Ухвала

від 21.01.2019 по справі 340/139/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

21 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/139/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали позовної заяви

Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а ) до

Закритого акціонерного товариства Олександрійська спеціалізована пересувна механізована колона №2 ( 28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Заводська, 2А, ЄДРПОУ: 00911799 )

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 12043,29 грн. по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п. б - з ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення пільгової пенсії.

Також, позивач просить звільнити від сплати судового збору в порядку ст.8 Закону України Про судовий збір та ст.133 КАС України.

Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач просить звільнити його від сплати судового збору з підстав передбачених ст.8 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі за текстом - Закон).

Так, згідно з ч.1 ст.8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Зважаючи на викладене відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору відповідно до ч.1 ст.8 Закону.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, суд під час вирішення питання стосовно звільнення від сплати судового збору повинен виходити з майнового стану особи.

Так, позивач мотивує клопотання тим, що на момент звернення до суду майновий стан управління не дає можливості сплатити судовий збір, оскільки Головне управління є бюджетною установою та за організаційно-правовою формою є органом державної влади і використовує кошти чітко за бюджетним призначенням. Однак, Управлінням не надало жодного доказу в підтвердження заявленого клопотання, а тому, суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Крім того, на думку суду, неналежне фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, а отже, не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення сплати судового збору.

Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень.

Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.

Таким чином, зазначені скаржником обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, та складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921 грн.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1921 грн. та надати відповідні докази до суду.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

Так, позивачем у позовній заяві не зазначено його ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

В зв'язку з чим, позивачу необхідно надати позов із зазначенням вказаних відомостей.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

В порушення зазначеної норми позивачем не додано до позовної заяви доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, до позовної заяви не надано належних письмових доказів щодо наявності заборгованості відповідача, заявленої до стягнення (подано лише розрахунок суми боргу).

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Закритого акціонерного товариства Олександрійська спеціалізована пересувна механізована колона №2 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина