем» (код ЄДРПОУ 41068416), ТОВ «Лотос Трейд Плюс» (код 41206725), ТОВ «МайвонКомпані» (код 35920089), ТОВ «Месседж» (код 41324023), ТОВ «Мінагрохім» (код 41932564), ТОВ «Ресурстрейдінг» (код 40289051), ТОВ «Веранж» (код 39494821), ТОВ «Галтаун» (код 41202280), ТОВ «Марселлус» (код 42318707), ТОВ «СФК Сервісез» (код 36691512), ТОВ «Тессен Груп» (код 37026255), ТОВ «Фіджія Траст» (код 40717720), ТОВ «Юніка Груп» (код 40429724), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати вищезазначене майно.

На кошти-суми ПДВ (ліміт ПДВ) в системі електронного адміністрування, на електронний рахунок №37517000351028, що належить ТОВ «МІНАГРОХІМ», було накладено арешт вищевказаною ухвалою за клопотанням Слідчого.

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в Товариства з обмеженою відповідальністю «МІНАГРОХІМ» права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду міста Києва від 10 вересня 2018 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що ліміт ПДВ ТОВ «Мінагрохім» може бути предметом злочину, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Враховуючи те,що лімітПДВ засвоєю правовоюприродою існуєлише всистемі електронногоадміністрування тане можебути речовимдоказом врозумінні ст.98КПК України,відповідно до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не може бути арештований, до нього не може застосовуватись спеціальна конфіскація та не може бути стягнений за цивільним позовом, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання та скасування арешту, накладеного на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), в частині, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «МІНАГРОХІМ».

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174, 379 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалоюслідчого суддіПечерського районногосуду м.Києва від10вересня 2018року усправі 757/44436/18-к, вчастині накладення арешту коштів-сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) на електронному рахунку № 37517000351028 ТОВ «МІНАГРОХІМ» (код 41932564), зняти заборону його використання, та зняти заборону відчужування вищезазначеного майна.

Ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1