Постанова

від 17.01.2019 по справі 284/327/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №284/327/18 Головуючий у 1-й інст. Дубовик П. В.

Категорія 22 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.,

суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.

секретаря судового засідання Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 284/327/18 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Поліська Нива про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Поліська Нива на рішення Народицького районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2018 року, ухвалене суддею Дубовиком П.В. у смт. Народичі

в с т а н о в и в:

У травні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просила розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю Поліська Нива .

Рішенням Народицького районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2018 року позовні вимоги задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки від 01 вересня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Поліська Нива . Вирішено питання відшкодування судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду ТОВ Поліська Нива подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, залишивши позов ОСОБА_1 без розгляду. В обґрунтування вимог зазначає, що судом першої інстанції порушені вимоги процесуального права. Так, слухання справи відбулось у відсутності та без повідомлення представника відповідача. В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про існування даного позову, а також направлення відповідача ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви та додатків до неї. Вказані обставини є безумовною підставою для скасування судового рішення згідно із п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу вважав необґрунтованою на підставах, викладених у відзиві.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу на обставинах, викладених в ній.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп\2003).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,01 га з кадастровим номером НОМЕР_2, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Базарської сільської ради Народицького району Житомирської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серія НОМЕР_3 від 18 квітня 2006 року з планом меж земельної ділянки (а.с. 5-6), Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (а.с. 7).

01 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ТОВ Поліська Нива був укладений договір оренди вище вказаної земельної ділянки строком на 10 років (а.с. 10-12).

На виконання зобов'язань, визначених договором ОСОБА_1 передала ТОВ Поліська Нива в строкове платне користування на 10 років належну їй земельну ділянку, що не заперечується відповідачем.

Згідно пунктів 9 та 11 договору орендна плата становить 3 відсотки від грошової оцінки земельної ділянки грошима, вирощеною продукцією, послугами за згодою сторін і вноситься до 31 грудня поточного року.

У разі невнесення орендної плати або внесення у неповному розмірі у строки, визначені договором оренди, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 28 договору оренди землі передбачено право орендодавця отримувати орендну плату від переданої в оренду земельної ділянки, а пункт 38 договору надає право припинити дію договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором…, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно зі ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також Договором оренди землі.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Положеннями ст. 1 Закону України Про оренду землі , ч. 1 ст. 93 ЗК України передбачено, що оренда землі та право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої видів діяльності.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24, 25 цього з та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Законодавець в п. в ч. 1 ст. 96 ЗК України встановив обов'язок орендаря своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 15 Закону України Про оренду землі орендна плата є істотною умовою договору оренди землі.

Матеріали справи містять відповідь ТОВ Поліська Нива на претензію ОСОБА_1 щодо несплати орендної плати (а.с. 9). Вказані обставини відповідачем не оспорюються. В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що на сьогоднішній день не може надати будь-яких документів на підтвердження своєчасної сплати орендної плати позивачу товариством.

Оскільки, відповідач належним чином не виконує обов'язки щодо виплати ОСОБА_1 орендної плати, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову та розірвання даного договору оренди внаслідок невиконання відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендної плати.

Доводи апеляційної скарги висновків суду в означеній частині не спростовують, оскільки ТОВ Поліська Нива не надало жодного належного та допустимого доказу на підтвердження сплати ОСОБА_1 орендної плати за увесь час дії договору оренди.

Разом з тим, вирішуючи спір, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке згідно приписів п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, і законодавець не пов'язує настання таких наслідків із неправильним вирішенням справи.

Так, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ТОВ Поліська Нива про час і місце судового засідання відповідно до вимог ст.ст. 128, 130 ЦПК України, тому суд першої інстанції порушив права відповідача та не створив рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду і до реалізації та захисту їх прав, що є частиною гарантій справедливого правосуддя.

Оскільки наслідки порушення вказаних норм процесуального права є безумовною підставою для скасування судового рішення, незважаючи на те, що спір з правової точки зору судом першої інстанції вирішено правильно.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо обов'язку суду апеляційної інстанції залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки такі вимоги спростовуються матеріалами справи та є наслідком неправильного тлумачення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що вимога скаржника про скасування рішення суду та залишення позовної заяви без розгляду не узгоджується із положеннями ст. 377 ЦПК України щодо повноважень суду апеляційної інстанції, апеляційна скарга ТОВ Поліська Нива підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача ТОВ Поліська Нива на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовій збір, сплачений останньою при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Народицького районного суду Житомирської області від 29 жовтня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Розірвати договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,01 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться на території Базарської сільської ради Народицького району Житомирської області, укладений 01 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Поліська Нива .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Поліська Нива (вул. Визволителів, 33, с. Сухарівка Народицького району Житомирської області, код ЄДРПОУ 37843704) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.) судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст складено 18.01.2019.