Постанова

від 17.01.2019 по справі 810/4224/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/4224/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Кушнова А.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кузьмишиної О.М.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 13 серпня 2018 року) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Газавтоплюс до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2017 року, Приватне підприємство Газавтоплюс (далі-позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003174001 від 25.07.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта перевірки від 19.06.2017 №401/10-36-14-00/36699176 про здійснення ПП Газавтоплюс реалізації пального у період з 01.02.2017 по 28.02.2017 на загальну суму 2510816,00 грн. без реєстрації платником акцизного податку.

Проте, позивач не погоджується з висновками податкового органу про наявність відповідних порушень з боку ПП Газавтоплюс , оскільки, на думку позивача, підприємство не здійснювало у лютому 2017 році реалізацію пального.

Так, позивач зазначив про те, що у лютому 2017 року ПП Газавтоплюс було передано ТОВ Тайм-газ на підставі договору зберігання від 01.02.2017 №0102-17 на зберігання паливо (газ вуглеводневий скраплений), отримане від ТОВ Газенергосеть Брянськ та від ТОВ Тайм-газ .

Позивач повідомив, що 01.02.2017 ПП між ПП Газавтоплюс та ТОВ Тайм-газ було укладено договір поставки, за яким позивач зобов'язався поставити вказаному контрагенту паливо.

Позивач зазначив про те, що ТОВ Тайм-газ було здійснено передоплату за вказаним договором, проте, фактичної передачі товару у лютому 2017 року ПП Газавтоплюс здійснено не було, з огляду на недотримання ТОВ Тайм-газ умов договору поставки, зокрема, не подання ним письмових заявок на поставку товару.

Позивач повідомив про те, що ПП Газавтоплюс у лютому 2017 року були складені акцизні накладні та надалі складено розрахунок коригування від 21.04.2017 №5 до акцизної накладної №1 від 28.02.2017 у зв'язку із нездійсненням фактичної реалізації палива ТОВ Тайм-газ у лютому 2017 року.

Позивач зазначив про те, що укладений між ПП Газавтоплюс та ТОВ Тайм-газ договір поставки від 01.02.2017 б/н та наявність передоплати за товар не є доказами фактичної реалізації позивачем вказаному контрагенту палива у лютому 2017 році, а тому, на думку позивача, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно та необґрунтовано.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 25.07.2017 №0003174001.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.13 ст.10 КАС України, суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, визначених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.229 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів відповідно ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2018 року відкрито апеляційне провадження у даній справі та призначено справу до розгляду на 13 грудня 2018 року на 10 год 50 хв.

У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулась за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Під час розгляду колегією суддів справи виникла необхідність у витребуванні додаткових доказів, а саме: додаткових доказів та пояснень до матеріалів справи у Приватного підприємства Газавтоплюс та Головного управління ДФС у Київській області.

З огляду на вищевикладене та у звґязку з витребуванням додаткових доказів та пояснень, для надання яких необхідний певний час, що може перевищувати межі строку, встановленого для розгляду апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Газавтоплюс до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, керуючись ст.256 КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про забовґязання Приватного підприємства Газавтоплюс та Головного управління ДФС у Київській області надати додаткові докази та пояснення до матеріалів справи та зупинення апеляційного провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року зупинено апеляційне провадження у справі за розглядом вище вказаної апеляційної скарги до 17 січня 2019 року до 11 год. 50 хв.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Перевіривши матеріали справи, керуючись ст.237 КАС України, колегія суддів протокольною ухвалою постановила, провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Газавтоплюс до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, поновити та призначити до розгляду у судовому засіданні на 17 січня 2019 року об 11 год. 50 хв.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Приватне підприємство Газавтоплюс (ідентифікаційний код 36699176, місцезнаходження: 08151, Київська обл., Києво -Святошинський р-н., м.Боярка, вул.Магістральна, буд.11) зареєстровано як юридична особа 15.10.2009, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.07.2016 №1001162603.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2018 позивачем було подано заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального.

Наказом Головного управління ДФС у Київській області від 06.06.2017 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Газавтоплюс (код ЄДРПОУ 36699176), тривалістю 5 робочих днів з 06.06.2017, з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку за період з 01.01.2017 по 31.05.2017.

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДФС у Київській області були видані направлення на перевірку від 06.06.2017 №1262 та №1261.

У період з 06.06.2017 року по 12.06.2017 року на підставі вказаного наказу та направлень посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Газавтоплюс (код ЄДРПОУ 34374712) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником акцизного податку за період з 01.01.2017 року по 31.05.2017 року, за результатами якої складено акт від 19.06.2017 №401/10-36-14-00/36699176 .

В акті перевірки зазначено про те, що ПП Газавтоплюс 01.03.2017 подано заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального за формою №1-АК.

ПП Газавтоплюс було включено до Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального 01.03.2017 за №5440.

Посадові особи контролюючого орану в акті перевірки зазначили про те, що у період з 01.02.2017 по 31.05.2017 ПП Газавтоплюс придбано підакцизного палива у наступних контрагентів- постачальників: ТОВ Тайм-Газ та ТОВ Газненергосеть Брянск .

В акті перевірки зазначено, що ПП Газавтоплюс уклало з ТОВ Тайм-Газ договір поставки від 01.02.2017 б/н, за яким ПП Газавтоплюс як продавець зобов'язався поставити ТОВ Тайм-Газ як покупцю нафтопродукт: газ вуглеводневий паливний (суміш пропану і бутану технічного - СПБТ) ГОСТ 20448-90.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до банківських виписок, наданих позивачем до перевірки вбачається, що ТОВ Тайм-газ було перераховано позивачу у період з 02.02.2017 по 28.02.2017 грошові кошти на загальну суму 4670000,00 грн. з призначенням платежу Оплата за газ нафтовий зріджений згідно договору №42/ГА від 20.01.2017.

Відповідач зазначив про те, що позивачем не було надано до перевірки договір від 20.01.2017 №42/ГА, згідно якого проводилась оплата за отриманий ТОВ Тайм-газ товар .

Також в акті перевірки зазначено про те, що до перевірки позивачем не були надані документи, які б підтверджували транспортування придбаного зрідженого газу (пропан-бутан), зберігання тощо.

Посадовими особами податкового органу зазначено про те, що на виконання умов договору поставки від 01.02.2017 б/н ПП Газавтоплюс були складені і видані видаткові накладні за період з 11.02.2017 по 31.05.2017, відповідно до яких загальна сума поставки становить 18984605,74 грн. (у т.ч. ПДВ - 3164100,94 грн.).

В акті перевірки зазначено, що відповідно до інформації з баз даних Єдиний реєстр акцизних накладних за період з 01.01.2017 по 31.05.2017 ПП Газавтоплюс на адресу ТОВ Тайм-Газ були зареєстровані акцизні накладні.

Крім того, ПП Газавтоплюс було подано розрахунки коригування показників до акцизних накладних.

Документів, що підтверджують повернення коштів, до перевірки не надано.

В акті перевірки вказано про те, що до перваки надано договір зберігання від 01.02.2017 №0102-17, який був укладений між ПП Газавтоплюс та ТОВ Тайм-Газ , за яким останній був зобов'язаний зберігати та повернути у схоронності газ вуглеводний скраплений.

Відповідач зазначив про те, що в ході перевірки було встановлено, що ПП Газавтоплюс за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 було реалізовано пального на загальну суму 2510816,00 грн., однак незареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального 01.03.2017 за №5440, чим порушено вимоги пп.212.1.15 п.212.1 ст.212, п.212.3.4 п.212.3 ст.213 та пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Також в акті перевірки зазначено про те, що під час перевірки було встановлено, що ПП Газавтоплюс з 11.02.2017 по 18.02.2017 не складено в електронній формі акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та не зареєстровано в Єдиному реєстрі акцизних накладних, згідно видаткових накладних.

В акті перевірки відповідач дійшов висновків про те, що ПП Газавтоплюс вчинені наступні порушення:

- п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України в результаті реалізації позивачем у період з 01.02.2017 по 28.02.2017 пального на загальну суму 2510816,00 грн.;

- п.231.1, п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України в результаті не здійснення позивачем реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на загальну суму 192346,10 грн.

З матеріалів справи вбачається, що не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач звернувся із запереченнями на акт перевірки до Головного управління ДФС у Київській області, у яких просив контролюючий орган розглянути вказані заперечення.

Головне управління ДФС у Київській області надало позивачу відповідь від 20.07.2017 №4501/10/10-36-14-14, якою акт перевірки від 19.06.2017 №401/10-36-14-00/36699176 залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення (т.1, а.с.132-135).

Встановлено, що на підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.07.2017 №0003174001, яким позивачу нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2510816,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, звернувся зі скаргою до Державної фіскальної служби України, за результатами розгляду якої Державною фіскальною службою України було прийнято рішенням від 12.10.2017 №22961/6/99-99-11-03-01-25, яким податкове повідомлення-рішення від 25.07.2017 №0003174001 залишено без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп.14.1.212 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками.

Згідно з пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України платниками акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Відповідно до п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Отже, особа (платник податку), яка планує здійснювати будь-які операції з пальним на митній території України, які визначені в абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, має до початку здійснення таких операцій зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та в подальшому складати акцизні накладні на обсяги реалізації пального.

Відповідно до п.231.1 ст.231 Податкового кодексу України платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого як у межах, так і понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

Виробник пального в споживчій тарі ємністю до двох літрів (включно) зобов'язаний скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.

В акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов'язкові реквізити:а) порядковий номер акцизної накладної; б) дата складання акцизної накладної; в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, - особи, що реалізує пальне; г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, що реалізує пальне, та отримувача пального; ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податків, - отримувача пального; д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; е) опис пального; є) обсяг пального в літрах, приведених до t 15° C.

Згідно з п.231.2 ст.231 Податкового кодексу України форма та порядок заповнення акцизної накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відповідно до абз.1-2 п.231.3 ст.231 Податкового кодексу України акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Пунктом 231.4 ст.231 Податкового кодексу України визначено, що право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.

Згідно з п.231.5 ст.231 Податкового кодексу України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні / розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до абз.1-2 п.231.6 ст.231 Податкового кодексу України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Отже, у разі здійснення реалізації пального платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на кожну операції з реалізації пального.

Пунктом 117.3 ст.117 Податкового кодексу України визначено, що здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Щодо посилання позивача на те, що контролюючий орган під час податкової перевірки дійшов помилкових висновків щодо здійснення ПП Газавтоплюс у період з 01.02.2017 по 28.02.2017 реалізації палива ТОВ Тайм-газ , колегія суддів зазначає наступне.

Так, зокрема позивач наголосив на тому, що у лютому 2017 року ПП Газавтоплюс було передано ТОВ Тайм-газ на підставі договору зберігання від 01.02.2017 №0102-17 на зберігання товар, отриманий від ТОВ Газенергосеть Брянськ та від ТОВ Тайм-газ .

Позивач зауважив, що 01.02.2017 ПП між Газавтоплюс та ТОВ Тайм-газ було укладено договір поставки, за яким позивач зобов'язаний був поставити вказаному суб'єкту господарювання паливо.

Позивач зазначив про те, що ТОВ Тайм-газ було здійснено передоплату за вказаним договором, проте, фактичної передачі товару у лютому 2017 року ним здійснено не було.

Позивач повідомив про те, що ПП Газавтоплюс у лютому 2017 року були складені акцизні накладні та складено розрахунок коригування від 21.04.2017 №5 до акцизної накладної №1 від 28.02.2017.

Позивач зазначив про те, що укладений між ПП Газавтоплюс та ТОВ Тайм-газ договір поставки від 01.02.2017 б/н та наявність передоплати за товар не є доказами фактичної реалізації позивачем вказаному контрагенту палива у лютому 2017 році.

В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву та в акті перевірки, зазначив про те, що факт реалізації позивачем у період з 01.01.2017 по 31.05.2017 палива підтверджується видатковими накладними, які були підписані між ПП Газавтоплюс та ТОВ Тайм-газ .

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

Так, 14.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Газенергосеть Брянск (Постачальник) та Приватним підприємством Газавтоплюс (Покупець) було укладено контракт №124-16, за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю до 5000 (п'яти тисяч) метричних тон газу вуглеводневого зрідженого (пропан-бутан технічний та/або пропан технічний та/або бутан технічний та/або фракція пропанової марки Б) (товар), а покупець прийняти в порядку та на умовах, визначених контрактом.

Пунктом 1.3 контракту №124-16 визначено, що поставка товару здійснюється з баз зберігання ТОВ Газенергосеть Брянськ РФ, м.Брянськ, вул.Сталелітейна, 22А і м.Клинці, вул.Заводська, 8А на умовах FCA Брянськ, Клинці (INCOTERMS 2010). Пункт призначення узгоджується сторонами додатково у додатках до контракту.

Відповідно до п.2.13 контракту при передачі товару вантажовідправник передає представника покупця наступні документи: міжнародну товарно-транспортну накладну CMR ; декларацію на товари; товарну накладну - 4 екземпляри; рахунок-фактуру - 4 екземпляри; паспорт якості товару - 1 екземпляр.

Згідно з п.2.15 контракту товарна накладна, яка підписана уповноваженими представниками сторін, відображає фактично передану кількість товару.

За умовами п.6.1 контракту контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.10.2017, а у випадку, якщо у сторін залишились невиконані зобов'язання, які випливають із контракту, строк дії контракту продовжується до повного виконання сторонами таких обов'язків.

Також 20.01.2017 між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до контракту №124-16 від 14.10.2016, якою було внесено зміни до реквізитів сторін.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Газенергосеть Брянск було передано, а ПП Газавтоплюс прийнято товар (скраплений (зріджений) вуглеводневий газ, про що свідчать вантажно-митні декларації від 23.02.2017 №903010001/2017/000791, від 20.02.2017 №903010001/2017/000699, від 20.02.2017 №903010001/2017/000701, від 15.02.2017 №903010001/2017/000649, від 20.02.2017 №903010001/2017/000700, від 11.02.2017 №903010001/2017/000576, від 11.02.2017 №903010001/2017/000577, від 11.02.2017 №903010001/2017/000575 (т.1, а.с.169-176). Відповідно до вказаних вантажно-митних декларацій вартість товару становить 3238322,00 грн.

З матеріалів справи вбачаться, що 20.01.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Тайм-газ (Постачальник) та Приватним підприємством Газавтоплюс було укладено договір поставки нафтопродуктів №42/ГА, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти газ вуглеводний зріджений ГОСТ 20448-90, відповідно до умов договору.

Згідно з п.2.1 договору ціна на товар встановлюється у національній валюті України з урахуванням ПДВ та витрат на транспортування у рахунках-фактурах та видаткових накладних по кожній партії товару окремо.

Вартість відвантаженої партії формується на підставі об'єму відвантаженого товару згідно акту приймання-передачі (п.2.2 договору).

Відповідно до п.11.1 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року включно, в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення (т.1, а.с.136-138).

На виконання умов вказаного договору ТОВ Тайм-газ було передано, а ПП Газавтоплюс прийнято товар на загальну суму 4704600,00 грн., про що сторонами були складено та підписані видаткові накладні №177 від 28.02.2017 на суму 2400000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 400000,00 грн.), №496 від 30.04.2017 на суму 420000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 70000,00 грн.), №497 від 15.05.2017 на суму 900000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 150000,00 грн.), №495 від 15.05.2017 на суму 984600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 164100,00 грн.).

01.02.2017 між Приватним підприємством Газавтоплюс (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тайм-газ (Зберігач) було укладено договір зберігання №0102-17, за умовами якого зберігач зобов'язався зберігати та повернути у схоронності майно (газ вуглеводний скраплений), яке передано поклажодавцем.

Згідно з пп.2.2.2-2.2.3 договору кількість майна фіксується у актах приймання-передачі до договору. Загальна кількість майна, переданого на зберігання визначається сумою, що зазначена в усіх актах приймання-передачі до договору.

Загальна (оціночна) вартість майна, що передано на зберігання, фіксується у видаткових накладних, що додаються до кожного акту приймання-передачі. Підписанням видаткових накладних сторони фіксують власну згоду, що оціночна вартість відповідає ринковій.

Пунктом 3.1 договору визначено, що поклажодавець передає майно, зазначене в п.2 договору, для зберігання у резервуарах зберігача (власних або орендованих) відповідно до видаткової накладної та акту приймання-передачі не пізніше від дати, зазначеної в пп.3.3.1 цього договору.

Зберігач на підтвердження приймання майна підписує видаткову накладну та акт приймання-передачі (п.3.3 договору).

Відповідно до п.3.3 договору: строк зберігання: початок зберігання: дата першої партії майна відповідно до видаткової накладної та акту приймання-передачі. Закінчення зберігання: дата останнього акту приймання-передачі (повернення).

Згідно з пп.4.1.1 п.4.1 договору вартість за зберігання за одну добу складає 200 грн. (двісті гривень).

Пунктом 7.1 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до строку, зазначеного в п.3.3 цього договору (т.1, а.с.76-78).

02.02.2017 між сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до договору зберігання №0102-17 від 01.02.2017, в якій сторони дійшли згоди внести зміни до підпункту 4.1.1 договору та викласти його у наступній редакції: 4.1.1 Вартість за зберігання за одну добу складає 200 грн. (двісті гривень), незалежно від кількості майна, переданого позивачу поклажодавцем.

З метою виконання умов вказаного договору ПП Газавтоплюс було передано, а ТОВ Тайм-газ прийнято на зберігання майно (газ вуглеводний скраплений), про що сторонами було складено та підписано:

- у лютому 2017 року: видаткові накладні №1 від 11.02.2017 на суму 332992,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55498,67 грн.), №2 від 11.02.2017 на суму 322784,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53797,33 грн.), №3 від 11.02.2017 на суму 298496,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49749,33 грн.), №4 від 15.02.2017 на суму 302192,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50365,33 грн.), №5 від 17.02.2017 на суму 327536,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54589,33 грн.), №6 від 18.02.2017 на суму 299200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49866,67 грн.), №7 від 18.02.2017 на суму 327712,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54618,67 грн.) та №8 від 23.02.2017 на суму 299904,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49984,00 грн.), з яких вбачається, що загальна сума переданого на зберігання товару становить 2 510 816,00 грн.;

акти приймання-передачі майна за договором зберігання №0102-17 від 01.02.2017 за №1 від 11.02.2017, №2 від 11.02.2017, №3 від 11.02.2017, №4 від 15.02.2017, №5 від 17.02.2017, №6 від 18.02.2017, №7 від 18.02.2017, №8 від 23.02.2017 та №9 від 28.02.2017.

акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №915 від 31.07.2017 на суму 6000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1000,00 грн.), №916 від 31.07.2017 на суму 6200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1033,33 грн.), №914 від 31.07.2017 на суму 6200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1033,33 грн.), №913 від 31.07.2017 на суму 3600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 600,00 грн.), з яких вбачається, що загальна вартість послуг зі зберігання майна, надана ТОВ Тайм-газ за вказаним договором, становить 22000,00 грн.;

- у березні 2017 року: видаткові накладні №16 від 07.03.2017 на суму 347072,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57845,33 грн.), №17 від 09.03.2017 на суму 341792,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56965,33 грн.), №18 від 10.03.2017 на суму 338272,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56378,67 грн.), №19 від 10.03.2017 на суму 344256,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57376,00 грн.), №20 від 12.03.2017 на суму 331936,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55322,67 грн.), №14 від 25.03.2017 на суму 318384,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53064,00 грн.), №13 від 25.03.2017 на суму 324720,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54120,00 грн.), №15 від 27.03.2017 на суму 325072,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54178,67 грн.), №21 від 29.03.2017 на суму 139392,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 23232,00 грн.), №9 від 03.03.2017 на суму 330704,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55117,33 грн.), №10 від 03.03.2017 на суму 299728,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49954,67 грн.), №11 від 06.03.2017 на суму 322608,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53768,00грн.), №12 від 07.03.2017 на суму 323488,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53914,67 грн.);

акти приймання-передачі майна за договором зберігання №0102-17 від 01.02.2017 за №20 від 25.03.2017, №22 від 29.03.2017, №1 від 31.03.2017, №12 від 06.03.2017, №13 від 07.03.2017, №15 від 09.03.2017, №16 від 10.03.2017, №19 від 25.03.2017, №14 від 07.03.2017, №17 від 10.03.2017, №18 від 12.03.2017, №21 від 27.03.2017, №10 від 03.03.2017, №11 від 03.03.2017;

- у квітні 2017 року: видаткові накладні № 36 від 26.04.2017 на суму 329420,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54903,33 грн.), №37 від 27.04.2017 на суму 334980,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55830,00 грн.), №41 від 28.04.2017 на суму 325325,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54220,83 грн.), №40 від 28.04.2017 на суму 335825,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55970,83 грн.), №39 від 27.04.2017 на суму 323225,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56870,83 грн.), №38 від 28.04.2017 на суму 295200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49200,00 грн.), №25 від 01.04.2017 на суму 356160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59360,00 грн.), №24 від 01.04.2017 на суму 357120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59520,00 грн.), №26 від 12.04.2017 на суму 364608,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 60768,00 грн.), №27 від 14.04.2017 на суму 352704,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58784,00 грн.), №30 від 18.04.2017 на суму 343915,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57319,17 грн.), №31 від 20.04.2017 на суму 346690,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57781,67 грн.), №34 від 25.04.2017 на суму 351870,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58645,00 грн.) та №35 від 25.04.2017 на суму 356310,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59385,00 грн.);

акти приймання-передачі майна за договором зберігання №0102-17 від 01.02.2017 за №33 від 28.04.2017, №34 від 28.04.2017, №35 від 28.04.2017, №36 від 28.04.2017, №31 від 26.04.2017, №37 від 30.04.2017, №26 від 14.04.2017, №25 від 12.04.2017, №24 від 01.04.2017, №23 від 01.04.2017, №27 від 18.04.2017, №4 від 21.04.2017, №28 від 20.04.2017, №29 від 25.04.2017, №30 від 25.04.2017, №32 від 27.04.2017;

- у травні 2017 року: акти приймання-передачі майна за договором зберігання №0102-17 від 01.02.2017 за №7 від 31.05.2017, №38 від 15.05.2017, №39 від 15.03.2017.

З матеріалів справи слідує, що ПП Газавтоплюс розрахувалось перед ТОВ Тайм-Газ за надані послуги зі зберігання майна у лютому 2017 року у повному обсязі, про що свідчать платіжні доручення №101 від 09.08.2017 на суму 3600,00 грн., №103 від 09.08.2017 на суму 6000,00 грн., №104 від 09.08.2017 на суму 6200,00 грн., №102 від 09.08.2017 на суму 6200,00 грн.).

Також між сторонами були підписані товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти) №10 від 11.02.2017, №11 від 11.02.2017, №12 від 11.02.2017, №13 від 15.02.2017, №14 від 17.02.2017, №16 від 18.02.2017, №17 від 18.02.2017 та №18 від 23.02.2017, №34 від 10.03.2017, №204 від 25.03.2017, №32 від 07.03.2017, №35 від 12.03.2017, №65 від 25.04.2017, №62 б/д, №49 від 25.04.2017, №50 від 25.04.2017, №52 від 27.04.2017, №53 від 28.04.2017, №54 від 28.04.2017, №55 від 28.04.2017, №57 від 28.04.2017, №51 від 26.04.2017, №45 від 14.04.2017, №28 від 03.03.2017, №29 від 03.03.2017, №30 від 06.03.2017, №31 від 07.03.2017, №33 від 09.03.2017, №44 від 12.04.2017, №44 від 01.04.2017, №43 від 01.04.2017, №46 від 18.04.2017, №60 від 18.04.2017, №45 від 18.04.2018, №47 від 28.04.2017, №59 від 20.04.2017.

З вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що перевезення вантажу з пункту навантаження (м.Брянськ, вул.Сталелітейна, буд.22А, Росія) до пункту розвантаження (Київська область) було здійснено автопідприємствами Приватним підприємством Васко та Товариством з обмеженою відповідальністю Газовик .

Колегія суддів звертає увагу на те, що встановлено, що перевезення товару було здійснене на підставі договору на транспортне обслуговування №04-Т від 01.12.2016, укладеного між Приватним підприємством Васко .

З матеріалів справи вбачається, що надання позивачу транспортних послуг підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Крім того, перевезення вантажу здійснювалось із залученням Товариства з обмеженою відповідальністю Газовик , про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких залучені до матеріалів справи.

Встановлено, що ТОВ Тайм-газ було повернуто ПП Газавтоплюс по актах приймання-передачі майна (повернення) за договором зберігання №0102-17 від 01.02.2007 №1 від 01.03.2017, №2 від 02.03.2017, №3 від 03.03.2017, №4 від 06.03.2017, №5 від 07.03.2017, №6 від 10.03.2017, №7 від 13.03.2017 та №8 від 14.03.2017, №2 від 15.04.2017 та №6 від 30.04.2017 майно, яке було передано позивачем вказаному контрагенту на зберігання.

Також встановлено, що 01.02.2017 між Приватним підприємством Газавтоплюс (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тайм-Газ (Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти: газ вуглеводневий зріджений паливний (суміш пропану з бутаном технічного - СПБТ) ГОСТ 20448-90, відповідно до умов цього договору.

Згідно з п.2.1 договору ціна на товар встановлюється у національній валюті України з урахуванням ПДВ витрат на транспортування у рахунках-фактурах та видаткових накладних по кожній партії товару окремо.

Пунктом 2.3 договору визначено, що відпуск товару постачальником здійснюється при 100 % передоплаті на підставі рахунку-фактури протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання.

Сума договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних, які оформлені належним чином протягом всього терміну дії договору (п.2.4 договору).

Відповідно до п.2.5 договору датою здійснення оплати за товар вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Згідно з п.4.2 договору товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю та якістю, а право власності на товар таким, що перейшло від постачальника до покупця, з дня підписання видаткової накладної, якщо інше не передбачене в договорі.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що відвантаження товару проводиться окремими партіями на підставі отриманої заявки від покупця, із зазначенням найменування товару, кількістю товару, адреси відвантаження товару (повна адреса), найменування одержувача товару та інше.

За умовами п.6.2 договору постачальник забезпечує відвантаження товару протягом 3 (трьох) днів з дати надходження заявки. Інші терміни відвантаження можуть бути узгоджені додатково (п.6.2 договору).

Відповідно до п.11.1 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Договір вважається пролонгованим на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його припинення за один місяць до закінчення терміну його дії .

З матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством Газавтоплюс у період з 01.01.2017 по 31.05.2017 були складені наступні акцизні накладні, за якими особою - отримувачем пального (скраплений газ (пропан або суміш пропану з бутаном) та інші гази) є Товариство з обмеженою відповідальністю Тайм-газ :

- №6 від 01.02.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 2,73 кг;

- №5 від 26.02.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 2,73 кг;

- №4 від 26.02.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 2,73 кг;

- №1 від 28.02.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 142660,00 кг;

- №3 від 31.03.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 196263,00 кг;

- №2 від 31.03.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 169310,00 кг;

- №7 від 15.04.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 74510,00 кг;

- №10 від 18.04.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 38100,00 кг;

- №11 від 21.04.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 179990,00 кг;

- №12 від 25.04.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 34910,00 кг;

- №13 від 30.04.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 85,70 кг;

- №14 від 30.04.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 14,30 кг;

- №15 від 30.04.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 52,10 кг;

- №16 від 31.05.2017, за якою обсяг реалізованого пального - 106820,00 кг (;

Окрім вище зазначеного встановлено, що позивачем були складені розрахунки коригування показників до акцизної накладної, а саме:

- розрахунок №3 від 01.02.2017 коригування показників до акцизної накладної від 01.02.2017 №6, за яким показник коригування реалізованого пального становить -2,73 кг;

- розрахунок №2 від 26.02.2017 коригування показників до акцизної накладної від 01.02.2017 №5, за яким показник коригування реалізованого пального становить -2,73 кг;

- розрахунок №1 від 26.02.2017 коригування показників до акцизної накладної від 26.02.2017 №4, за яким показник коригування реалізованого пального становить -2,73 кг;

- розрахунок №5 від 21.04.2017 коригування показників до акцизної накладної від 28.02.2017 №1, за яким показник коригування реалізованого пального становить -142660,00 кг.

Вищевказані акцизні накладні та розрахунки коригування показників до акцизної накладної були прийняті податковим органом, про що свідчать квитанції №2, копії яких долучені до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю Тайм - газ було здійснено сплату на користь Приватного підприємства Газавтоплюс грошових коштів, про що свідчать платіжні доручення №1722 від 31.03.2017 на суму 178000,00 грн., №1824 від 07.04.2017 на суму 105000,00 грн., №1829 від 10.04.2017 на суму 90000,00 грн., №1834 від 11.04.2017 на суму 706750,00 грн., №1855 від 13.04.2017 на суму 5000,00 грн., №1866 від 14.04.2017 на суму 315000,00 грн., №1877 від 18.04.2017 на суму 20000,00 грн., №1882 від 19.04.2017 на суму 105000,00 грн., №1892 від 20.04.2017 на суму 5000,00 грн., №1891 від 20.04.2017 на суму 1500000,00 грн., №1894 від 20.04.2017 на суму 10000,00 грн., №1900 від 21.04.2017 на суму 7000,00 грн., №1918 від 21.04.2017 на суму 251000,00 грн., №1937 від 21.04.2017 на суму 215000,00 грн., №1940 від 24.04.2017 на суму 210000,00 грн., №1964 від 26.04.2017 на суму 210000,00 грн., №1986 від 28.04.2017 на суму 212000,00 грн., №1504 від 09.03.2017 на суму 12000,00 грн., №1541 від 13.03.2017 на суму 800000,00 грн., №1543 від 13.03.2017 на суму 22500,00 грн., №1553 від 14.03.2017 на суму 24000,00 грн., №1653 від 23.03.2017 на суму 63000,00 грн., №1655 від 23.03.2017 на суму 17000,00 грн., №1657 від 24.03.2017 на суму 110000,00 грн., №1676 від 27.03.2017 на суму 115000,00 грн., №1694 від 28.03.2017 на суму 1105000,00 грн., №1716 від 31.03.2017 на суму 4000,00 грн., №1275 від 17.02.2017 на суму 330000,00 грн., №1316 від 21.02.2017 на суму 820000,00 грн., №1303 від 21.02.2017 на суму 298500,00 грн., №1318 від 21.02.2017 на суму 10000,00 грн., №1319 від 22.02.2017 на суму 20000,00 грн., №1321 від 22.02.2017 на суму 10000,00 грн., №1393 від 28.02.2017 на суму 120000,00 грн., №1389 від 28.02.2017 на суму 31500,00 грн., №1427 від 02.03.2017 на суму 210000,00 грн., №1428 від 03.03.2017 на суму 210000,00 грн., №1494 від 07.03.2017 на суму 20200,00 грн., №1083 від 02.02.2017 на суму 330000,00 грн., №1084 від 03.02.2017 на суму 365000,00 грн., №1179 від 10.02.2017 на суму 320000,00 грн., №1202 від 13.02.2017 на суму 115000,00 грн., №1207 від 14.02.2017 на суму 852000,00 грн., №1213 від 14.02.2017 на суму 20000,00 грн., №1277 від 17.02.2017 на суму 818000,00 грн.

З вказаних платіжних доручень вбачається, що у лютому 2017 році ТОВ Тайм-газ було сплачено грошові кошти у сумі 4460000,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень вбачається, що призначенням платежу є Оплата за газ нафтовий зріджений згідно договору №42/ГА від 20.01.2017 .

У письмових поясненнях по справі, бухгалтер ПП Газавтоплюс ОСОБА_2 зазначила про те, що у вказаних платіжних дорученнях ТОВ Тайм-газ було помилково зазначено неправильне призначення платежу, у той час як грошові кошти були враховані як передоплата ТОВ Тайм-газ за договором поставки від 01.02.2017 б/н.

На підтвердження наданих пояснень позивачем були надані листи Товариства з обмеженою відповідальністю Тайм-газ , що були надіслані на адресу Приватного підприємства Газавтоплюс , в яких вказаний контрагент позивача зазначив про допущення помилки під час зазначення призначення платежу у платіжних дорученнях №1303 від 21.02.2017, №1316 від 21.02.2017, №1318 від 21.02.2017, №1319 від 22.02.2017, №1321 від 22.02.2017, №1389 від 28.02.2017, №1392 від 28.02.2017, №1393 від 28.02.2017, №1427 від 02.03.2017, №1428 від 03.03.2017, №1494 від 07.03.2017, №1504 від 09.03.2017, №1541 від 13.03.2017, №1543 від 13.03.2017, №1553 від14.03.2017, №1653 від 23.03.2017, №1655 від 23.03.2017, №1657 від 24.03.2017, №1676 від 27.03.2017, №1694 від 28.03.2017, №1716 від 31.03.2017, №1722 від 31.03.2017, №1824 від 07.04.2017, №1829 від 10.04.2017, №1834 від 11.04.2017, №1855 від 13.04.2017, №1866 від 14.04.2017, №1877 від 18.04.2017, №1882 від 19.04.2017, №1892 від 20.04.2017, №1891 від 20.04.2017, №1894 від 20.04.2017, №1900 від 21.04.2017, №1918 від 21.04.2017, №1937 від 21.04.2017, №1940 від 24.04.2017, №1964 від 26.04.2017, №1986 від 28.04.2017, №2149 від 17.05.2017, №2325 від 31.05.2017, №1083 від 02.02.2017, №1084 від 03.02.2017, №1179 від 10.02.2017, №1202 від 13.02.2017, №1213 від 14.02.2017, №1207 від 14.02.2017, №1275 від 17.02.2017 та №1277 від 17.02.2017.

В акті перевірки та у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив про те, що реалізація позивачем ТОВ Тайм-газ на підставі договору поставки від 01.02.2017 б/н палива у період з 01.02.2017 по 30.05.2017 підтверджується видатковими накладними, з приводу чого суд зазначає таке.

Як зазначено вище, пунктом 4.2 договору поставки від 01.02.2017 б/, укладеного мід ПП Газавтоплюс та ТОВ Тайм-газ встановлено, що товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем за кількістю та якістю, а право власності на товар таким, що перейшло від постачальника до покупця, з дня підписання видаткової накладної, якщо інше не передбачене в договорі.

На сторінках 11-12 акту перевірки (т.1, а.с.21-22) податковим органом вказані реквізити видаткових накладних, а також сума поставки, найменування, одиниця виміру та кількість товару, на які посилається відповідач як на доказ реалізації позивачем палива.

Так, дослідивши вказаний перелік видаткових накладних, судом встановлено, що податковим органом зазначено, що реалізація позивачем у лютому 2017 року ТОВ Тайм-газ палива підтверджується такими видатковими накладними:

- №1 від 11.02.2017 на суму 332992,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55498,67 грн.);

- №2 від 11.02.2017 на суму 322784,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53797,33 грн.);

- №3 від 11.02.2017 на суму 298496,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49749,33 грн.);

- №4 від 15.02.2017 на суму 302192,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50365,33 грн.);

- №5 від 17.02.2017 на суму 327536,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54589,33 грн.);

- №6 від 18.02.2017 на суму 299200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49866,67 грн.);

- №7 від 18.02.2017 на суму 327712,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54618,67 грн.);

- №8 від 23.02.2017 на суму 299904,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49984,00 грн.).

Проте, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вказані видаткові накладні були складені та підписані між ПП Газавтоплюс та ТОВ Тайм-газ в рамках виконання іншого договору, зокрема, договору зберігання №0102-17 від 01.02.2017.

Так, зокрема, у графі Договір у вказаних видаткових накладних зазначено Договір зберігання .

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що в рамках виконання умов договору поставки від 01.02.2017 б/н, між Приватним підприємством Газавтоплюс та Товариством з обмеженою відповідальністю Тайм-газ були складені та підписані наступні видаткові накладні:

- №9 від 03.03.2017 на суму 330704,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55117,33 грн.);

- №10 від 03.03.2017 на суму 299728,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49954,67 грн.);

- №11 від 06.03.2017 на суму 322608,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53768,00 грн.);

- №12 від 07.03.2017 на суму 323488,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53914,67 грн.);

- №16 від 07.03.2017 на суму 347072,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57845,33 грн.);

- №17 від 09.03.2017 на суму 341792,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56965,33 грн.);

- №18 від 10.03.2017 на суму 338272,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56378,67 грн.);

- №19 від 10.03.2017 на суму 344256,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57376,00 грн.);

- №20 від 12.03.2017 на суму 331936,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55322,67 грн.);

- №13 від 25.03.2017 на суму 324720,00 грн.(у т.ч. ПДВ - 54120,00 грн.);

- №14 від 25.03.2017 на суму 318384,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53064,00 грн.);

- №15 від 27.03.2017 на суму 325072,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54178,37 грн.);

- №21 від 29.03.2017 на суму 139392,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 23232,00 грн.);

- №9 від 31.03.2017 на суму 330704,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55117,33 грн.);

- №10 від 31.03.2017 на суму 299728,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49954,67 грн.);

- №11 від 31.03.2017 на суму 322608,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53768,00 грн.);

- №12 від 31.03.2017 на суму 323488,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 323488,00 грн.);

- №13 від 31.03.2017 на суму 324720,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54120,00 грн.);

- №14 від 31.03.2017 на суму 318384,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53064,00 грн.);

- №15 від 31.03.2017 на суму 325072,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54178,67 грн.);

- №16 від 31.03.2017 на суму 347072,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57845,33 грн.);

- №17 від 31.03.2017 на суму 341792,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 56965,33 грн.);

- №18 від 31.03.2017 на суму 338272,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 338272,00 грн.);

- №19 від 31.03.2017 на суму 344256,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57376,00 грн.);

- №20 від 31.03.2017 на суму 331936,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55322,67 грн.);

- №21 від 31.03.2017 на суму 139392,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 23232,00 грн..);

- №22 від 31.03.2017 на суму 2371512,74 грн. (у т.ч. ПДВ - 395252,12 грн.);

- №24 від 15.04.2017 на суму 357120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59520,00 грн.);

- №25 від 15.04.2017 на суму 356160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59360,00 грн.);

- №26 від 15.04.2017 на суму 364608,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 60798,00 грн.);

- №27 від 15.04.2017 на суму 352704,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58784,00 грн.);

- №28 від 18.04.2017 на суму 350945,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58490,83 грн.);

- №29 від 18.04.2017 на суму 353905,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58984,17 грн.);

- №1 від 21.04.2017 на суму 332992,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55498,67 грн.);

- №2 від 21.04.2017 на суму 322784,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53797,33 грн.);

- №3 від 21.04.2017 на суму 298496,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49749,33 грн.);

- №4 від 21.04.2017 на суму 302192,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50365,33 грн.);

- №5 від 21.04.2017 на суму 327536,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54589,33 грн.);

- №6 від 21.04.2017 на суму 299200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49866,67 грн.);

- №7 від 21.04.2017 на суму 327712,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54618,67 грн.);

- №8 від 21.04.2017 на суму 299904,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49984,00 грн.);

- №30 від 21.04.2017 на суму 342 915,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57319,17 грн.);

- №31 від 21.04.2017 на суму 346690,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57781,67 грн.);

- №32 від 25.04.2017 на суму 310985,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 51830,83 грн.);

- №33 від 25.04.2017 на суму 334850,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55808,33 грн.);

- №34 від 30.04.2017 на суму 351870,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58645,00 грн.);

- №35 від 30.04.2017 на суму 356310,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 596385,00 грн.);

- №36 від 30.04.2017 на суму 329420,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54903,33 грн.);

- №37 від 30.04.2017 на суму 334980,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55830,00 грн.);

- №38 від 30.04.2017 на суму 295200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49200,00 грн.);

- №39 від 30.04.2017 на суму 323225,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53870,83 грн.);

- №40 від 30.04.2017 на суму 335825,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55970,83 грн.);

- №41 від 30.04.2017 на суму 325325,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54220,83 грн.);

- №42 від 31.05.2017 на суму 380000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 230000,00 грн.);

Також, встановлено, що ПП Газавтоплюс були виписані ТОВ Тайм-газ податкові накладні №3 від 31.03.2017 на суму 1999988,66 грн. (у т.ч. ПДВ - 199998,11 грн.), №2 від 31.03.2017 на суму 40700,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6783,33 грн.), №1 від 22.3.2017 на суму 2850000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 475000,00 грн.), №6 від 18.04.2017 на суму 353905,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58984,17 грн.), №7 від 18.04.2017 на суму 343915,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57319,17 грн.), №1 від 15.04.2017 на суму 357120,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59520,00 грн.), №4 від 15.04.2017 на суму 352704,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58784,00 грн.), №3 від 15.04.2017 на суму 364608,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 60768,00 грн.), №2 від 15.02.2017 на суму 356160,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59360,00 грн.), №14 від 27.04.2017 на суму 334980,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55830,00 грн.), №13 від 26.04.2017 на суму 329419,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 54903,33 грн.), №11 від 25.04.2017 на суму 351870,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58645,00 грн.), №10 від 25.04.2017 на суму 334850,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55808,33 грн.), №12 від 25.04.2017 на суму 356310,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 59385,00 грн.), №9 від 25.04.2017 на суму 311049,08 грн. (у т.ч. ПДВ - 51841,51 грн.), №8 від 20.04.2017 на суму 346690,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 57781,67 грн.), №5 від 18.04.2017 на суму 350945,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 58490,83 грн.), №2 від 31.05.2017 на суму 1379999,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 230000,00 грн.), №15 від 28.04.2017 на суму 295200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 49200,00 грн.), №18 від 28.04.2017 на суму 325325,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 54220,83 грн.), №17 від 28.04.2017 на суму 335825,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 55970,83 грн.) та №16 від 28.04.2017 на суму 323225,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 53870,83 грн.), які були зареєстровані податковим органом, про що свідчать квитанції №1 (т.2. а.с.39-44,50-87).

Крім того, позивачем були виписані ТОВ Тайм-газ податкові накладні №3 від 28.02.2017 на суму 3449000,04 грн. (у т.ч. ПДВ - 574833,34 грн.), №2 від 28.02.2017 на суму 300000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 50000,00 грн.) та №1 від 24.02.2017 на суму 1130000,00 грн., які були включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2017 року від 16.03.2017.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2017 року від 16.03.2017 позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 400000,00 грн. за господарськими операціями, які були вчинені з ТОВ Тайм-газ у лютому 2017 році.

Присутній у судовому засіданні представник позивача пояснив, що сума ПДВ у розмірі 400000,00 грн. за господарськими операціями, які були вчинені з ТОВ Тайм-газ , була розрахована з грошових коштів, які надійшли на розрахунковий рахунок позивача від ТОВ Тайм-газ як передоплата за договором поставки від 01.02.2017 б/н.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що фактично передача палива (газу нафтового зрідженого) позивачем ТОВ Тайм-газ за договором поставки від 01.02.2017 б/н мала місце у період з 03.03.2017 по 31.05.2017, про що свідчать вищевказані видаткові накладні.

При цьому, передоплата за вказаним договором була внесена ТОВ Тайм-газ в лютому 2017 році, проте, мала місце помилка у зазначенні призначення платежу у платіжних дорученнях, яка на думку суду, не вплинула на суть розрахункових операцій.

Та звертає увагу на те, що передплата за договором в даному випадку не є підставою для висновків про реалізацію пального суб'єкту господарювання, оскільки Податковий кодекс України пов'язує наявність операції з реалізації пального лише з фактичною його передачею у власність або у розпорядження.

Та вказує на те, що позивачем під час звернення до контролюючого органу із запереченнями на акт перевірки додатково були додані документи, серед яких, зокрема, копії видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), які були складені та підписані між ПП Газавтоплюс та ТОВ Тайм-газ за договором зберігання від 01.02.2017 №0102-17 за період з лютого по травень 2017 року.

Проте, відповідачем під час розгляду заперечень не було належним чином досліджено відповідні документи, що призвело до помилкових висновків про реалізацію позивачем в лютому 2017 року палива ТОВ Тайм-газ , хоча у цьому періоді між позивачем та вказаним контрагентом мали місце лише господарські операції із зберігання відповідного товару за договором зберігання від 01.02.2017 №0102-17, які у розумінні Податкового кодексу України не належать до операцій з реалізації пального.

Щодо факту складання позивачем акцизної накладної №1 від 28.02.2017 та розрахунку №5 від 21.04.2017 коригування показників до акцизної накладної від 28.02.2017 №1, колегія суддів зазначає наступне.

Так у поясненнях по справі бухгалтер підприємства ОСОБА_2 повідомила про те, що складання вказаної акцизної накладної було здійснено помилково, а про факт такої помилки бухгалтеру стало відомо лише в квітні 2017 року, зокрема, після призначення її на посаду бухгалтера підприємства.

На підтвердження наданих пояснень до матеріалів справи додано договір про надання бухгалтерських послуг №04-17 від 03.04.2017, укладений між ТОВ Снаг та Газавтоплюс та договір про надання послуг №1 від 03.04.2017, укладений між ТОВ Снаг та ОСОБА_3.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин..

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Колегія суддів наголошує на тому, що під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів на підтвердження висновків щодо того, що ПП Газавтоплюс у лютому 2017 року було здійснено реалізацію ТОВ Тайм-газ палива на суму 2510816,00 грн., у той час як матеріали справи свідчать про те, що у лютому 2017 року позивачем було лише передано паливо на зберігання.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 229, 237, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 21 січня 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

О.М. Кузьмишина