Постанова

від 09.01.2019 по справі 188/917/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1060/19 Справа № 188/917/17 Суддя у 1-й інстанції - Ніколаєва І.К. Суддя у 2-й інстанції - Варенко О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

за участю секретаря Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2018 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання недійсним рішення про передачу в приватну власність земельної ділянки та скасування державної реєстрації земельної ділянки та такого права,

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що йому як учаснику бойових дій безоплатно було надано у приватну власність земельну ділянку розміром - 0,906 гектара ріллі для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель резервного фонду Осадченської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Розпорядженням голови Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № Р-589-11 від 01.11.2011 року йому надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,906 гектарів ріллі для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель резервного фонду Осадченської сільської ради. Вважає, що термін дії у часі такого розпорядження необмежений. З 2012 року по даний час він користується, розпоряджається та володіє вищенаведеною земельною ділянкою на власні потреби відповідно цільового призначення земельної ділянки. Щорічно сплачує земельний податок за надану йому у приватну власність земельну ділянку. В осінньо - весняний період 2016 - 2017 році ним були здійснені роботи по підготовці вищевказаної земельної ділянки до вирощування сільськогосподарської продукції, у травні 2017 року здійснив на її території посів зернових культур. 26.05.2017 року за місцем розташування вказаної земельної ділянки прибули представники ТОВ "Геосервіс" з метою встановлення меж земельної ділянки на підставі правочину третьої особи, яка є власником даної земельної ділянки. Після звернення до державних органів реєстрації прав на нерухоме майно він дізнався, що 04.03.2016 року до реєстру були внесені відомості про право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка раніше була надана йому у приватну власність. На підставі викладеного позивач просив суд визнати недійсним рішення Управління Держгеокадастру у Петропавлівському районі Дніпропетровської області від 04.03.2016 року про державну реєстрацію земельної ділянки площею - 0,9783 га під кадастровим номером НОМЕР_1 за ОСОБА_2 та скасувати рішення державного реєстратора про визнання за ОСОБА_2 права приватної власності на земельну ділянку площею - 0,9783 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, під кадастровим номером НОМЕР_1, розмішену на території Осадченської сільської ради Петропавлівського району, Дніпропетровської області.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2018 року відмовлено у задоволені позову.

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що розпорядженням Петропавлівської райдержадміністрації від № Р-589-11 від 01.11.2011 року терміну щодо розробки проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у приватну власність встановлено не було. Ним не проводилось посвідчення його права власності на спільну земельну ділянку, однак він тривалий час нею користується, сплачує податок та фактично прийняв земельну ділянку у власність, при цьому земельну ділянку в нього не вилучали, розпорядчого акту скасовано не було.

Іншими учасниками справи подано відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони підтримують рішення суду першої інстанції та просять рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 01.11.2011 року Головою Петропавлівської райдержадміністрації надано ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,906 га ріллі для ведення особистого селянського господарства на території Осадченської сільської ради за рахунок земель резервного фонду сільської ради (а.с. 7).

Разом з тим судом встановлено, що власником земельної ділянки, на яку претендує позивач, є ОСОБА_2, земельній ділянці розміром 0,9783 га присвоєно кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.74,75).

Право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку виникло задовго до видачі Позивачеві розпорядження щодо надання дозволу на розробку землевпорядної документації, на підставі державного акту про право приватної власності на землю від 27.03.2002 року, серії IV-ДП №050675 (а.с. 67).

Земельна ділянка, зазначена у вказаному Державному акті, площею 7,4600 га, фактично складається з двох частин - земельних ділянок: кадастровий номер НОМЕР_1 площею 6,4817 га., та земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,9783 га.

Спірна земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,9783 га, як і земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 6,4817 га, перебувають в оренді у ФОП ОСОБА_3, право щодо якої зареєстроване у встановленому законодавством порядку, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 10-12).

Оспорюючи право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, ОСОБА_1 не прийняв до уваги, що розпорядження Петропавлівської райдержадміністрації від 01.11.2011 року №Р-589-11 не є правовстановчим документом, зазначений акт лише створював правову підставу для початку розроблення землевпорядної документації на земельну ділянку, яка підлягала подальшому затвердженню іншим розпорядчим актом.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Однак, передбачених законом дій задля отримання у власність земельної ділянки позивачем здійснено не було, жодних доказів майнових прав позивача на спірну земельну ділянку матеріали справи не містять.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст.152 ЗК України.

За приписами наведеної норми держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог та ухвалено рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що він тривалий час користується земельною ділянкою та фактично прийняв земельну ділянку у власність, тому його права, надані розпорядженням Петропавлівської райдержадміністрації від 01.11.2011 року №Р-589-11 підлягають захисту, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки системний аналіз ст.ст.116, 118 ЗК України дає підстави вважати, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а сам дозвіл не встановлює жодних майнових прав для набувача.

Вирішуючи спір про визнання недійсним рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, судом має бути прийнято до уваги, що захист прав позивача має бути нерозривно пов'язаним з таким фактом, що у особи існує правовий інтерес як власника або як користувача на цю земельну ділянку.

Позивач не надав доказів, що йому розпорядженням Петропавлівської райдержадміністрації від 01.11.2011 року №Р-589-11 було надано земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_2 Йому було надано дозвіл на розробку землевпорядної документації на земельну ділянку з земель РЕЗЕРВНОГО фонду. Цільове призначення та розмір земельних ділянок різні. Згідно матеріалів справи, в земельному масиві, де розташована спірна земельна ділянка ОСОБА_2 відсутні землі для ведення особистого селянського господарства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, передбачених ст.376 ЦПК України підстав для скасування судового рішення колегією суддів не встановлено, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки рішення суду першої інстанції залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова