Постанова

від 26.06.2007 по справі 17/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА                    

26 червня 2007 р.                                                                         Справа  № 17/119

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді  Ушак І.Г.  у відкритому судовому засіданні за участю представників:

позивача – Шибаєв А.М., представник за довіреністю;

відповідача –  Дочинець В.В., Метенько М.М., представники за довіреністю

розглянув справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Ужгород до МСП „Техносервіс”, с. Кушниця  Іршавського району про стягнення  2275 гривень адміністративно–господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів

          Позивачем заявлені вказані вимоги, оскільки відповідач всупереч вимог ст.ст. 19, 20 Закону України  „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі–Закон) не виконав встановлений на 2006 рік норматив створення робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів та не сплатив позивачеві у зв'язку з цим штрафних санкцій у розмірі половини середньої річної заробітної плати на підприємстві відповідача за  одне нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда,  що становить предмет позовних вимог.

           Відповідач  письмовим відзивом на позов  проти позову заперечує з мотивів наведених у відзиві. Разом з тим, у ході судового розгляду  представники відповідача визнали позов у повному обсязі  та просять розстрочити сплату суму заборгованості строком на шість місяців у зв'язку з важким матеріальним становищем  підприємства.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у ході судового розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог,  виходячи з наступного.

За  приписами ст.ст. 19, 20  Закону для підприємств, установ, організацій (далі - підприємства), встановлюється норматив створення робочих місць для  працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19  Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається  розміром середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Для підприємств, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір зазначених санкцій визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце не зайняте інвалідом. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами самостійно в строк до 15 квітня року наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Відповідачеві за змістом  вищенаведеного Закону встановлено на 2006 рік норматив створення  робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, оскільки за даними звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача  становить 8 осіб, на підприємстві відповідача у звітному періоді    інваліди не  були працевлаштовані.

Таким чином, матеріалами справи доведено та визнано  відповідачем, що встановлений Законом України норматив працевлаштування інвалідів  у 2006 році не виконано, підприємством не сплачено самостійно у встановленому порядку штрафні санкції за 1 нестворене робоче місце у розмірі  половини середньої річної заробітної плати на підприємстві (2275 грн.), тому вимоги позивача про стягнення цієї суми з відповідача правомірні і  згідно ст.ст. 19, 20 Закону  підлягають задоволенню судом.

Клопотання представників відповідача про розстрочку виконання  постанови,  суд з огляду на наведені ними причини та на підставі ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України,  вважає за можливе,  як виняток,  задоволити, розстрочивши виконання постанови строком на  шість місяців.

         Керуючись ст.ст. 19, 20  Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”,     ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94,   158-163, 263,   п. 6 розділу УІІ Кодексу адміністративного судочинства України,   

суд постановив:

1.  Позов  задоволити повністю.

Стягнути із малого спільного підприємства ”Техносервіс” (с. Кушниця Іршавського району , вул. Гірська ,281,   код 22067981)  на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, ідентифікаційний код 22107980) адміністративно-господарські санкції на суму   2275 грн. (дві тисячі двісті сімдесят п'ять  грн.), розстрочивши виконання постанови строком на  шість місяців рівними частинами щомісяця.

Дана постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                     Ушак І.Г.