Постанова

від 17.01.2019 по справі 470/157/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.01.19

22-ц/812/64/19

Справа № 470/157/18 Головуючий суду першої інстанції Луста С.А.

Провадження № 22-ц/812/64/19 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

Категорія - 47

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Прокопчук Л.М., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Лептугою С.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_3,

її представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Лусти С.А., в залі судового засідання в смт. Березнегувате о 16 год. 05 хв., повний текст якого складено 17 жовтня 2018 року, за позовом ОСОБА_3 до Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, ОСОБА_6, Відділу у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Березнегуватської районної державної адміністрація Миколаївської області (далі - Березнегуватська РДА) про визнання незаконними та скасування рішень Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, скасування державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації права оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області (далі - Новоочаківська сільрада), ОСОБА_6, Відділу у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру) про визнання незаконними та скасування рішень Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, скасування державної реєстрації земельної ділянки та державної реєстрації права оренди цієї ділянки.

Доводи позовної заяви обґрунтовувала тим, що вона є власницею нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1. На її звернення рішенням Новоочаківської сільради від 18 серпня 2017 року їй було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови АДРЕСА_1 (далі - Спірна ділянка). При виконанні підготовчих робіт по складанню проекту відведення земельної ділянки було виявлено, що частина відведеної їй земельної ділянки знаходиться у складі іншої земельної ділянки, зареєстрованої у кадастровому реєстрі за цією ж адресою, площею 0,42 га, для городництва, тому площа вільної земельної ділянки складає тільки 0,02 га. На її запити до сільської ради було роз'яснено, що рішеннями сесій сільської ради ОСОБА_6 було надано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в подальшому затверджено документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості в оренду на 49 років для городництва, площею 0,42 га, по АДРЕСА_1. На підставі вказаної технічної документації, земельна ділянка виділена ОСОБА_6 для городництва, була зареєстрована в державному земельному кадастрі за цільовим призначенням, як землі сільськогосподарського призначення.

Таким чином в порушення приписів земельного законодавства сільська рада надала в оренду для городництва земельну ділянку, що мала цільове призначення для житлової та громадської забудови.

28 листопада 2017 року між ОСОБА_6 та сільською радою було укладено договір оренди земельної ділянки з реєстрацією права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вважаючи що рішення Новоочаківської сільради № 5 від 21 вересня 2016 року та № 11 від 24 листопада 2017 року є незаконними, оскільки цільове призначення земельної ділянки не змінювалось, та такими, що порушують її право на отримання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ОСОБА_3 просила суд:

-визнати незаконним та скасувати рішення Новоочаківської сільради № 5 від 21 вересня 2016 року Про надання дозволу громадянину України ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва в АДРЕСА_1 ;

-визнати незаконним та скасувати рішення Новоочаківської сільради № 11 від 24 листопада 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в оренду терміном на 49 років громадянину України ОСОБА_6 для городництва із земель житлової та громадської забудови комунальної власності в АДРЕСА_1 в межах території Новоочаківської сільради;

-скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею - 0,4200 га в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером: НОМЕР_1 від 10 травня 2017 року за адресою: АДРЕСА_1;

-скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18779496 від 18 грудня 2017 року Центру надання адміністративних послуг Березнегуватської РДА, щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки на 49 років площею 0,4200 га, громадянину України ОСОБА_6 - номер запису 23983408;

Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення VІІІ сесії сьомого скликання Новоочаківської сільради № 5 від 21 вересня 2016 року Про надання дозволу громадянину України ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва в АДРЕСА_1

Також визнано незаконним та скасовано рішення ХХ сесії сьомого скликання Новоочаківської сільради № 11 від 24 листопада 2017 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в оренду для ведення городництва на території сільської ради .

Скасовано державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки, площею 0,4200 гектари, кадастровий номер НОМЕР_1, місце розташування: АДРЕСА_1, здійснену відділом у Березнегуватському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області 10 травня 2017 року.

В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, відмовлено.

Стягнуто з Новоочаківської сільради, ОСОБА_6, ГУ Держгеокадастру на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору по 704,8 грн. з кожного.

Задовольняючи позовні вимоги щодо визнання незаконними оскаржуваних рішень Новоочаківської сільради та скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, місцевий суд виходив із того, що надавши ОСОБА_6 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, затвердивши її та надавши в оренду земельну ділянку для городництва по АДРЕСА_1, яка згідно генерального плану села є територією житлової та громадської забудови, Новоочаківська сільрада змінила цільове призначення вказаної земельної ділянки без дотримання норм земельного законодавства.

Крім того, надавши ОСОБА_6 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, а не проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, Новоочаківська сільрада порушила вимоги ст. 123 ЗК України. За такого, відповідно до пункту а ч. 1 ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення землі є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Не погодившись із вказаним рішенням місцевого суду, ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне тлумачення та застосування закону, просив рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вирішуючи справу, суд не встановив чи були порушені права ОСОБА_3, а остання не довела факт порушення її прав та наявність підстав для звернення до суду.

Скаржник зазначав, що ОСОБА_3 самовільно зайняла вільну земельну ділянку по АДРЕСА_1, здійснила самовільне будівництво літньої кухні з гаражем, зареєструвала право власності на будівлі на підставі незаконних документів та у липні 2017 року звернулась до сільради з заявою про отримання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо виділення меж, тобто вже після завершення будівництва і після реєстрації права власності набутого неправомірним чином.

В наданому суду Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, як підстава виникнення права власності є рішення № 2 від 12 жовтня 2015 року Новоочаківської сільради та технічний паспорт в„– 92 від 16 березня 2017 року.

У технічному паспорті роком забудови літньої кухні та гаражу вказано 1991 рік, але це не відповідає дійсності, оскільки вказана земельна ділянка була вільна від забудови і ОСОБА_3 здійснила самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво. Цей факт підтверджується рішенням Новоочаківської сільради № 7 від 12 березня 2008 року Про найменування вулиць та присвоєння номерних знаків в населених пунктах Новоочаківської сільради , яким було присвоєно адресу АДРЕСА_1 та в якому зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови.

Скаржник також вказував, що Новоочаківська сільрада взагалі не мала права приймати рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, орієнтованою площею 10 га, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , чинною на дату прийняття рішення, у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

Крім того, правові підстави для скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 відсутні, оскільки підстави для скасування державної реєстрації, які визначені ч. 10 ст. 24 Закону України Про держаний земельний кадастр не передбачають скасування на підставі судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 вважала доводи скарги необґрунтованими, а вимоги викладені в ній такими, що не відповідають чинному законодавству.

Свої доводи мотивувала тим, що згідно із ч. 2 ст. 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , для населених пунктів з чисельністю населення до 50 000 осіб, генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території.

Суду першої інстанції архітектором району на дослідження було надано генплан села Петропавлівка з детальним плануванням території, згідно якого спірна ділянка є територією житлової та громадської забудови, використання якої відповідно до ст. 18 ЗК України можливо лише за цільовим призначенням.

Відповідно до порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, викладеному у ст. 118 ЗК України, при розгляді клопотання ОСОБА_6, у сільради не було підстав для прийняття рішення про надання останньому дозволу на розробку документації щодо відведення йому ділянки для городництва на землях, що передбачені генпланом для житлової забудови, тому що городництво є зміною цільового призначення та генпланом не передбачене.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону України Про основи містобудівної діяльності зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає детальному плану території забороняється - тобто без внесення змін у генплан та детальний план території.

ОСОБА_6 помилково ототожнює поняття присадибної ділянки, на якій вирощуються багаторічні насадження - сад та городні культури, що надається у власність по обслуговуванню жилого будинку площею 0,25 га і передбачена генпланом села та віднесена згідно ст. 38 ЗК України за цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови, - з землями, що надаються громадянам для виробництва сільськогосподарської продукції в оренду для городництва (ч. 3 ст. 22 ЗК України) за цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення (як правило за межами населеного пункту або в межах, якщо це передбачено генпланом).

Відповідачі Новоочаківська сільрада, ГУ Держгеокадастру та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Березнегуватська РДА правом надати відзив на апеляційну скаргу у відповідності до вимог ст. 360 ЦПК України не скористались.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Гарантії прав на землю мають безпосередньо конституційну основу. Так, стаття 3 Конституції України проголошує, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямовують діяльність держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. В основному Законі (Конституції України) закріплено положення, згідно з яким держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13). Особливе значення має стаття 14 Конституції України, яка передбачає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. При цьому право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Зазначені положення Конституції України безпосередньо втілені у земельному законодавстві.

Земельний кодекс України сформулював загальне правило виникнення прав на землю, відповідно до якого громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів державної виконавчої влади або місцевого самоврядування у межах їх повноважень. Повноваження зазначених органів щодо надання земельних ділянок у власність чи користування передбачені у главах 2 і 3 Земельного кодексу України, Законами України Про місцеве самоврядування , Про місцеві державні адміністрації .

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06 вересня 2012 року з 01 січня 2013 року землі державної та комунальної власності вважаються розмежованими.

Згідно зі ст. 19 ЗК України землі в Україні поділені на категорії за основним цільовим призначенням. Всього на сьогодні існує дев'ять категорій земель:

1. сільськогосподарського призначення;

2. житлової та громадської забудови;

3. природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

4. оздоровчого призначення;

5. рекреаційного призначення;

6. історико-культурного призначення;

7. лісогосподарського призначення;

8. водного фонду;

9. промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно зазначеної ст. 19 ЗК України з метою забезпечення обліку земель видами їх цільового призначення у державному земельному кадастрі наказом Держкомзему України № 548 від 23 липня 2010 року (з подальшими змінами) затверджено класифікатор видів цільового призначення земель (надалі- КВЦПЗ), за яким землі для ведення городництва належать за цільовим призначенням до земель сільськогосподарського призначення.

Основними нормативно-правовими актами, що визначають процедуру зміни цільового призначення земель, є Земельний кодекс України, закони України Про землеустрій та Про Державний земельний кадастр тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно з п. а-г ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 цієї статті безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 п. 12 Розділу X Перехідні положення ЗК України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений положенням с. 118 ЗК України.

Так, частиною першою цієї статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Частина 6 ст. 118 ЗК України передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 ЗК України).

Відповідно до ст. 123 ЗК України розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (частини перша, друга статті 20 ЗК України).

Слід зазначити, що використання землі в Україні можливе лише при збереженні її цільового призначення. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель тягне за собою настання певних правових наслідків:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Судом установлено, що на підставі рішення Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області від 12 жовтня 2015 року ОСОБА_3 набула право власності на будівлі, будівлі кухні з гаражем, розташовані по АДРЕСА_1, яке зареєструвала 13 липня 2017 року (а.с.12).

21 вересня 2016 року рішенням VIII сесії сьомого скликання Новоочаківської сільської ради Березнегуватського району № 5 ОСОБА_6 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва орієнтовною площею 0,42 га на 49 років із земель житлової та громадської забудови в межах території Новоочаківської сільради по АДРЕСА_1 (а.с.33).

24 листопада 2017 року рішенням цієї ж сільської ради було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та надано в оренду ОСОБА_6 строком на 49 років земельну ділянку площею 0,4200 га, для ведення городництва за адресою АДРЕСА_1, без зміни цільового призначення (а.с. 34).

12 грудня 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна, було внесено запис про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки строком на 49 років, суб'єктами якого є відповідачі у справі ОСОБА_6 та Новоочаківська сільрада (а.с.24-25).

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 21 травня 2018 року, загальна площа земельної ділянки становить орієнтовано 0, 48 га та на ній знаходиться сад, який займає орієнтовану площу 0,11 га з насадженнями дерев яблуні у кількості 39 шт. та винограду в кількості 12 шт., а також облаштована відповідачем зливна яма (а.с.81, 86).

За даними державного земельного кадастру, зазначена земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 була віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення з цільовим використанням - для городництва (а.с.23, 26-28).

Рішенням Новоочаківської сільради від 18 серпня 2017 року ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі /на місцевості орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 (а.с.21).

Між тим за інформацією Миколаївського науково - дослідного та проектного інституту землеустрою від 31 січня 2018 року за № 01-13/123 ОСОБА_3 було повідомлено про неможливість складання проекту по відведенню у власність земельної ділянки через перебування частини виділеної їй земельної ділянки площею 0,08 га у складі земельної ділянки переданої раніше в оренду ОСОБА_6 (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,42 га, та відповідно відсутність нотаріальної згоди останнього на її вилучення (а.с.29).

Відповідно до ст. 38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до Генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм (ст. 39 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо їх відведення (проект).

Зміни цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності, знаходиться у відомстві органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Саме вони приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (зокрема й зі зміною цільового призначення) та їх передачі у власність або надання в користування.

Проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, обов'язково погоджується із органом містобудування і архітектури. А цей орган, погоджуючи документацію із землеустрою, керується містобудівною документацією. Це підтверджується прийнятим законом Про регулювання містобудівної діяльності . Стаття 24 цього закону говорить, що зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та детальному плану території, забороняється Земельним кодексом України. Відповідно до правових норм Земельного кодексу України, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути відмовлено у разі, якщо місце розташування земельної ділянки не відповідає генеральному плану населеного пункту, іншій містобудівній документації, схемі землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням, використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектам землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Для того, щоб це рішення отримало погодження з боку органу містобудування і архітектури, розроблена землевпорядна документація не повинна суперечити вже існуючій містобудівній документації.

Отже, як встановлено судом, на час видачі дозволу на виготовлення технічної документації, її затвердження та передачу в оренду земельної ділянки для ведення городництва ОСОБА_6, ця земельна ділянка як зазначала в своїх рішеннях сільська рада відносилася за своїм цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови.

Належність цієї земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови також підтверджена даними генерального плану села Петропавлівка Березнегуватського району.

Ці обставини під час розгляду справи відповідач Новоочаківська сільрада Березнегуватського району Миколаївської області не спростовувала та не заперечувала.

Між тим, незважаючи на передбачений земельним законодавством та іншими наведеними правовими нормами порядок зміни цільового призначення земельної ділянки Новоочаківська сільрада при затвердженні проекту землеустрою ОСОБА_6 та наданні йому в оренду для городництва земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови, змінивши цільове призначення такої земельної ділянки, не надала ні районному, ні апеляційному суду доказів за правилами ст.ст. 76-83 ЦПК України, що свідчили б про дотримання процедури, встановленої законом при зміні цільового призначення земельної ділянки.

Не дотримання норм земельного законодавства при зміні цільового призначення земельної ділянки та наданні її в оренду на 49 років ОСОБА_6 порушує права ОСОБА_4 на приватизацію земельної ділянки для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд, що розташовані по АДРЕСА_1, та власником яких є позивач з 2015 року.

За такого суд першої інстанції обґрунтовано визнав незаконними та скасував рішення Новоочаківської сільради № 5 від 21 вересня 2016 року та № 11 від 24 листопада 2017 року.

Оскільки вимоги щодо скасування державної реєстрації зазначеної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі є похідними від задоволених вимог щодо протиправності та скасування рішень органу місцевого самоврядування, то районний суд в межах заявлених позовних вимог скасував таку державну реєстрацію.

Доводи скаржника про самовільно зайняту позивачем земельну ділянку по АДРЕСА_1, та здійснення самовільного будівництва літньої кухні з гаражем не заслуговують на увагу, оскільки право власності позивача виникло на підставі рішення органу місцевого самоврядування та зареєстровано у порядку визначеному законом. Це право власності на нерухоме майно ніким не оспорювалося у встановленому законом порядку, а тому правові підстави не визнавати право власності ОСОБА_3 на нерухоме майно за вказаною адресою відсутні. При цьому рік забудови земельної ділянки у цій справі значення не має, а тому ОСОБА_3 правомірно звернулася до суду за захистом своїх прав, які були порушені відповідачами.

Також є безпідставними посилання скаржника в апеляційній скарзі на незаконність рішення Новоочаківської сільради про надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1, оскільки це рішення є чинним та за будь-яких умов протиправним не визнавалося.

Щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, то такі вимоги є похідними від основних вимог та їх розгляд не суперечить приписам ч. 1 ст. 19 ЦПК України.

Також правильним є висновок суду про відхилення доводів представника щодо застосування висновків Верховного Суду України у постанові від 29 листопада 2011 року у справі № 21-3389а16, оскільки висновки суду касаційної інстанції стосуються розмежування юрисдикції розгляду справи за правилами адміністративного чи цивільного судочинства.

Отже, суд першої інстанції правильно визначивши характер спору, суб'єктивний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог, оцінивши надані сторонами докази та надавши їм вірну правову оцінку, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

З урахуванням викладеного, згідно із приписами ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту в порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді Л.М. Прокопчук

Н.В. Самчишина

Повний текст постанови складено 18 січня 2019 року.