Ухвала

від 21.01.2019 по справі 640/804/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2019 року м. Київ № 640/804/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю Скидка - 10 до Державної фіскальної служби України про скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Скидка - 10 (03058, м. Київ, вул. Машинобудівна, 8, офіс 150, код ЄДР: 40074979) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДР: 39292197), в якому просить суд:

скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 25.10.2018 № 965684/40074979 та № 96568340074979;

зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні № 20 від 13.12.2017 та № 26 від 13.12.2017, подані ТОВ Скидка - 10 .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин , якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

При цьому, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості відповідача визначено - Державну фіскальну службу України.

Між тим, з прохальної частини позовної заяви видно, що позивач просить суд скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 25.10.2018 № 965684/40074979 та № 96568340074979.

В той же час зі змісту вказаних рішень видно, що останні прийнято Головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ОСОБА_1

При цьому, судом встановлено, що між іншим підтверджується інформацією з відкритих джерел, зокрема, із сайту територіальних органів ДФС у м. Києві (http://kyiv.sfs.gov.ua/dfs-u-regioni/golov-upr/kerivnyztvo/1098.html), ОСОБА_1 є заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві.

Тобто, аналізуючи наведене, можна дійти висновку, що спірні рішення, прийняті комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у м. Києві.

З наведеного вбачається, що позивачем оскаржується рішення, яке відповідачем у даній справі (ДФС України) не приймалося.

А відтак, в порушення п. 9 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позов не містить визначення відповідача, рішення якого оскаржується.

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як видно з позовної заяви позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем надано платіжне доручення від 12.12.2018 № 3616 про сплату судового збору у розмірі 3524,00 грн.

Разом з тим, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, Законом України Про Державний бюджет України на 2019 рік , установлено у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2019 - 1921,00 грн.

Таким чином, зв вимоги немайнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 3 842,00 грн.

Натомість, беручи до уваги те, що платіжним дорученням від 12.12.2018 № 3616 судовий збір сплачено розмірі 3524,00 грн., позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 318,00 грн.

Наведене вище свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) заяви/уточнення щодо складу відповідачів у справі, суб'єктів владних повноважень щодо яких заявлено позов;

2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 318.00 грн.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін