ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 січня 2019 року № 826/13161/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Скочок Т.О., суддів: Кармазіна О.А. та Катющенка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Світанок Сервіс доДержавної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Світанок Сервіс (далі також - ТОВ Світанок Сервіс , позивач) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - відповідач, ДФС України), в якому просило:
- визнати протиправним дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової накладної від 31.08.2017 №14, складеної ТОВ Світанок Сервіс , для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ Світанок Сервіс від 31.08.2017 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання до реєстрації, а саме - 31.08.2017.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач після направлення засобами електронного зв'язку податкової накладної від 31.08.2017 №4 для реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН), отримав квитанцію від 12.09.2017 про зупинення реєстрації податкової накладної. Згідно зазначеної квитанції реєстрація податкової накладної позивача була зупинена ДФС України з тієї причини, що податкова накладна нібито відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Позивач вважаючи необґрунтованим наведений висновок контролюючого органу щодо наявності ризиків достатніх для відмови в реєстрації податкової накладної в Реєстрі у зв'язку з невідповідністю обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно УКТ ЗЕД: 43.33, у встановленому законом порядку подав до ДФС України відповідні письмові пояснення та копії документів на їх підтвердження. Проте такі пояснення та документи безпідставно не були враховані ДФС України при прийнятті рішення про наявність підстав для реєстрації податкової накладної.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2017 відкрито провадження у справі №826/13161/17 за вказаним позовом ТОВ Світанок Сервіс , закінчено підготовче провадження та дану справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні.
У призначеному судовому засіданні 07.11.2017 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені в тексті позовної заяви, а представник відповідача - заперечував проти позову, з підстав та мотивів, що наведені в тексті заперечень на такий позов.
Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що за наслідками отримання податкової накладної позивача для реєстрації в ЄРПН була сформована квитанція №1 від 12.09.2017 про зупинення реєстрації такої податкової накладної. Згодом, рішенням комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 21.09.2017 №174634/41132673 ТОВ Світанок Сервіс відмовлено у реєстрації податкової накладної. Підставою для прийняття вказаного рішення, яке було залишено без змін згідно рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг від 03.10.2017 №11252/40088138, став висновок про надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної.
07.11.2017 суд на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на момент вчинення відповідної процесуальної дії) ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з тексту позову та доданих до нього матеріалів, 09.08.2017 між ТОВ Світанок Сервіс (як субпідрядником) і Приватним акціонерним товариством Домобудівний комбінат №4 (як генпідрядником) укладений №77-17, за умовами якого субпідрядник зобов'язується за дорученням генпідрядника виконати власними силами платні роботи на об'єкті будівництва: ж/будинок по провулку Глушкова, 9-Б в Голосіївському районі м. Києва - секція №2 - з 21 по 25 поверх; секція №3 - з 16 по 25 поверх + тех. поверх; секція №5 - з 1 по 25 поверх + тех. поверх, а саме - роботи з влаштування підлог власними матеріалами. При цьому, на субпідрядника покладено обов'язок забезпечити виконання робіт згідно проектно-кошторисної документації власними матеріалами, виробами, конструкціями, окрім тих, що зобов'язався поставити генпідрядник. Термін виконання робіт: початок робіт - серпень 2017 року, а завершення робіт - листопад 2017 року. Загальна вартість робіт становить 2 263 454 грн. Крім того, в цьому договорі сторони узгодили, що розрахунки проводяться щомісячно за фактично виконані роботи, результати виконаних робіт оформлюються актом прийому-передачі.
31.08.2017 сторони на виконання зазначеного договору оформили та підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за період серпень 2017 року (форми №КБ-3), акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за період серпень 2017 року (форми №КБ-2в). За даними цих документів обсяг виконаних ТОВ Світанок Сервіс будівельних робіт склав 191 244 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 874 грн.).
В той же день ТОВ Світанок Сервіс виписало на адресу покупця (ПрАТ Домобудівний комбінат №4 ) податкову накладну №4 від 31.08.2017 на суму 191 244 грн. (в т.ч. ПДВ - 31 874 грн.) з номенклатурою послуг: роботи на об'єкті будівництва Житловий будинок по провулку Глушкова, 9-Б в Голосіївському районі м. Києва - секція №2 - з 21 по 25 поверх; секція №3 - з 16 по 25 пов. + тех. поверх; секція №5 - з 1 по 25 пов. + тех. поверх - влаштування підлог власними матеріалами , код послуги згідно з ДКПП - 43.33 (що відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг означає: роботи будівельні опоряджувальні, облицювальні та оздоблювальні ), одиниця виміру - послуга у кількості 1.
Відповідно до наданих позивачем роздруківок банківських виписок за періоди з 06.09.2017, 11.09.2017, 12.09.2017, 13.09.2017, 15.09.2017 та 10.10.2017, ПрАТ Домобудівний комбінат №4 перерахувало на користь ТОВ Світанок Сервіс кошти в якості оплати за будівельно-монтажні роботи згідно відповідного договору, всього на загальну суму 187 227,88 грн.
Як стверджує позивач, 31.08.2017 ТОВ Світанок Сервіс надіслало до ДФС України засобами електронного зв'язку податкову накладну №4 від 31.08.2017 для здійснення реєстрації такої накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідь позивач отримав від відправника - Автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДФС України електронну квитанції від 12.09.2017 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зі змісту наявної у матеріалах справи роздруківки зазначеної квитанції вбачається, що податкова накладна ТОВ Світанок Сервіс №4 від 31.08.2017 прийнята ДФС України, проте її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації відповідачем зазначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 43.33 . Одночасно платнику було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.
14.09.2017 ТОВ Світанок Сервіс направило до ДФС України повідомлення №2 від 14.09.2017 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК реєстрацію якої/го зупинено, разом з поясненнями. А саме платник (позивач) пояснив, що податкове зобов'язання згідно податкової накладної №4 від 31.08.2017 виникло у зв'язку з виконанням будівельних робіт по влаштуванню підлоги на будівельному об'єкті житлового будинку. Підтвердженням чого є укладений договір підряду та акт виконаних робіт. Невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД обумовлена тим, що ТОВ Світанок Сервіс використовує придбані будівельні матеріали для виконання будівельних робіт. Дане Повідомлення №2 від 14.09.2017 отримано ДФС України в той же день, про що свідчить роздруківка електронної квитанції №1 від 14.09.2017.
21.09.2017 комісія Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення №174364/41132673 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 31.08.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В якості підстави для прийняття такого рішення зазначено наступне: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної .
Не погоджуючись з таким рішенням комісії ДФС, ТОВ Світанок Сервіс звернулось до відповідача зі скаргою (вих. №22/09/17-2 від 22.09.2017), до якої на підтвердження своєї позиції додало копії таких документів: договору №77-17 від 09.08.2017, акта та довідки від 31.08.2017, податкової накладної №4 від 31.08.2017, повідомлення №2 від 14.09.2017 та оскаржуваного рішення №174364/41132673 від 21.09.2017.
03.10.2017 комісією ДФС з питань розгляду скарг було прийнято рішення за №11252/41132673 про залишення скарги платника без задоволення, а рішення комісії ДФС - без змін. При цьому, мотиви, якими керувалась Комісія ДФС при прийнятті такого негативного для позивача рішення, в тексті рішення не наведені.
Згідно пояснень представника відповідача, що наведені в тексті заперечень на позов, ТОВ Світанок Сервіс не подало разом зі скаргою ліцензії, яка б засвідчувала право суб'єкта господарювання на здійснення господарської діяльності у сфері будівництва, а також виписок банку, а тому відповідно рішення Комісії ДФС №174364/41132673 від 21.09.2017 було залишено без змін.
На спростування обгрунтованості даних тверджень відповідача представник позивача 10.11.2017 подав до канцелярії суду клопотання з доданими до нього матеріалами, в т.ч.: копіями виписок банку по розрахунковому рахунку ТОВ Світанок Сервіс за періоди вересня та жовтня 2017 року; штатним розписом Товариства на 2017 рік, затвердженим 19.06.2017, договором оренди обладнання №1/03-17 від 21.03.2017, укладеним між Ікушевим В.А. (як орендодавцем) і ТОВ Світанок Сервіс (як орендарем) щодо строкового платного користування обладнанням для виготовлення цементно-піщаної суміші з метою використання такого обладнання при виконанні робіт з виготовлення бетонної підлоги, та акта приймання-передачі обладнання; листа ТОВ Світанок Сервіс , в тексті якого вказано про відсутність необхідності суб'єкту господарювання згідно чинного законодавства в отриманні ліцензії для виконання робіт з опорядження підлог.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
За змістом норм пп. а , б п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п. 187.1 ст. 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
За приписами п. 74.2 ст. 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п. 74.3 ст. 74 ПК України)/
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за №753/0621.
Відповідно до п.п. 1, 2 п. 6 Критеріїв (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у ПН/РК, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1 пункту 6 Критеріїв та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням ПН/РК, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої ПН/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що ПН/РК відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої НП/РК зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
При цьому, затверджений Вичерпний перелік містить окремі переліки документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, для кожного підпункту пункту 6 Критеріїв.
Згідно з п. 2 Вичерпного переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у ньому, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи містить п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Згідно з пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Проаналізувавши зміст наявної у матеріалах справи копії роздруківки електронної квитанції від 12.09.2017 до податкової накладної №4 від 31.08.2017 суд встановив, що контролюючий орган сформував висновок про відповідність даної податкової накладної критеріям, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.
Тобто, в даному випадку фіскальним органом у квитанції від 12.09.2017 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв №567. Між тим, пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію. У свою чергу визначення фіскальним органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Вичерпному переліку документів.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, що наведена в тексті його постанови від 04.12.2018 у справі №821/1173/17. Зокрема, під час перегляду в касаційному порядку аналогічної категорії адміністративної справи Верховний Суд зазначив наступне: можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у розглядуваній квитанції від 12.09.2017 фіскальним органом, в порушення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (а саме: п. 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом №567 (а саме: п. 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).
Крім того надаючи оцінку змісту наведеного у квитанції критерію, а саме: виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.33 ), суд зазначає, що таке формулювання не відповідає жодному критерію визначеному в п. 6 Критеріїв № 567, та суперечить змісту самої податкової накладної, яка взагалі не містить відомостей про вчинення господарської операції з купівлі-продажу товару.
Відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 29.03.2017 №190 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
З контексту наведених вище норм права можна дійти висновку, що рішення Комісії ДФС України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування , або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування .
Проте, як видно з тексту рішення №174364/41132673 від 21.09.2017, останнє не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. А саме, в цьому рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Як наслідок таке рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу вплинуло на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків (позивачем) з виконання юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Як свідчать наявні у справі матеріали, позивачем 14.09.2017 були надані фіскальному органу вичерпні пояснення щодо суті та специфіки чиненої господарської операції згідно якої була виписана зупинена податкова накладна №4 від 31.08.2017, а 25.09.2017 позивачем разом зі скаргою (вих. №22/09/17-2 від 22.09.2017) на рішення комісії ДФС про відмову у реєстрації в ЄРПН були надані відповідачу копії первинних документів (акта та довідки форм №КБ-2в та КБ-3) та договору підряду.
В ході розгляду справи в суді відповідачі як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України не спростував жодними документальними доказами твердження позивача про те, що ним на підтвердження реальності господарської операції з контрагентом, були направлені до контролюючого органу пояснення та документи, достатні для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому, суд відхиляє як безпідставні посилання відповідача на обставини не надання позивачем разом зі скаргою розрахункових документів (банківських виписок) та дозвільної документації (ліцензії), оскільки податкова накладна була виписана за правилом першої події, а саме - за результатом складання та підписання сторонами акта виконаних будівельних робіт від 31.08.2017. В той же час факт проведення генпідрядником розрахунків з позивачем в частині підтверджується наявними матеріалами справи.
Що стосується посилань контролюючого органу на обов'язковість наявність у позивача ліцензії на право здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів, то такі спростовуються змістом положень Переліку видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 №256 Деякі питання ліцензування будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками .
Таким чином, з огляду на наявність у матеріалах справи передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій, достовірність яких не була спростована відповідачем та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, а також вище наведених висновків суду, суд вважає, що Комісія ДФС України не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №4 від 31.08.2017. У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що рішення Комісії ДФС України від №174364/41132673 від 21.09.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ Світанок Сервіс №4 від 31.08.2017 є протиправним.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В силу норм ч. 1 і 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Зокрема, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, або про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом встановлено протиправність рішення комісії ДФС України №174364/41132673 від 21.09.2017 про відмову в реєстрації податкової накладної ТОВ Світанок Сервіс №4 від 31.08.2017, то суд дійшов висновку, що для забезпечення ефективного захисту порушених прав та інтересів позивача необхідно прийняття рішення про визнання протиправним та скасування такого рішення №174364/41132673 від 21.09.2017.
Щодо правомірності заявлених ТОВ Світанок Сервіс позовних вимог в частині зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної №4 від 31.08.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачем не дотримані, що тягне за собою необхідність зобов'язання вчинити дії.
У постанові від 16.09.2015 (справа №21-1465а15) Верховний Суд України вказав, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Положенням п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п. 20 Порядку №1246).
За таких обставин, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог позивача зобов'язального характеру що, водночас, з урахуванням наведеного, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 цього Кодексу).
Наявними у матеріалах справи квитанціями від 17.10.2017 та 23.10.2017 підтверджено, що ТОВ Світанок Сервіс під час звернення до суду з вказаними позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 3 200 грн. Відтак, суд вказує про присудження вказаних судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в частині задоволених позовних вимог на користь позивача у сумі 3 200 грн.
Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Світанок Сервіс (код ЄДРПОУ 41132673, адреса: 02181, м. Київ, просп. Петра Григоренка, 22/20) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 21.09.2017 №174364/41132673 про відмову у реєстрації податкової накладної №4 від 31.08.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 31.08.2017, складену Товариством з обмеженою відповідальністю Світанок Сервіс (код ЄДРПОУ 41132673), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме - 12.09.2017.
В решті позовних вимог відмовити.
Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Світанок Сервіс (код ЄДРПОУ 41132673, адреса: 02181, м. Київ, просп. Петра Григоренка, 22/20) документально підтверджені судові витрати у розмірі 3 200 грн. (три тисячі двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: 04655, м. Київ, Львівська площа, 8).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.О. Скочок
Судді О.А. Кармазін
В.П. Катющенко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2019 |
Оприлюднено | 21.01.2019 |
Номер документу | 79280704 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Скочок Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні