Рішення

від 14.01.2019 по справі 320/6276/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2019 року № 320/6276/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬТАІР про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДФС у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬТАІР про стягнення податкової заборгованості в сумі 26111,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. Таким чином, справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛЬТАІР є юридичною особою, що зареєстрована 30.01.2015 Броварською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - 1 074 102 0000 052795), як платник податків перебуває на обліку у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість, у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, на підставі податкових повідомлень-рішень.

Податковий борг з податку на додану вартість виник з таких підстав.

ТОВ ЕЛЬТАІР засобами телекомунікаційного зв'язку подало до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість від 21.12.2015 №9257622303, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 23664,00 грн.

01 червня 2016 року посадовою особою Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності з ПДВ, бази даних ДФС України по ТОВ "ЕЛЬТАІР" за січень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки № 729/12-02/39610310.

У висновках вказаного акту перевірки зазначено, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення терміну подання податкової звітності з податку на додану вартість, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість.

На підставі акту перевірки №729/12-02/39610310 від 01.06.2016 Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0005451501 від 01.06.2016, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу ТОВ "ЕЛЬТАІР", однак поштове відправлення було повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

13 вересня 2017 року посадовою особою Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності, своєчасності подання податкової звітності, сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПП ТОВ "ЕЛЬТАІР", за результатами якої складено акт перевірки № 3766/10-36-12-03/39610310.

У висновках вказаного акту перевірки зазначено, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачена відповідальність відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки №3766/10-36-12-03/39610310 від 13.09.2017 ГУ ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0072031203 від 08.11.2017, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2277,85 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу ТОВ "ЕЛЬТАІР", однак поштове відправлення було повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Ураховуючи самостійне визначення у податковій декларації суми податку до сплати, прийняття контролюючим органом вищезазначених податкових повідомлень-рішень та відсутність доказів їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку грошові зобов'язання з ПДВ вважаються узгодженими.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача з податку на додану вартість становить 26111, 85 грн. (23664,00 грн. + 170,00 грн. + 2277,85 грн.).

Податкова заборгованість з податку на прибуток виникла з таких підстав.

ТОВ ЕЛЬТАІР засобами телекомунікаційного зв'язку подало до Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств від 19.05.2016 №9276809845, в якій відповідачем самостійно визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1300,00 грн.

Враховуючи самостійне визначення у податковій декларації суму податку до сплати, грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1300,00 грн. вважається узгодженими.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємств становить 1300,00 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість становить 27411,85 грн., що підтверджується довідкою про стан заборгованості та розрахунком податкового боргу станом на 04.07.2018.

З метою стягнення податкового боргу, податковим органом, на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, була виставлена відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 09.02.2016 № 403-23 про сплату податкового боргу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податок на прибуток підприємства та правова регламентація останнього встановлюються Розділом ІІІ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

У свою чергу згідно пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Суд зазначає, що грошові зобов'язання з податку на прибуток підприємства, самостійно визначені відповідачем відповідно до податкової декларацій з податку на прибуток підприємства за 2015 рік від 19.05.2016 у загальному розмірі 1300,00 грн. ТОВ "ЕЛЬТАІР" не були сплачені, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку.

Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Пунктом 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд зазначає, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначене відповідачем в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2015 року від 21.12.2015 та грошові зобов'язання, визначені в податкових повідомленнях-рішеннях, які не були оскаржені в установленому законом порядку, у загальному розмірі 26111,85 грн. ТОВ "ЕЛЬТАІР" не було сплачене, що підтверджується витягом із зворотного боку інтегрованої картки платника податку.

Аналізуючи у сукупності вищевикладене, суд дійшов до висновку, що загальна сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства складає 27411,85 грн. (1300,00 грн. + 23664,00 грн. + 170,00 грн. + 2277,85 грн. = 27411,85 грн.), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було виставлено ТОВ "ЕЛЬТАІР" податкову вимогу від 09.02.2016 №403-23, яка була направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі рекомендованою кореспонденцією, однак поштове відправлення було повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства у розмірі 27411,85 грн. до суду не надано.

Натомість, звертаючись до суду, позивач просив стягнути на його користь суму податкового боргу у розмірі 26111,85 грн., тобто на 1300,00 грн. менше, ніж розмір заборгованості, встановлений судом на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що будь-яких заперечень, пояснень, доказів щодо суми податкового боргу з боку відповідача до суду не надходило.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно пункту 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За таких обставин, з метою повного, всебічного розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ "ЕЛЬТАІР" в Державний бюджет України в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість суму у розмірі 27411,85 грн.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 27411,85 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЬТАІР (код ЄДРПОУ 39610310) до державного бюджету податкову заборгованість в сумі 27411 (двадцять сім тисяч чотириста одинадцять) грн. 85 коп., з яких: 26111 (двадцять шість тисяч сто одинадцять) грн. 85 коп. - заборгованість з податку на додану вартість; 1300 (одна тисяча триста) грн. 00 коп. - з податку на прибуток приватних підприємств.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.