Рішення

від 10.01.2019 по справі 2040/7738/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2019 р. № 2040/7738/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представника відповідача - Павленка О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетик" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області форми "ш" від 09.08.2018 № 0128691215 та № 0128701215.

В обґрунтування позову, зазначив, що податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки від 22.06.2018 №9422/20-40-12-15-19/21232683. Позивач посилався на помилкові судження суб'єкта владних повноважень щодо встановлення порушення строків сплати юридичною особою грошового зобов'язання з податку на додану вартість, та вважає, що ТОВ "Енергетик" вважає що повністю і своєчасно сплатив узгоджене податкове зобов'язання з податку на додану вартість за звітний період листопад, грудень 2017 року і не порушувало пункту 57.1 ст. 57 розділу II Податкового кодексу України. У зв'язку із чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.10.2018 відкрито відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.12.2018 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 10.01.2018.

В судовому засіданні представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні, надав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що камеральною перевіркою встановлено, що ТОВ "Енергетик" в порушення пунктів 50.1 статті 50, 57.1 статті 57 розділу II Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку із чим контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, встановив наступне.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик" з питання дотримання термінів сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Результати перевірки оформлені актом № 9422/20-40-12-15-19/21232683 від 22.06.2018, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ "Енергетик" по податковій декларації з ПДВ за листопад 2017 року від 18.12.2017 № 9270455408, за грудень 2017 року від 16.01.2018 № 9294938214, чим порушено п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки № 9422/20-40-12-15-19/21232683 від 22.06.2018 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 09.08.2018 № 0128691215, яким за затримку на 13-30 календарних днів сплати/за несплату (неперерахування) юридичною особою грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 70578,00 грн до позивача застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 7057,80 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 09.08.2018 № 0128701215, яким за затримку на 55 календарних днів сплати/за несплату (неперерахування) юридичною особою грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8561,90 грн до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 1720,38 грн

Не погоджуючись із вказаними повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Оцінюючи обґрунтованість прийнятих відповідачем рішень, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначені види перевірок.

Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 Податкового кодексу України, згідно якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний зокрема сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом визначено ст. 203 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетик" подано до контролюючого органу податкову декларація з податку на додану вартість за листопад 2017 року від 18.12.2018 №9270455408 та за грудень 2017 року від 16.01.2018 №9294938214.

Згідно даних підсистеми "Облік платежів" ІС "Податковий блок" по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року від 18.12.2018 №9270455408 сплата здійснена згідно платіжного доручення № 2 від 12.01.2018 на суму 11000,00 грн, тобто 13 днів затримки сплати грошових зобов'язань, згідно платіжного доручення № 14370146 від 26.01.2018 на суму 307,00 грн, тобто 27 днів затримки сплати грошових зобов'язань, згідно платіжних доручень № 14568292 від 29.01.2018, № 14567633 від 29.01.2018 та № 14370146 від 26.01.2018 на суму 29482,00 грн, тобто 30 днів затримки сплати грошових зобов'язань, згідно платіжного доручення № 20 від 23.02.2018 на суму 8561,90 грн, тобто 55 днів затримки сплати грошових зобов'язань.

Крім того, по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2017 року від 16.01.2018 №9294938214 сплата здійснена згідно платіжного доручення № 20 від 23.02.2018 на суму 29789,00 грн, тобто 24 днів затримки сплати грошових зобов'язань;

Заборгованість по сплаті податкової декларації по ПДВ за листопад 18.12.2017 №9270455408 у сумі 49350,88 грн. виникла за рахунок несвоєчасної сплати пені у сумі 55185,74 грн, нарахованої на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.10.2017 №0003141402 на Акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 12.10.2017 № 15391 /20-40-14-02- 08/21232683.

Доказів оскарження та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення від 20.10.2017 №0003141402 під час розгляду справи позивачем до суду не надано.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків установлена ст. 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 126.1 вказаної статті, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, із указаної норми вбачається, що платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, у разі якщо такий платник податків не сплачує, зокрема, узгоджену суму грошового зобов'язання.

Як зазначалось вище, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Із аналізу вказаної норми, зокрема, диспозиції статті видно, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію. Отже, законодавцем віднесено штрафну санкцію до грошового зобов'язання, за несплату якої настає відповідальність у вигляді штрафу передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що під час проведення камеральної перевірки позивача Головне управління ДФС у Харківській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому до позивача правомірно у відповідності до статті 126 Податкового кодексу України застосовано штраф за не сплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до стаття 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик" є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимогах відмовлено повністю, в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетик" (вул.Харківських Дивізій, буд.14, корп.3, а/с 7382, м. Харків, 61091, код 21232683) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 21 січня 2019 року.

Суддя С.О.Чудних