Постанова

від 19.06.2007 по справі 3/292ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/292ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19.06.07                                                                                 Справа № 3/292ад.

Суддя  господарського суду Луганської області Доманська М.Л., при секретарі судового засідання Лукашишиній Т.М ., розглянувши матеріали справи  за позовом

Прокурора м. Рубіжне в інтересах держави в особі Рубіжанського міського центру зайнятості, м. Рубіжне Луганської області

до Дочірнього комунального підприємства “Добробут” "Житлово-експлуатаційної контора № 5", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 252 грн. 76 коп.

у присутності представників:

від заявника –Ногіна О.М.,

від позивача –Лисянський М.І. (дов. від 10.02.07 № 11/2-199),  

від відповідача –не прибув (явка обов'язкова),

встановив:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача 222 грн. 13 коп. –заборгованості по сплаті страхових внесків та 30 грн. 63 коп. – пені.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили  з 01.09.05, до початку  діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи суб'єктний склад сторін у справі, характер спору,  де в якості позивача виступає суб'єкт владних повноважень, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з довідкою державного реєстратора Рубіжанської міської ради серії АА               № 737763 повною назвою відповідача слід вважати: Дочірне комунальне підприємство “Добробут” "Житлово-експлуатаційної контора № 5" Рубіжанської міської ради.

Заявою від 18.06.07 № 11/6-995, зданою у засіданні суду 19.06.07, заявник та позивач зменшили розмір позовних вимог в частині стягнення недоїмки на суму 30 грн. 63 коп., та просять стягнути з відповідача на користь позивача 222 грн. 13 коп., з них: 191 грн. 50 коп. –недоїмка та 30 грн. 63 коп. –пеня. Вказана заява приймається судом як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідач відзиву  на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином. Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників заявника та позивача, суд прийшов до наступного.

Вказана заява заявника від 18.06.07 № 11/6-995 про зменшення розміру позовних вимог приймається судом, позовними вимогами слід вважати вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 191 грн. 50 коп. – недоїмки та 30 грн. 63 коп. –пені.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у справі зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у Рубіжанському міському центрі зайнятості.

На підставі ч.2 п.2 ст.35, ч.2 п.1 ст. 38 та ст. 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески. У разі несвоєчасної їх сплати, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих страхових внесків (недоїмку), штраф та пеню.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття ( надалі Фонд) створюється для управління страхування на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно з цим Законом і Статутом Фонду. При цьому Фонд є цільовим централізованим страховим Фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету.

Згідно з п.1 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виконавча дирекція, як виконавчий орган правління забезпечує, крім того, виконання рішень правління. При цьому функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, які є робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

Пунктом 2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що функції робочих органів покладаються на обласні, районні, міськрайонні, міські центри зайнятості, до повноважень яких, зокрема, належить: реєстрація платників страхових внесків, проведення збору страхових внесків, контроль за правильністю нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та представництво інтересів Фонду в судових та інших органах.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 ст. 3 вказаного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами. Відповідно до ч. 1 ст. 6 цього ж Закону усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом. Згідно з ч. 3 зазначеної статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.02 року визначено, що ч. 2 ст. 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати свої права будь-якими не забороненими законом засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб'єктів правовідносин, у тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативними правовими актами.

За результатами проведеної 28.03.07 перевірки  за період з 02.02.06 по 29.03.07 встановлено, що за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків (недоїмка) у сумі 191 грн. 50 коп., у зв'язку з чим відповідачу нарахована пеня у сумі 30 грн. 63 коп., про що складений акт перевірки від 29.03.07 № 35 (а.с.6).

Крім того, при прийнятті звітності-розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за перший квартал 2007 рік (а.с. 13) встановлено, що за відповідачем станом на 02.04.07 утворилась недоїмка - 191 грн. 50 коп. та пеня у сумі 30 грн. 63 коп.

Відповідач  відзиву на позов не надав, позовні вимоги не спростував, доказів погашення заявленої у позові суми не надав.

Оцінивши доводи представників заявника та позивача, обставини справи у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

          Недоїмка зі сплати страхових внесків на випадок безробіття у сумі  191 грн. 50 коп. та пеня у сумі 30 грн. 63 коп. підтверджені матеріалами справи, документально обґрунтовані, у тому числі розрахунком позивача, відповідними розрахунковою відомістю про нарахування сум страхових внесків та актом перевірки.

           Враховуючи вищевикладене, позов слід задовольнити повністю.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, віднесення судових витрат на відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не врегульовано чинним законодавством, у тому числі ст. 94 КАС України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в  якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,   суд

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

           2.Стягнути з Дочірнього комунального підприємства “Добробут” "Житлово-експлуатаційної контора № 5" Рубіжанської міської ради, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Визволителів, 22, код 32926471, на користь Рубіжанського міського центру зайнятості, Луганська область,  м. Рубіжне, вул. Будівельників, 34, код 24046780, недоїмку у сумі 191 грн. 50 коп. та пеню –30 грн. 63 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 22.06.07 у відповідності до вимог ст. 167 КАС України.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                           М.Л. Доманська