Постанова

від 18.01.2019 по справі 610/653/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2019 року

м. Харків

справа № 610/653/18

провадження № 22-ц/818/456/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Тичкової О.Ю.,

суддів: Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - приватне сільськогосподарське підприємство Слобідське ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Слобідське на рішення Балаклійського районного суду Харківської області, ухвалене 11 червня 2018 року у складі судді Храмцова В.Б. (повний текст судового рішення складено 18 червня 2018 року),-

у с т а н о в и в:

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства (ПСП) Слобідське орендну плату за користування земельною ділянкою за договором оренди землі у розмірі 7 789 грн. 18 коп.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 26 травня 2002 року між нею та ПСП Слобідське було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі Договір), за умовами якого ОСОБА_1 передала, а ПСП Слобідське прийняло у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,19 га, з нормативно грошовою оцінкою 112 743 грн. розташовану на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області. Вказана земельна ділянка належить орендодавцю на підставі Державного акту про право приватної власності на землю, серії НОМЕР_1, виданого на підставі рішення виконкому Пришибської сільської Ради народних депутатів від 25 лютого 2002 року № 18.

За три місяці до закінчення дії Договору ОСОБА_1 надіслала відповідачу лист-попередження про те, що не буде поновлювати Договір. Після закінчення його дії 30 травня 2017 року земельна ділянка знаходилась у обробці відповідача.

Орендна плата за 2017 рік склала 9 676 гривень, з яких після відрахування податкового збору у розмірі 18% та військового збору 1,5% до виплати підлягало 7 789 грн. 18 коп., які ПСП Слобідьске виплачені не були.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПСП Слобідське на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 245 грн. 49 коп. у якості орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 293 грн. 61 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не було доведено сплату ОСОБА_1 орендної плати за Договором за п'ять місяців 2017 року, у зв'язку із чим з ПСП Слобідське підлягає стягненню орендна плата у розмірі 3245 грн. 49 коп.

В апеляційній скарзі ПСП Слобідське просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. А саме, за умовами Договору строки для розрахунку орендної плати рахуються роками, починаючи з дати набрання ним чинності, тобто з 30 травня 2002 року. Суд першої інстанції стягнув орендну плату не за рік, а за 5 місяців дії Договору, виходячи з календарного року. Розмір орендної плати, визначений позивачем, протирічить укладеному між сторонами Договору, оскільки складає 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а не 2 відсотки, як визначено в Договорі.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою судді Апеляційного суду Харківської області Пилипчук Н.П. від 27 липня 2018 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПСП Слобідське (а.с. 87-88), ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 серпня 2018 року справа була призначена до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи (а.с. 92).

Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 452/2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах Апеляційний суд Харківської області було ліквідовано та утворено Харківський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Харківську область, з місцезнаходженням у місті Харкові.

Згідно із підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, у даному випадку Апеляційний суд Харківської області, продовжував здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно до пункту 8 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03 жовтня 2018 року в газеті Голос України № 185 (6940) було повідомлено про початок роботи Харківського апеляційного суду, внаслідок чого Апеляційний суд Харківської області припинив здійснювати правосуддя. В цей же день справа з апеляційною скаргою ПСП Слобідське була передана до канцелярії суду.

25 жовтня 2018 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначено колегію суддів Харківського апеляційного суду: головуючий суддя Тичкова О.Ю., судді Коваленко І.П., Овсннікова А.І. (а.с. 92).

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 2,4 ч.1, ч.2 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 20 березня 2002 року, виданого на підставі рішення виконкому Пришибської сільської Ради народних депутатів від 25 лютого 2002 року №18 та зареєстрованого в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за НОМЕР_2, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,96 га, що розташована на території Пришибської сільської ради Балаклійського району Харківської області (а.с. 5).

26 травня 2002 року між ОСОБА_1 та ПСП Слобідське було укладено Договір оренди земельної ділянки площею 6,19 га строком на 15 років, починаючи з дня його реєстрації (п.п. 2.2 Договору). Відповідно до п.п. 3.1 Договору за використання зазначеної у Договорі земельної ділянки орендар сплачує орендодавцю щорічно орендну плату в розмірі 2 % від вартості орендованої земельної ділянки. Розрахунки закінчуються не пізніше грудня кожного року (а.с. 4).

Право оренди земельної ділянки ПСП Слобідське набуло з моменту його державної реєстрації 30 травня 2002 року.

На виконання Договору ОСОБА_1 передала в користування відповідача належну їй земельну ділянку, а орендар користувався нею та сплачував орендну плату і земельний податок, що сторонами у справі не заперечується.

31 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до директора ПСП Слобідське ОСОБА_2 з інформаційним листом, в якому просила надати їй інформацію, а саме: чи використовувалась ця земельна ділянка за своїм призначенням, яка культура була посіяна на ній (а.с. 10).

Листом від 11 січня 2018 року позивач просила відповідача надати довідку про розмір орендної плати за період з 2002 по 2017 рік за кожен рік окремо та надати копії видаткових касових ордерів, які підтверджують дійсність отримання нею орендної плати (а.с. 11).

Листом від 07 лютого 2018 року позивач просила видати їй орендну плату за користування земельною ділянкою згідно укладеного Договору (а.с. 12).

Із відповідей ПСП Слобідське від 27 лютого 2018 року № 27/02-02 та № 27/02-03 вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_1 знаходилась у користуванні ПСП Слобідське в період з 30 травня 2002 року до 29 травня 2017 року. Використовувалась за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За час використання земельної ділянки підприємство здійснювало вирощування зернових, бобових культур і насіння олійних культур. Строк дії Договору необхідно відраховувати починаючи з його реєстрації, а саме з 30.05.2002. Строки для розрахунку орендної плати рахуються роками, починаючи з дати набрання чинності Договором - 30.05.2002. Тому орендна плата за період з 30.05.2016 до 29.05.2017 була виплачена позивачу в листопаді 2016 року. Розрахунок орендної плати за договором, виходячи з календарного року, тобто з 01.01.2017 до 31.12.2017 є помилковим та таким, що суперечить умовам договору оренди, що діяв з 30.05.2002 до 29.05.2017. Таким чином, заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки у ПСП Слобідське перед ОСОБА_1 відсутня (а.с. 13-15).

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 627, ст. 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Спеціальними нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини у сфері земельного законодавства, в тому числі і щодо оренди земельних ділянок, є Земельний кодекс України та Закон України № 161-XIV від 06 жовтня 1998 року "Про оренду землі" (надалі ЗУ Про оренду землі ).

Згідно статті 1 ЗУ "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 2 ст.409 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форми, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Відповідно до статті 21, 24 ЗУ Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За умовами пунктів 3.1 та 3.4 Договору орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю щорічно орендну плату з розрахунку 2% вартості орендованої земельної ділянки. Розрахунки закінчуються не пізніше грудня кожного року. Розмір орендної плати переглядається у випадках із моменту: змін умов господарювання; підвищення цін, тарифів тощо, у т.ч. внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря; у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендарю про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку; збільшення розміру ставки земельного податку; в інших випадках передбачених Законодавчими актами України (а.с. 6).

При розгляді справи в суді першої інстанції сторони не заперечували, що на час розгляду справи вартість спірної земельної ділянки склала 193 520 грн. 66 коп., що відповідає проіндексованій вартості цієї земельної ділянки за період з червня 2002 року по червень 2017 року, де індекс інфляції складає 330,12%.

Виходячи з умов п. 3.1 Договору розмір щорічної орендної плати склав 3870 грн. 41 коп. (193520,66 х 2%).

За умовами укладеного між сторонами Договору орендна плата фактично може виплачуватися як пізніше, так і раніше встановлених строків.

Відповідно до п.п. 1.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою правління Національного Банку України № 637 від 15 грудня 2004 року, що діяло у листопаді 2016 року, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Згідно видаткового касового ордеру від 23 вересня 2016 року ОСОБА_1 отримала від ПСП Слобідське в рахунок земельного паю 3000 грн., 10 листопада 2016 року - 12 578 грн. 36 коп. (а.с. 42, 43). Згідно довідки про доходи отримані від здачі земельної ділянки (паю) в оренду № 184 від 26 грудня 2017 року орендну плату ОСОБА_1 за Договором за період з 30.05.2016 року до 29.05.2017 року було нараховано у розмірі 9 676 грн., в тому числі, податок з доходів фізичних осіб 1741,68 грн. та військовий збір 145,14 грн., виплачено 7789 грн. 18 коп. (а.с. 9).

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом, якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. , а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно ст. ст. 252, 253, 254 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями , днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання по ньому має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно наявних у матеріалах справи документів орендна плата за Договором виплачувалась ОСОБА_1 за кожен рік використання земельної ділянки. Договором не передбачена щомісячна виплата орендної плати. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що в розумінні Договору щорічна орендна плата має вираховуватися за період з 30.05 по 29.05 відповідного року. За останній період використання земельної ділянки ОСОБА_1 з 30.05.2016 по 29.05.2017 ПСП Слобідське розрахувалося з позивачем у листопаді 2016 року. Заборгованість ПСП Слобідське перед ОСОБА_1 з орендної плати за Договором відсутня.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга ПСП Слобідське підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції належить скасувати з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства Слобідське - задовольнити.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 11 червня 2018 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Слобідське про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18 січня 2019 року.

Головуючий - О.Ю. Тичкова

Судді: І.П. Коваленко

А.І. Овсяннікова